Склад злочину як підстава кримінальної відповідальності.

Слово «підстава» має багатий семантичний зміст. Воно, зокрема, означає вихідні, головні положення. Діяти на підставі чого-небудь - означає спиратися на щось, мати щось за основу, відштовхуватися від чогось, мати щось як виправдання, достат­ній привід для діяльності.

Переважна більшість радянських криміналістів визнавали на­явність у діянні складу злочину як підстави кримінальної відпо­відальності. Але деякі радянські криміналісти намагалися пере­глянути це положення. Так, Б. С. Утевський, Б. С. Нікіфоров, Т. С. Сергеева і О. Б. Сахаров дотримувалися думки про те, що роль складу злочину нібито гіпертрофована в науці і що кримі­нальне законодавство не визначає склад злочину як підставу кримінальної відповідальності. На думку цих вчених, кримі­нальний закон, який діяв за радянських часів, будувався на прин­ципах кримінальної відповідальності за вину у вчиненні злочи­ну й індивідуалізації кримінальної відповідальності. Деякі вчені як, наприклад, О. С. Шляпочніков, визнаючи певною мірою роль складу злочину в обґрунтуванні кримінальної відповідальності, вважали, що склад злочину не розкриває в усій повноті поняття підстави кримінальної відповідальності, яку обґрунтовує не лише склад злочину, а й ряд таких обставин, які перебувають поза складом злочину, зокрема обставини, що належать до особи винного.

Встановлення складу злочину в конкретному випадку не ви­рішує наперед питання про кримінальну відповідальність особи. Встановлення у вчиненому діянні складу злочину означає, що є юридична підстава для притягнення особи до кримінальної від­повідальності.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. У цій нормі відбито найважливіше значення складу злочину для законності й обґрунтованості кримінальної відповідальності: тільки сукупність усіх передбачених законом ознак складу зло­чину (і жодні інші обставини) може бути підставою криміналь­ної відповідальності. Тому склад злочину є єдиною і достатньою підставою кримінальної відповідальності: встановлення його ознак у конкретному суспільно небезпечному діянні особи озна­чає, що є все необхідне для кримінальної відповідальності. Тим самим склад злочину визначає і межі розслідування, оскільки основним завданням слідства саме і є встановлення об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину.

Як слушно ще за радянських часів зазначав А. А. Піонтковський, визнання складу злочину єдиною підставою кримінальної відповідальності означає, що лише в межах складу злочину мож­на виділити об'єктивні й суб'єктивні підстави кримінальної від­повідальності.

Взагалі, у теорії кримінального права виділяють дві підстави кримінальної відповідальності - правову і фактичну.

Правовою підставою кримінальної відповідальності КК ви­значає наявність у вчиненому особою суспільно небезпечному діянні складу злочину, передбаченого КК (ст. 2 КК). Це означає, що до кримінальної відповідальності може бути притягнута ли­ше та особа, яка є суб'єктом злочину і є винуватою у вчиненні за­бороненого КК діяння проти охоронюваних законом про кримі­нальну відповідальність об'єктів.

Фактична підстава кримінальної відповідальності - це вчи­нення особою діяння, передбаченого в КК, яке містить склад зло­чину. Наприклад, особа вчинила крадіжку, тому саме факт вчинення особою крадіжки і буде підставою кримінальної відпові­дальності.

Злочин як реальний факт не може бути підставою криміналь­ної відповідальності, оскільки містить у собі деякі ознаки, що не впливають на відповідальність. Тому тільки сукупність зазначених у законі ознак, суттєвих для визначення суспільної небезпеки та характеру певного виду злочину, утворює склад злочину, факт встановлення якого і є підставою для криміналь­ної відповідальності та кваліфікації злочину за певною статтею КК.

Без наявності в суспільно небезпечному діянні складу злочи­ну, передбаченого кримінальним законом, кримінальна відпові­дальність неможлива. Встановлення підстави кримінальної від­повідальності вимагає виявлення двох моментів: вчинення осо­бою певного суспільно небезпечного діяння і наявності в цьому діянні передбаченого кримінальним законом складу злочину. Перш за все, повинна бути встановлена подія злочину як факт дійсності. Але встановлення однієї лише події злочину ще не може бути підставою кримінальної відповідальності поки не бу­де виявлено, який саме злочин вчинено, під ознаки якого, перед­баченого кримінальним законом, складу злочину підпадає вчи­нений злочин. Лише з цього моменту виникає підстава кримі­нальної відповідальності в повному обсязі. Вчинення суспільно небезпечного діяння стає підставою кримінальної відповідаль­ності лише в тому разі, коли у вчиненому діянні є склад злочи­ну, тобто сукупність ознак, зазначених у кримінальному законі.

Правильно кваліфікувати злочин і тим самим виявити юри­дичну підставу кримінальної відповідальності можна лише тоді, коли виявлено всі обставини, які свідчать про вчинення злочину саме даною особою і про наявність у діях цієї особи складу зло­чину, передбаченого кримінальним законом.

