Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Основні завдання та принципи системи державного моніторингу



Читайте также:
  1. II. ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
  2. II. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ШКОЛИ
  3. V. ЗАВДАННЯ ДЛЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
  4. VIІ. ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
  5. VІ. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
  6. VІ. ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
  7. VІІ. Індивідуальне наВЧАЛЬНо-дослідне завдання

Основними завданнями системи державного моніторингу навколишнього природного середовища є:

— спостереження за станом довкілля;

— аналіз стану навколишнього середовища і прогно­зування його змін;

— забезпечення органів державної влади система­тичною та оперативною інформацією про стан довкілля;

— розроблення науково обґрунтованих рекоменда­цій для прийняття управлінських рішень.

Система державного моніторингу створюється на лока­льному (на території окремих об'єктів), регіональному (в межах адміністративно-територіальних одиниць, на територіях економічних і природних регіонів), націо­нальному (на території країни) рівнях з дотриманням міжнародних вимог і є сумісною з аналогічними міжна­родними системами. Вона базується на принципах об'єктивності та достовірності, систематичності спосте­режень за станом довкілля та об'єктами впливу на нього, багаторівневості, узгодження нормативного і методично­го забезпечення, технічного та програмного забезпечен­ня, комплексності в оцінюванні екологічної інформації, оперативності проходження інформації між окремими ланками системи та вчасного інформування органів дер­жавної влади, відкритості екологічної інформації для на­селення.

Регіональні системи екологічного моніторингу пра­цюють у таких напрямах:

— оперативно-технологічний моніторинг (спостере­ження за станом екологічних об'єктів з використанням стаціонарних і пересувних технічних засобів, у т.ч. авіа­ційні та космічні спостереження);

— статистичний моніторинг (непряме спостережен­ня за об'єктами з використанням ретроспективної та оперативної статистичної інформації);

— аудіовідеомоніторинг (спостереження за еколо­гічними об'єктами з використанням аудіо- та відеотехніки);

— соціологічний моніторинг (проведення соціоло­гічних досліджень впливу діяльності людини на стан навколишнього середовища і на рівень екологічної культури);

— науково-публіцистичний моніторинг (спостере­ження за екологічними проблемами шляхом вивчення наукових та публіцистичних видань).

Основними їх завданнями є спостереження за ста­ном навколишнього природного середовища в облас­тях (мінеральними, органічними, біологічними ресур­сами, ґрунтами, підземними та поверхневими водами, атмосферним повітрям); за транскордонним перене­сенням забруднюючих речовин в атмосфері та у вод­них об'єктах; аналіз стану, прогнозування змін дов­кілля і здоров'я населення, оцінювання якості життя в регіоні.

На основі отриманої інформації формують комп'ю­терний банк екологічних даних, що містить оперативні та ретроспективні дані про стан навколишнього середо­вища, природних ресурсів і постійно оновлюється, а та­кож електронну екологічну карту.

У результаті проведення моніторингу довкілля отри­мують первинні й узагальнені дані про стан довкілля на певній території, оцінюють рівні його забруднення, сту­пінь придатності середовища для життєдіяльності лю­дей, на основі чого здійснюють прогнозування і розроб­ляють управлінські природоохоронні рішення.


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 249 | Нарушение авторских прав






mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)