1. Перша допомога при загрожуючому порушенні прохідності дихальних шляхів.
2. Полегшення вдиху у хворих, які знаходяться під дією лікарських засобів, що пригнічують ЦНС.
3. Зменшення обструкції дихальних шляхів м'якими тканинами (западання язика).
Протипоказання до закидання голови.
1. Підозра на ушкодження шийного відділу хребта.
2. Синдром Дауна (у зв’язку з неповною оссифікацією та неповним звихом шийних хребців С1-С2).
3. Зрощення тіл шийних хребців.
4. Патологія шийного відділу хребта (анкілозуючий спондилоартрит, ревматоїдний артрит).
 |
Мал.1. Етапи забезпечення прохідності дихальних шляхів.
Анестезія: не потрібна.
Оснащення: не потрібне.
Положення хворого: лежачи на спині.
Алгоритм виконання прийому (Мал.1.):
1. При наявності зазначених вище протипоказань застосувати тільки методику виведення нижньої щелепи.
2. Підвести під шию потерпілого руку, однойменну стороні розташування реаніматора щодо тіла потерпілого.
3. Іншу руку покласти на чоло так, щоб ребро долоні знаходилося на початку волосистої частини голови.
4. Зробити співдружній рух рук, що закидає голову назад в атлантоокципі-тальному суглобі (С1), залишаючи рот закритим; голова залишається в нейтральній позиції.
5. Підняти підборіддя, сприяючи підйому і руху вперед під'язикової кістки від задньої стінки горла.
Увага! Не слід повертати голову набік і різко її закидати. Досить помірного розгинання шийного відділу хребта.
1.2.2. Виведення нижньої щелепи.
Механізм цієї маніпуляції доповнює механізм закидання голови, що полег-шує і поліпшує підведення кореня язика над задньою стінкою горла за рахунок зв'язкового апарату ротогорла.
Показання: дивись п.1.2.1.
Протипоказання: патологія щелепно-лицевих суглобів (анкілоз, ревматоїдний артрит).
Анестезія: не потрібна.
Оснащення: не потрібне.
Положення хворого: лежачи на спині.
Алгоритм виконання:
1. Злегка відкрити рота, обережно натиснути на підборіддя великими пальцями.
2. Стиснути нижню щелепу пальцями і підвести її вгору: нижні зуби при цьому повинні бути врівень з верхніми зубами.
3. Переважно використовувати бімануальний метод: при зменшенні зусилля еластична сила капсули нижньощелепного суглоба та жувального м'яза підтягне нижню щелепу назад до суглоба.
Ускладнення та їх усунення.
При виконанні мануальних прийомів у дітей у віці до 5 років шийний відділ хребта може вигнутися вгору, штовхаючи задню стінку горла вперед до язика та надгортанника. При цьому обструкція може збільшитися, тому в дітей краща прохідність дихальних шляхів забезпечується при нейтральному положенні голови.
Примітка:
Оптимальною методикою відновлення прохідності дихальних шляхів є "потрійний" прийом П.Сафара, який складається з одномиттєво виконаних закидання голови, висування нижньої щелепи та відкривання рота.
Алгоритм виконання:
1. Реаніматор стає з боку голови постраждалого (хворого).
2. Реаніматор розташовує свої руки так, щоб ІІІ, ІV, V пальці знаходилися під кутами нижньої щелепи з однойменних боків, а ребра долонь - на початку волосистої частини голови на скронях.
3. Вказівні пальці розташовуються під нижньою губою, а великі пальці - над верхньою.
4. Одночасно з підведенням нижньої щелепи робиться помірне закидання голови і відкривання рота.
Примітка:
Після виконання "потрійного" прийому, необхідно очистити порожнину рота від сторонніх тіл, слизу, блювотних мас (наприклад, з допомогою відсмоктувача хірургічного ОХ-10). Якщо немає апаратури для очищення порожнини рота і рото горла, це можна зробити пальцем, обгорненим марлею чи бинтом. Мокротиння, що звичайно накопичується в ретрофарінгеальному просторі, легко видалити відсмоктувачем, провівши катетер до ротогорла через рота або ніс. Можна використовувати й звичайну гумову грушу.
Підтримання прохідності дихальних шляхів може здійснюватися також встановленням повітроводу, застосуванням інтубації трахеї.
1.2.3. Введення повітроводу через рота.
Фото. 2.Набір повітроводів. Загальний вигляд.
Показання:
1. Повна або часткова обтурація верхніх дихальних шляхів.
2. Стискання щелеп у хворих у несвідомому стані або в інтубованих пацієнтів.
3. Необхідність аспірації з ротогорла.
Протипоказання:
1. Переломи щелепи чи зубів.
2. Наявність в анамнезі або гострий епізод бронхоспазма.
Анестезія: місцеве зрошення 10% розчином лідокаїна для пригнічення блювального рефлексу.
Оснащення:
1. Пластмасовий або обладнаний м'якою крайкою повітровід (Фото 2).
2. Шпатель.
3. Електровідсмоктувач (наприклад, електровідсмоктувач хірургічний ОХ-10).
Положення хворого: лежачи на спині.
Мал.2. Повітровід Гведела та його використання.
Алгоритм виконання:
1. Відкрийте рота хворого, надавіть шпателем на основу язика, виведіть язик вперед з ротогорла (Мал.2).
2. Введіть повітровод до рота увігнутою стороною до підборіддя так, щоб дистальний кінчик його був спрямований, але не сягав задньої стінки ротогорла.