Обґрунтованість притягнення до кримінальної відповідаль­ності повинна знайти своє процесуальне вираження в постанові про притягнення даної особи як обвинуваченої. У цій постанові у відповідній формі зазначається злочин, у вчиненні якого об­винувачується особа, притягнута до кримінальної відповідаль­ності, а також вказується кримінальний закон, що передбачає вчинений злочин. Обґрунтованість обвинувачення означає водночас тим і його конкретність. Тому закон вимагає, щоб у постанові про притягнення даної особи як обвинуваченої були вказані конкретні обставини вчинення злочину (час, місце та інші), встановлені матеріалами справи.

Обґрунтування кримінальної відповідальності не може бути поодиноким актом, що здійснюється в момент притягнення осо­би як обвинувачуваної, а випливає з низки юридичних актів, зв'язаних внутрішньою єдністю і скерованих до єдиної мети - забезпечити відповідно до завдання кримінального судочинства обґрунтоване притягнення до кримінальної відповідальності і за­стосування до винного справедливого покарання. Отже, обґрун­тування кримінальної відповідальності здійснюється і на інших стадіях кримінального процесу аж до винесення вироку.

Питання про наявність у діях обвинувачуваного складу зло­чину, тобто про наявність підстави кримінальної відповідаль­ності, стоїть на всіх етапах руху кримінальної справи, навіть при винесенні вироку. Серед питань, що їх вирішує суд у дорадчій кімнаті, одним з найголовніших є питання про те, чи містить вчинене діяння склад злочину і яким саме законом він передба­чений.

Відсутність у діянні особи складу злочину означає відсутність підстави кримінальної відповідальності.
Законодавче визначення підстави кримінальної відповідаль­ності відповідно до чинного кримінального закону надає можли­вість виділити такі характерні риси складу злочину:

1. відомо, що кожне суспільно небезпечне діяння має різнома­нітні ознаки об'єктивного й суб'єктивного характеру, але при цьому кримінальним законом повинні бути закріплені, насам­перед, стійкі, постійні й типові для більшості діянь ознаки; оскільки поняття складу злочину як підстави кримінальної від­повідальності тісно пов'язане з поняттям злочину як суспільно небезпечного діяння, ці ознаки повинні у своїй сукупності ви­значати рівень суспільної небезпеки діяння взагалі, а кожна з них окремо - впливати на ступінь суспільної небезпеки зокрема;

2. склад злочину - це законодавче поняття про злочин і за­значає лише ті його ознаки, що закріплені в законі про криміналь­ну відповідальність.

Я. І. Соловій стверджує, що в правовій системі України особа має нести кримінальну відповідальність за наявності правової (юридичної), фактичної (матеріальної) та формальної (процесу­альної) підстав. Тому вчинення злочину є фактичною (матеріальною) підставою відповідальності, а склад злочину, передбачений Особливою частиною КК,- основною правовою (юридичною) підставою кримінальної відповідальності. Тому, на думку автора, ст. 2 КК України необхідно доповнити частиною 4 такого змісту: «Кримінальна відповідальність виникає з моменту вчинення осо­бою суспільно небезпечного діяння, що містить фактичний склад конкретного злочину, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу. Притягненням до кримінальної відповідальності є факт пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні конкретного зло­чину. Кримінальна відповідальність настає з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду і припиняється з мо­менту зняття чи погашення судимості».

Таким чином, викладені вище доводи і факти свідчать, що склад злочину є єдиною, необхідною, законною і достатньою під­ставою кримінальної відповідальності.

Єдиність складу злочину як підстави кримінальної відпові­дальності полягає в тому, що інших підстав кримінальної відпо­відальності немає.

Необхідність складу злочину як підстави кримінальної відпо­відальності в тому, що без наявності складу злочину кримінальна відповідальність згідно з законом не може настати, неможлива.

Законність складу злочину як підстави кримінальної відпові­дальності в тому, що вона встановлена законом (ст. 2 КК) і ви­ключає сваволю при вирішенні питання про притягнення особи до кримінальної відповідальності, дає можливість доказувати обгрунтованість притягнення до кримінальної відповідальності або спростувати її.

Достатність складу злочину як підстави кримінальної відпо­відальності в тому, що інших підстав для кримінальної відпові­дальності законом не передбачено, а тому шукати їх та доказува­ти не потрібно. Наявність у діях особи певного складу злочину достатньо для притягнення її до кримінальної відповідальності за вчинення цього злочину.
Підсумовуючи все вищевикладене, можна впевнено ствер­джувати, що на законодавчому рівні необхідно шляхом внесення змін до чинного КК закріпити такі положення:

по-перше, змінити редакцію назви ст. 2 КК на таку редакцію: «Склад злочину як підстава кримінальної відповідальності»;

по-друге, викласти зміст ч. 1 ст. 2 КК з урахуванням закріп­леного в ч. 1 ст. 11 КК повного переліку ознак злочину:

«Підставою кримінальної відповідальності є вчинення злочину в розу­мінні ч. 1 ст. 11 КК, яке містить склад злочину»;

по-третє, ст. 2 КК обов'язково повинна містити визначення поняття складу злочину: «Складом злочину є сукупність ознак, які встановлені і передбачені цим Кодексом та характеризують суспільно небезпечне винне протиправне каране вчинене загаль­ним або спеціальним суб'єктом діяння як злочин: об'єкт, об'єк­тивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона»;

по-четверте, доповнити ст. 2 КК частиною такого змісту: «Склад злочину є єдиною і достатньою підставою кримінальної відповідальності».

Дата добавления: 2015-07-11