Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Співвідношення злочину і складу злочину.



Читайте также:
  1. Аналіз факторів впливу та визначення місця розташування складу в логістичному ланцюгу поставки товарів
  2. Аналіз якісного складу персоналу підприємства
  3. Вибір земельної ділянки під територію складу пально-мастильних матеріалів
  4. Види складів злочину.
  5. Визначення передаточних функцій ланок, що входять до складу САР
  6. Вина як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони злочину. ЇЇ сутність, форми, ступінь та види
  7. Закон в англійській правовій системі. Співвідношення закону і прецеденту

Поняття злочину і складу злочину є категоріями теорії кримі­нального права, що тісно пов'язані між собою, на підставі чого і виникає питання про їх співвідношення.

Хоча проблеми складу злочину досліджувалися багатьма нау­ковцями як в радянській, так і в сучасній теорії кримінального пра­ва, але, на жаль, криміналісти в своїх працях приділяли і приділя­ють вивченню проблеми співвідношення злочину і складу злочину небагато уваги. Здебільшого робилась лише спроба виявити деякі відмінності поняття складу злочину від поняття злочину.

Слід зазначити, що на необхідність вивчення проблеми скла­ду злочину саме на основі співвідношення злочину і його складу вказувалось як в радянській, так і в сучасній науці кримінально­го права. Як слушно зазначав Я. М. Брайнін, зміст і значення складу злочину можна зрозуміти лише на основі загального ви­значення злочину, що його дає теорія кримінального права. На це вказували не лише вітчизняні, а й іноземні вчені, зокрема, чехословацький криміналіст Ф. Полячек стверджував: «Щоб прийти до правильного розуміння співвідношення загального поняття злочину, передбаченого в загальній частині криміналь­ного кодексу, і складу злочину, передбаченого в особливій части­ні кримінального кодексу, необхідно з'ясувати суть загального поняття «злочину».

Я. М. Брайнін, який здійснював дослідження переважно проб­лем складу злочину, вважав, що поняття злочину і складу злочи­ну тісно пов'язані між собою, але їх не можна ототожнювати, так само як і не можна їх протиставляти одне одному.

У радянській теорії кримінального права пануючою була дум­ка, що загальні поняття злочину і складу злочину не є ідентични­ми. Різниця між ними пояснювалася окремими теоретиками по-різному. А. А. Піонтковським, наприклад, різницю між зазна­ченими поняттями бачив у тому, що матеріальне поняття злочи­ну як суспільно небезпечного діяння розкриває соціально-політичний зміст будь-якого злочину, в той час як склад злочину - це юридичне поняття про окреме суспільно небезпечне діяння.

А. А. Герцензон бачив різницю в тому, що «перше з'ясовує істотні ознаки, які характеризують будь-який злочин (суспільна небезпечність, протиправність, караність), і тим самим визначає підставу кримінальної відповідальності. Друге з'ясовує необхід­ні умови кримінальної відповідальності, конкретизує суспільну небезпечність діяння».
Я. М. Брайнін вважав, що поняття злочину і складу злочину слід аналізувати в порівняльному плані не тільки як видові поняття, тобто як поняття конкретного злочину і поняття кон­кретного складу злочину, а й як загальні поняття. Такий аналіз дасть можливість з'ясувати різну службову роль загальних по­нять злочину і складу злочину. їх порівняльний аналіз допомагає побачити різні конструктивні особливості цих понять як відобра­ження загальних рис конкретних явищ. Різниця між загальним поняттям злочину, що його подавало радянське кримінальне законодавство, і загальним поняттям складу злочину за теорією кримінального права визначається різною службовою роллю, яку здійснюють ці поняття в діяльності прокурорсько-слідчих і судо­вих органів. Загальне поняття злочину розкривало матеріальний зміст злочину в умовах тогочасного суспільства. Службова роль його полягала в тому, щоб правильно орієнтувати практичних працівників у загальній оцінці злочину як суспільно небезпечно­го явища. Загальне поняття злочину є абстрагованим поняттям про конкретний злочин, тому в цьому понятті містяться ті озна­ки, які властиві конкретному злочину. І навпаки, в кожному ок­ремому злочині є всі ті ознаки, які зазначені в загальному понят­ті злочину (суспільна небезпечність, протиправність і т. д.), але в окремому злочині вони виступають у конкретному вираженні.

Загальне поняття складу злочину вказує на ті загальні умови, яким має відповідати кожний склад злочину. Тим самим загаль­не поняття складу злочину розкриває його службову роль в об­ґрунтуванні кримінальної відповідальності.
Зазначені відмінності між загальними поняттями злочину і складу злочину є в поняттях конкретного злочину і конкретного складу злочину.

Істотні відмінності між загальним поняттям злочину і за­гальним поняттям складу злочину є також в їх конструкції, яка зумовлена різною службовою роллю цих понять.

