Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Відновлення УНР та її політика у 1918 на поч. 1919р.



Читайте также:
  1. АСОРТИМЕНТНА ПОЛІТИКА ФІРМИ
  2. Валютна політика країн, що розвиваються
  3. Валютна політика як основа валютного регулювання і контролю
  4. ВАЛЮТНА ПОЛІТИКА ЯК ОСНОВА ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ І КОНТРОЛЮ
  5. ВАЛЮТНА ПОЛІТИКА ЯК ОСНОВА ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ І КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ
  6. Валютна політика, суть та значення

Проголосивши 26 гр.1918р. Декларацію в якій обіцяв провести радикальну агр. Реф. відновлення 8-год. роб. дня та ін.,експроріювання держ. церк. земель і розподіл іх серед сел.. Ди­р. забезпечила собі перемогу. У цей час виявилися сильні сторони Дир., оскільки вона стала виразником інтересів більшості населення. Дир. зібрала численну армію (у гр. 1918 р. у її скл. - 100 тис. осіб) і в корот. час взяти під контроль майже всю терито­рію Укр.. На чолі Дир. стояли: В Винничснко, С. Пет­люра, М. Шаповал, М- Порш...

Опозиція Скоропадському складалася з пол. угру­повань, що мали різні інтереси. Цим пояснюються нечіткість програмних установок, недалекоглядність внутр. пол. Дир.,

8 січ.1919 р. було проголош. ліквідацію приват. власності на землю, але в руках заможних селян були пло­щі до 15 дес. землі. а власність польськ., австр. та нім. поміщиків залишалася. Відсут­ність адміністр. апарату для здійснення агр. реф. посилювали соц. напруження. Негативними були хвиля арештів, І закриття утвор. за гетьмана уста­нов, заборона рос. мови і позбавлення пол. прав інтелігенції. Внаслідок цього Дир. залишилася без підтримки селян і допо­моги кваліфікованих кадрів. ЇЇ влада послаблювалася від­сутністю моделі держ.-творення. За час існування Дир. апробувала кілька моде­лей держ.-творення., але обрала військ. диктатуру.

Негативним було протистояння лі­дерів, відсутність у них єдиних поглядів на головні завд. та пол. орієнтацію. В. Винниченко виступав за союз з більшов. Рос. проти Антанти та за пріоритетне вирішення соц. проблем, а С. Петлюра схилявся до зближення з Ант., вважав першочерг. зміцнення незал. Держ., поси­лення армії.

Наприкінці лист. 1918 р. у Курську утворився Тимчас. роб.-сел. уряд України на чолі з Г. П'ятаковим. 24 груд.1918 р. РСФРР скасувала Брестський мир і заявила, що більше не визнає Укр.як самост. Держ.

Вторгнення рад. Військ в Укр. супроводжувалося вибухами роб. повстань у містах та активіз. отаманщини у сільській місцев. Всі спроби Дир. зупинити агресію дипломатич­ним шляхом були марними. Раднарком заявивляв, шо "ніякого війська Рос. Соц. Федерат. Рад. Рес­п. в Україні немає.

16 січ. 1919 р. офіційно оголошено стан війни з РСФРР.

Рад. війська більше заглиблювалися в укр. територію, наступаючи на Полтаву, Катеринослав і Донбас. Катеринославська губернія була своєрідним епіцентр. ді­яльності збр. формув. Махна, який не визнавав уряду Дир. Ознаками періоду були прогресуючий параліч влади; з­ростаючий хаос і безлад; єврейські погроми; зрост. отаманщини, що ослаблювала Дир. зсередини.

В січні 1919 р. два колишніх петлюрівських отамани Григор'єв і Зелений оголосили про свій перехід на рад. позиції і розпочали партиз. боротьбу проти Дир..У їхніх загонах було 50 тис. бій­ців.

Опинившись у критичній ситуації, Дир. намагалася низ­кою дипломатичних кроків (спроби налагодження контактів з Антантою, проголошення 22 січ.1919р. Акта возз'єднання УНР і ЗУНР тощо) вивести державу з пол. ізоляції. Безперспективним виявився курс на союз з Антан­тою, яка робила ставку на відновлення "единой " небільшов. Рос., УНР цікавила Антанту лише тому що її можна було використати у боротьбі з більшов.. Відставки зі своїх постів В. Винничснка та В. Чехівського на вимогу французького командування в Одесі, укладення поперед­ньої угоди про спільну боротьбу Антанти та УНР проти рад. військ Не виправдав споді­вань і акт возз'єднання, який значною мірою мав формальний характер.

У ході збр. протистояння очевиднішою ставала ще одна слабка сторона Дир. - погано підготовл. та організов. армія. Дир. мала 100-тис. армію, а перед здачею Киє­ва, наприкінці січ. 1919 р. розраховувала на 21 тис..

5 лют.1919 р. війська УНР залишають Київ, а навесні ра­д. влада була встановл. на всій тер. Укр., крім зах. обл. Втрата контролю за розвитком подій були тими слабкими сторо­нами Дир., які не дали змоги їй втриматися при владі та утвердити незалежну УНР.

З 6 січня 1919 р, держава, що стверджувала­ся в Україні радянськими штиками, одержала нову назву - Укра­їнська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР).


Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 102 | Нарушение авторских прав






mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)