Джерела і наслідки забруднення атмосферного повітря

Забруднення атмосферного повітря – внесення в атмосферу або виникнення в ній нових, нехарактерних для неї фізичних, хімічних, біологічних речовин та перевищення природного рівня концентрацій речовин, які є складовими повітря.

Забруднення атмосфери стало глобальною проблемою, особливо гострою у промислово розвинутих країнах. Збитки, завдані людству забрудненням атмосферного повітря, дуже великі й постійно зростають. Усе це актуалізує необхідність нарощування зусиль, спрямованих на охорону повітряного басейну.

Як свідчать дослідження, запаси повітря на Землі практично безмежні, вони є невичерпним ресурсом. Однак господарська, передусім промислова, діяльність людини шкідливо впливає на атмосферу, змінює склад повітря. Природне забруднення повітря спричинюють і виверження вулканів, вивітрювання гірських порід, пилові бурі, лісові пожежі та інші природні явища. Залежно від джерел розрізняють механічне, фізичне та хімічне забруднення. За тривалістю дії воно може бути тимчасовим або постійним; за масштабом поширення - глобальним, регіональним і локальним.

Отже, забруднення атмосферного повітря спричине­не процесами і явищами, що відбуваються у природі, та промислово-побутовою діяльністю людини.

Природне забруднення. В атмосфері завжди міс­титься природний пил, який виникає внаслідок природ­них явищ. За походженням він буває таких видів:

- мінеральний пил (продукт вивітрювання і руйну­вання гірських порід, виверження вулканів, лісових, степових та торф'яних пожеж; сіль, яка потрапляє в по­вітря при розбризкуванні та випаровуванні морської во­ди та ін.);

- органічний пил (рештки живих істот, які живуть або потрапляють в атмосферу, представлені аеропланктоном (бактеріями, спорами грибів, пилком рослин), про­дуктами гниття та розкладання рослин і тварин);

- космічний пил (рештки згорілих під час прохо­дження крізь шари атмосфери метеоритів).

Природний пил виконує роль ядер конденсації водя­ної пари.

Штучне (антропогенне) забруднення. Таке за­бруднення зумовлене діяльністю людини, внаслідок чого відбуваються суттєві зміни в природному складі атмо­сфери. Основним його джерелом є промислові, транспортні та побутові викиди. Заособливостями будови і впли­ву на атмосферу та біосферу розрізняють такі види за­бруднювачів:

а) механічні забруднювачі – викиди цементних за­водів, дим і сажа від згоряння вугілля в котельнях, пе­чах; гума, яка стирається з автопокришок, та ін.;

б) хімічні забруднювачі – пилуваті (газоподібні) ре­човини, здатні взаємодіяти в хімічних реакціях.

Найпоширенішими типами штучних забруднювачів атмосферного повітря є продукти спалювання сірко­вмісного палива (вугілля, нафтопродуктів, газу), ви­хлопні гази автотранспорту, радіоактивне забруднення, пестициди та інсектициди. Хімічний склад техногенних викидів в атмосферу залежить від виду палива, спо­собу спалювання, складу виробничої сировини, техно­логії виробництва.

Особливо небезпечні викиди, які утворюються при роботі різних видів транспорту, зокрема автомобілів, вихлопні гази яких містять шкідливі домішки. Концен­трація цих домішок у вихлопних газах залежить від типу двигуна, особливостей його обслуговування, своєчасного ремонту систем живлення і запалювання, стану доріг. Від кожної тисячі автомобілів за день надходить у повіт­ря більше 3000 кг оксиду вуглецю, інших продуктів не­повного згоряння палива, які негативно впливають на здоров'я людей і тварин, зокрема токсичний чадний газ (оксид вуглецю двовалентного). В Україні щороку авто­транспорт викидає в атмосферне повітря 2000 тис. т забруднюючих речовин, що становить 31 % від загального обсягу викидів, у т. ч. понад 63 % свинцю, 54 – оксиду вуглецю, 36 – вуглеводнів та 25 % – оксидів азоту.

Задимленість атмосфери вокзалів та прилеглих те­риторій спричиняють паровози та тепловози. Переведен­ня тяги на електричну помітно знизило отруєння повіт­ря шкідливими газами. Локальне забруднення повітря зумовлюють також морські та річкові судна, які працю­ють на вугіллі та інших видах важкого палива. Забруд­нені шкідливими газами території аеродромів. Сучасні літаки, які літають на значній висоті, можуть зруйнува­ти озоновий шар, в результаті чого відкриється доступ пагубним ультрафіолетовим променям Сонця, що може призвести до небажаних наслідків.

Забруднюють атмосферне повітря промислові вики­ди, які залежать від видів палива (твердого, рідкого, газоподібного) і способів їх спалювання, різні за хімічним складом. Спалювання вугілля, газу, нафти з різних при­чин рідко буває повним. Тому промисловість викидає в атмосферу значну кількість твердих часток (сажа, зола, пил) та шкідливих газів (оксиди вуглецю, вуглеводні, оксиди азоту). Такі частки палива, а також різні розпи­лені продукти (цемент, фосфорити) утворюють промис­ловий пил. Він складається з дрібних часточок і довго тримається в повітрі у зваженому стані. Забруднення по­вітряного басейну сірчаним газом і пилом спричиняють теплові електростанції, які працюють на вугіллі. Пере­хід ТЕС на газ помітно зменшує шкідливі викиди.

Підприємства хімічної, енергетичної, металургій­ної, нафтопереробної, цементної промисловості теж ви­кидають у повітря велику кількість газоподібних речо­вин, золи та пилу. Шкідливі гази і промисловий пил на­копичуються здебільшого над містами (в 1 см³ міського повітря кількість пилинок сягає 100 тис. штук).

Великої шкоди завдає радіоактивне забруднення ат­мосфери. Радіоактивні речовини потрапляють в атмо­сферу в результаті природної і штучної радіоактивності, пов'язаної з роботою атомних установок, використан­ням радіонуклідів у народному господарстві, внаслідок аварійних ситуацій на підприємствах ядерного циклу, атомних вибухів. Природна радіоактивність притаман­на атмосфері, вона присутня постійно і не залежить від діяльності людини. Живі організми пристосувалися до неї, і вона не викликає шкідливих наслідків, на відмі­ну від штучної. Особливо загрозливим є надходження радіоактивних речовин в атмосферу внаслідок аварій атомних установок, оскільки радіоактивне опромінен­ня скорочує життя людини, спричиняє пухлини кіс­ток, лейкемію, розлад нервової системи, порушення ге­нетичної основи організму.

Дата добавления: 2015-07-11