Загальне поняття злочину підкреслює найбільш істотну особ­ливість злочину як суспільного явища - його суспільну небезпеч­ність. Тому законодавче визначення загального поняття злочину містить лише конкретну характеристику цієї особливості злочину, яка визначає, що суспільна небезпечність злочину полягає в пося­ганні на суспільний або державний лад, власність, особу, політич­ні, трудові, майнові та інші права громадян, правопорядок як об'єк­ти злочину. Загальне поняття злочину не має іншої мети, крім цієї, і тому його конструкція не містить яких-небудь інших характерис­тик (ознак), наприклад, винності, протиправності тощо. Теорія кримінального права в разі конструювання загального поняття злочину не обмежується тим, що зазначає суспільну небезпечність як найважливішу ознаку злочину, але вносить у поняття злочину такі ознаки, як винність, протиправність і караність.

Зовсім іншу мету має загальне поняття складу злочину. Тому і конструкція цього поняття зовсім інша. Склад злочину, як за­значав А. А. Піонтковський, є правовим поняттям про злочин. Як сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак злочину склад злочину є підставою кримінальної відповідальності за конкрет­ний злочин.

Треба зазначити, що радянська наука кримінального права надавала виняткового значення загальному вченню про склад злочину, враховуючи його важливу роль в обґрунтуванні кримі­нальної відповідальності.

Я. М. Брайнін розглядав поняття злочину виключно у зв'язку з поняттям складу злочину і з єдиною метою більш глибокого розкриття таким шляхом змісту загального поняття складу зло­чину. Вчений не погоджувався з А. Н. Трайніним, який заявив, що в науці спостерігаються спроби поглинання проблем вчення про злочин загальним вченням про склад злочину. А. Н. Трайнін писав, що з праці у працю переходить явна «окупація» території вчення про злочин вченням про склад злочину, яке дедалі біль­ше поширюється. Але, як вважає Я. М. Брайнін, не може йтися про будь-яку «окупацію» загального вчення про злочин загальним вченням про склад злочину. Кожне з цих вчень має свій власний об'єкт.

Вчення про злочин визначає в основному природу злочину, досліджує причини злочинності і методи боротьби з нею, аналіз законодавче поняття злочину і розкриває його правовий зміст. Загальне вчення про склад злочину вивчає це поняття з точки зору тієї ролі, яку воно відіграє як сукупність об'єктивних і су­б'єктивних умов кримінальної відповідальності в її обґрунтуван­ні. Загальне вчення про злочин цікавиться соціальним обличчям суб'єкта злочину, оцінкою ступеня його суспільної небезпечнос­ті, пов'язуючи таке вивчення, головним чином, з дослідженням причин і умов, що сприяють вивченню злочину. Загальне вчен­ня про склад злочину, яке є частиною загального вчення про зло­чин, вивчає ознаки суб'єкта злочину як юридичного поняття: осудність, вік та ін. У такому вивченні немає жодного ототож­нення чи протиставлення вчення про склад злочину і вчення про злочин. Необхідність суворої систематизації і розмежування проблем, що належать до вивчення загального поняття злочину і загального поняття складу злочину, визнається всіма вченими-криміналістами.

Вихідним моментом з'ясування співвідношення понять скла­ду злочину і злочину є законодавче визначення злочину. Щодо злочину склад злочину є похідним поняттям. Тому зміст поняття складу злочину і його елементів може бути правильно з'ясований лише на основі загального визначення поняття злочину, що існує в кримінальному законодавстві й у національній кримінально-правовій теорії.

Злочин і склад злочину - це соціально-правові явища і понят­тя. На думку Н. Ф. Кузнецової, вони охоплюють, з одного боку, об'єктивно, незалежно від законодавчої оцінки існуюче суспільно небезпечне діяння, а, з іншого,- його оцінку в законі. Відсутність як матеріальної (соціальної), так і правової сторони рівною мі­рою виключає наявність і злочину, і його складу.

Значення складу злочину полягає в тому, що він конкретизує, наповнює правовим змістом поняття злочину. Поняття злочину та поняття складу злочину тісно пов'язані між собою, але не то­тожні. Вони по-різному відображають суттєві ознаки одних і тих самих явищ суспільного життя - злочинів. У понятті злочину розкривається його соціально-політичний зміст як суспільно не­безпечного діяння, що посягає на суспільні відносини, які перебувають під охороною закону про кримінальну відповідальність. Воно охоплює лише найбільш характерні й суттєві ознаки, прита­манні кожному злочину, вказує на найважливіші соціальні іі пра­вові властивості злочину, за якими останній відрізняється від інших правопорушень. Поняття злочину конкретизується в кри­мінальному праві у формі окремих складів злочину, що виступа­ють як своєрідна міра, масштаб злочину. Поняття злочину відпо­відає на питання, що є загальним для усіх злочинів, а поняття складу злочину - чим відрізняється один злочин від іншого.

