Основні завдання і організація роботи системи моніторингу поверхневих вод

Зростаючі темпи розвитку промисловості зумовлю­ють не лише збільшення об'ємів використання води, а й її забруднення. Якість і кількість загальних запасів води на планеті, особливо прісної, уже зараз є важливою про­блемою, а в деяких регіонах ситуація переростає у еколо­гічну катастрофу. Тому контролювання стану водних об'єктів є необхідною складовою моніторингу довкілля.

Моніторинг поверхневих вод – система послідовних спостере­жень, збирання, оброблення даних про стан водних об'єктів, про­гнозування їх змін та розроблення науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень, які можуть позна­читися на стані вод.

До основних завдань моніторингу поверхневих вод належать контролювання, спостереження, оцінювання та прогнозування стану якості води. Система моніто­рингу виконує інформаційну роль і не охоплює елемен­тів управління, оскільки є складовою загальної системи управління навколишнім середовищем і регулювання його якості.

Спостереження за водними об'єктами тісно пов'яза­ні з прогнозуванням їх стану. У процесі моніторингу не­обхідно отримати дані про джерела забруднення, склад і характер забруднень, реакції гідробіонтів (організмів, які живуть у водному середовищі) і зміни стану водних об'єктів. Інформацію, отриману внаслідок спостере­жень, порівнюють з даними про природний стан вод­них об'єктів до початку помітного антропогенного впливу, тобто з фоновими характеристиками якості і кількості водних об'єктів.

Основною метою налагодження системи спостере­жень і контролю за забрудненням водних об'єктів є отримання інформації про природну якість води та оцінка змін якості води внаслідок дії антропогенних факторів.

Служба спостереження та контролювання (моніто­рингу) розв'язує такі завдання:

- спостереження і контролювання рівня забруднен­ня водного середовища за хімічними, фізичними та гід­робіологічними показниками;

- вивчення динаміки вмісту забруднюючих речо­вин і виявлення умов, за яких відбуваються коливання рівня забруднення;

- дослідження закономірностей процесів самоочи­щення та накопичення забруднюючих речовин у дон­них відкладеннях;

- вивчення закономірностей виносу речовин через гирлові створи річок у водойми.

За головними структурними ознаками національні системи моніторингу вод в різних країнах належать до трьох типів: першого – якщо у країні діє єдина загаль­нонаціональна мережа гідрологічних і гідрохімічних станцій та постів; другого – коли паралельно діють кілька рівноцінних мереж збору інформації; третього – у разі, коли пріоритетними є одна-дві мережі контролю якості води, а їх доповнюють регіональні структури.

Моніторинг поверхневих вод є невід’ємною складовою державної системи моніторингу навколишнього середовища.

Наказом від 24.12.2001р. Міністерства екології та природних ресурсів була розроблена і затверджена «Єдина міжвідомча інструкція по організації та здійсненню державного моніторингу вод». Цей документ встановлює єдині вимоги до організації та проведення спостережень за станом поверхневих та підземних вод, джерел забруднення вод; за гідрологічними, фізико-хімічними, біологічними, радіологічними показниками якості води.

До провідних суб’єктів державного моніторингу належать: Міністерство екології та природних ресурсів, у т.ч. Головдержекоінспекція та Держуправління охорони навколишнього природного середовища в областях; організації гідрометеорологічної служби; Міністерство з питань надзвичайних ситуацій; Державний комітет України з водного господарства та ін.

1. Вимоги до мережі спостережень і контролю за якістю поверхневих вод

Моніторинг якості поверхневих вод передбачає орга­нізацію стаціонарної мережі пунктів спостережень за природним складом і забрудненням поверхневих вод; спеціалізованої мережі пунктів спостережень за забрудненнями водними об'єктами; тимчасової експедиційної мережі пунктів спостережень. Мережі спостережень створюють з дотриманням певних вимог:

- надання переваги вивченню і контролюванню антропогенної дії на поверхневі води;

- систематичність і комплексність спостережень за фізичними, хімічними та біологічними показниками та проведення відповідних гідрологічних вимірів;

- узгодження строків спостережень з характерни­ми гідрологічними ситуаціями;

- визначення показників якості води єдиними ме­тодами;

- оперативність одержання інформації про якість води.

Основним принципом організації спостережень є їх комплексність, яка передбачає узгоджену програму ро­біт з гідрохімії, гідрології, гідробіології та забезпечує моніторинг якості води за фізичними, хімічними, гідро­біологічними показниками.

Найважливішим етапом організації робіт є вибір місця розташування пункту спостереження. Кількість і щільність розташування пунктів спостережень визначаються природно-кліматичними факторами, а також запитами народного господарства і служби прогнозів.

Контрольні питання

1. Що таке поверхневі води? Охарактеризуйте основні джерела забруднення поверхневих вод.

2. З’ясуйте сутність і основні завдання моніторингу поверхневих вод.

3. Перерахуйте основні вимоги до мережі спостережень і контролю за якістю поверхневих вод.

Дата добавления: 2015-07-11