3. Фланець повітроводу повинен на 1-2см висуватися через різці.
4. Застосуйте прийом виведення нижньої щелепи, що забезпечує підйом язика від стінки горла.
5. Натисніть на повітровід та просуньте його на 2см до рота так, щоб його вигин ліг на основу язика.
6. Як варіант, повітропровід можна ввести випуклою стороною до піднебіння.
7. Після того, як його кінець досягне язичка (в цьому випадку шпатель не використовують), поверніть повітропровід на 180° і далі просуньте по язику. Цей метод не рекомендується, якщо в пацієнта є хиткі зуби або травма порожнини рота, тому що поворот повітроводу може викликати міграцію зубів або посилення кровотечі.
Ускладнення та їх усунення:
1.Розвиток бронхоспастичної реакції:
· Підтримуйте прохідність дихальних шляхів прийомом, наведеним у розділіах 1.2.1. та 1.2.2.
2. Нудота або блювання:
· поверніть голову на бік і проведіть аспірацію при збільшенні обструкції дихальних шляхів через неправильне розташування повітроводу.
· видаліть повітровід та введіть його знову, якщо в цьому буде необхідність.
1.3.Апарат для штучної вентиляції легенів АРД-1200.
Фото 3. Апарат ШВЛ АРД-1200 із ручним приводом
(мішок типу АМБУ). Загальний вигляд.
1.3.1. Призначення і можливості використання
Апарат АРД-1200 (Фото 3) призначений для штучної вентиляції легенів (ШВЛ), що проводиться в дорослих і дітей з масою тіла більш 15кг. Показання до застосування апарата – дихальна недостатність будь-якої етіології. Він особливо зручний для використання в умовах швидкої допомоги та екстремальної медицини і також може застосовуватися у відділеннях інтенсивної терапії, реанімації і анестезіології лікарень і клінік.
Особливості апарата:
1. Можливість вентиляції з позитивним тиском на видиху (ПТВ).
2. Обмеження тиску вдиху запобіжним клапаном.
3. Ефективне використання кисню, що подається.
4. Розбірність апарата і його стійкість до стерилізації.
5. Відповідність міжнародним і вітчизняним стандартам.
Мал.3. Апарат АРД-1200: 1- дихальний клапан; 2 – мішок; 3 – втулка; 4 –
впускний клапан; 5 – випускний патрубок.
Мал.4. Клапан пацієнта: 9 - патрубок пацієнта; 10 - кільце для установки позитивного тиску
на видиху; 11 - отвір; 12 - клапан; 13 - корпус; 14 – запобіжний клапан; 15 - отвір для
запобіжного клапана; 16 – патрубок мішка.
Устрій і робота (Мал.3,4).
Основні частини апарата - клапан пацієнта (1), мішок що саморозправляється (2) із втулкою (3). Поки оператор стискає мішок (2) впускний клапан (4) закритий в цей час, клапан (12) перекриває лінію видиху, газ з мішка (2) через патрубок (9) надходить пацієнтові. Тиск вдиху обмежується запобіжним клапаном (14), що скидає газ через отвір (15). Коли стискування мішка (2) припиняють, він розправляється, набираючи новий об’єм газу через клапан (4). Клапан (12) відходить від свого сідла, і видихуване повітря виходить назовні через один з отворів (11) у кільці (10).
Заходи безпеки:
1. не допускається експлуатація апарата без ретельного ознайомлення з паспортом;
2. до роботи з апаратом повинний допускатися медичний персонал, що має необхідну підготовку;
3. перед кожним підключенням до пацієнта і після кожного розбирання /збирання для знезаражування необхідно перевірити працездатність апарата.
Підготовка апарата до роботи:
1. Одержавши апарат, перевірте відповідність приведеному перелікові комплекту постачання. Проведіть знезаражування апарата, упевніться в правильності зборки.
2. До патрубка (9) клапана пацієнта приєднайте маску потрібного розміру або коннектор для трахеальної трубки.
3. Для перевірки працездатностіпереконайтеся, що під час стискання мішка повітря подається тільки через патрубок пацієнта; якщо патрубок перекрити, то різко зростає опір мішка стисканню і чується характерний шум спрацьовування запобіжного клапана (14). Натискання на його шток повинне припиняти обмеження тиску.
4. Після стискання мішок швидко наповнюється повітрям, а видихуваний газ може виходити через дно з трьох отворів (11) на кільці (10). Опір видихові зростає, коли поворотом кільця проти покажчика встановлюють менший отвір.
5. Переконайтеся в правильності положення пацієнта.
Режим вентиляції – цілком визначається оператором. Максимальний дихальний об’єм подається, коли мішок стискають двома руками, а маска добре прилягає до обличчя пацієнта. Тривалість стискання мішка (вдих) повинна бути в 1,5-2 рази менше тривалості його наповнення (видих).
Якщо наприкінці вдиху чутний звук спрацьовування запобіжного клапана, а екскурсії грудної клітки або інші ознаки свідчать про недостатність дихального об’єма, то запобіжний клапан можна на деякий час заблокувати, натиснувши його шток пальцем.
Для створенняпозитивного тиску на видихупроверніть кільце (10) до відчуття клацання так, щоб проти стрілки на гайці клапана розташувалося один із двох менших отворів. Середній отвір створює 4-6 kПа, найменший – 15 –20 kПа.
У технічному обслуговуванні апарат не має потреби.
Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 717 | Нарушение авторских прав