Читайте также:
|
Теорія організації - область наукового знання, що вивчає загальні закономірності устрою, функціонування й розвитку всіх типів организаций як складних динамічних систем, що мають ціль.
Теорія організації як наука розуміється як сукупність принципів і ідей, що узагальнюють практичний досвід людини про процеси і явища організації.
Як наука, теорія організації має взаємозв'язок з такими науками як менеджмент, філософія, фізика, кібернетика, загальне утройство анализа систем, управлінські рішення, дослідження анализа смстем керування й ін. науки.
Існують різні трактування терміна «організація». В одних випадках він уживається для позначення діяльності по впорядкуванню всіх елементів певного об'єкта в часі й просторі. Таке тлумачення близько до поняття «організовувати». У багатьох інших випадках організація розглядається як об'єкт, що володіє впорядкованою внутрішньою структурою. У ньому сполучаються різноманітні зв'язки (фізичні, технологічні, економічні, правові) і людські відносини. Організація як об'єкт являє собою цілісний комплекс взаємозалежних елементів (властивість організаційної складності) і особлива єдність із зовнішнім оточенням. Для неї характерна цілеспрямованість функціонування й розвитку. Організація - це система, що самоорганізується, на всіх етапах свого життєвого циклу. Саме таке розуміння й покладене в основу теорії організації.
Як самостоятельня наука, теорія організації виділилася на початку минулого століття. Основоположником теорії науки стала наука тектология (будувати, творити).
Поняття організації предполагает наявність об'єкта й суб'єкта управлення. Будь-яка організація має специфічні характеристики:
1. будь-яка організація складається зі складових елементів (підсистем).
Предметом дослідження є загальні й специфічні закони діючі в організаціях.
Основними функціями організації є:
1) пізнавальна функція.
2) методологічна.
3) раціонально-організаційна.
4) прогматическая.
Теоретичні основи побудови організацій як частина загальної науки про керування розроблялися на стику різних галузей знань - менеджменту, соціології, антропології, психології, юриспруденції й ін. Зміни об'єктивних умов функціонування організацій, характерні для XX століття, внесли чимало нового в розвиток поглядів, наукових концепцій і управлінської практики. Ріст великих організацій, відділення керування від власності, розвиток точних наук і наук про людину послужили основою для розробки наукового підходу до організацій, принципів і методів керування ними. Це викликало до життя безліч наукових ідей і шкіл, що вивчають закономірності побудови організацій, їхні основні риси й стимули функціонування - формальні й неформальні організації, людські відносини, соціальні системи, поділ функцій і відповідальності, прийняття управлінських рішень, математичний апарат процесів керування.
Останні десятиліття, що ознаменувалися стрімкими змінами в технології, що зростає складністю й наукоемкостью виробництва, його глобалізацією й поширенням сучасних інформаційних технологій, дали новий потужний поштовх теоретичним узагальненням і прикладним науковим дослідженням у керуванні.
Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 154 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Приложение 1. Сравнение механистической и органической структур 32 | | | Основні визначення теорії організації. |