Отже, поняття злочину і поняття складу злочину перебува­ють між собою у співвідношенні форми та змісту. При цьому по­няття злочину є формою, а поняття складу злочину - змістом.

На думку М. Й. Коржанського, поняття складу злочину має дещо спільне з поняттям злочину, хоча це різні поняття. Поняття складу злочину є науковою абстракцією, яка містить у собі загальні ознаки, притаманні кожному злочину. Воно не дає уявлення про окремий злочин (наприклад, крадіжку), але аб­страктно закріплює ознаки, загальні для всіх злочинів (краді­жок, вбивств, зґвалтувань тощо). Поняття складу злочину і по­няття злочину, що наведено у ст. 11 КК, закріплюють у різних формах істотні сторони одного і того самого явища - перше з точки зору його побудови, структури, а друге - з точки зору його суспільно-політичної характеристики.

Поняття злочину розкриває зміст суспільно небезпечного діяння, а склад злочину є мірою, масштабом цього діяння, який застосовується для того, щоб знайти в ньому підстави кримі­нальної відповідальності чи відхилити її.

Отже, поняття злочину і складу злочину, на думку М. Й. Кор­жанського, перебувають між собою у співвідношенні форми і змісту: поняття злочину є змістом, а поняття складу злочину - його формою, яка визначена законом як склад злочину. У цьому схожість, єдність та різність цих понять.

За визначенням М. 1. Бажанова, В. В. Сташиса і В. Я. Тація, склад злочину необхідно відмежовувати від самого злочину, ос­кільки вони не збігаються, а лише співвідносяться між собою як явище (конкретний злочин) і юридичне поняття про нього (склад конкретного виду злочину). Злочин - це конкретне су­спільно небезпечне діяння, вчинене у певних обстановці, часі й місці, що відрізняється безліччю особливостей від усіх інших злочинів цього виду (наприклад, вчинене вперше, шляхом обма­ну було усунуто охорону, запори знищено за допомогою злому тощо).

Склад же злочину є юридичним поняттям про злочини певно­го виду (склад крадіжки, убивства, зґвалтування, грабежу тощо), в якому об'єднані найбільш істотні, типові й універсальні їх оз­наки. Тому, наприклад, крадіжки, вчинені різними особами, зав­жди відрізняються тією чи іншою мірою одна від одної своїми особливостями, але склади цих крадіжок є тотожні, однакові.

На підставі цього М. І. Бажанов, В. В. Сташис і В. Я. Тацій роблять висновок, що обсяг ознак злочину і складу злочину є різним. З одного боку, обсяг ознак злочину ширше за обсяг ознак складу, оскільки останній містить у собі лигає найбільш загаль­ні, типізовані, тобто властиві усім злочинам певного виду, озна­ки. З іншого,- склад злочину ширший за кожний конкретний злочин, тому що він містить у собі ознаки не одного конкретно­го злочину, а ознаки всіх злочинів певного виду.

Таким чином, підсумовуючи всі вищевикладені погляди, можна дійти таких важливих висновків:

- проблема співвідношення злочину і складу злочину і досі є однією з нерозроблених і недосліджених питань теорії кримі­нального права;

- аспекти співвідношення злочину і його складу полягають у тому, що ці поняття тісно пов'язані між собою, але при цьому во­ни не підлягають ототожненню і протиставленню одне одному;

- одним з аспектів співвідношення цих двох понять є теза про те, що зміст і значення складу злочину необхідно розуміти саме на основі поняття злочину;

- поняття злочину і складу злочину виконують різні службо­ві ролі для правозастосовних органів (органів слідства, прокура­тури, суду);

- загальні поняття злочину і складу злочину мають різні конструктивні особливості: поняття злочину складається з та­ких ознак, як суспільна небезпечність, винність, протиправність, караність; склад злочину, в свою чергу,- це сукупність об'єктив­них і суб'єктивних ознак злочину, які є підставою кримінальної відповідальності за конкретний злочин;

- загальне вчення про склад злочину є частиною загального вчення про злочин - у цьому полягає певна співвіднесеність цих понять;

- вчення про злочин і вчення про склад злочину мають різні об'єкти дослідження:

- вчення про злочин визначає природу зло­чину, досліджує соціальне обличчя суб'єкта злочину, оцінює ступінь його суспільної небезпечності;

- вчення ж про склад зло­чину вивчає ознаки суб'єкта злочину як юридичного поняття: вік, осудність, вину, ознаки спеціального суб'єкта злочину тощо;

- склад злочину стосовно злочину є похідним поняттям;

- поняття злочину і складу злочину перебувають між собою у співвідношенні форми (поняття злочину) та змісту (поняття складу злочину);

- обсяг ознак злочину ширше за обсяг ознак його складу.

Отже, можна впевнено сказати, що поняття злочину та його складу за своїм змістом і сутністю не є тотожніми та повністю співпадаючими категоріями, але існує ряд зазначених вище аспектів співвідношення цих понять.

 


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 118 | Нарушение авторских прав






mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)