Читайте также: |
|
Проголосивши 26 гр.1918р. Декларацію в якій обіцяв провести радикальну агр. Реф. відновлення 8-год. роб. дня та ін.,експроріювання держ. церк. земель і розподіл іх серед сел.. Дир. забезпечила собі перемогу. У цей час виявилися сильні сторони Дир., оскільки вона стала виразником інтересів більшості населення. Дир. зібрала численну армію (у гр. 1918 р. у її скл. - 100 тис. осіб) і в корот. час взяти під контроль майже всю територію Укр.. На чолі Дир. стояли: В Винничснко, С. Петлюра, М. Шаповал, М- Порш...
Опозиція Скоропадському складалася з пол. угруповань, що мали різні інтереси. Цим пояснюються нечіткість програмних установок, недалекоглядність внутр. пол. Дир.,
8 січ.1919 р. було проголош. ліквідацію приват. власності на землю, але в руках заможних селян були площі до 15 дес. землі. а власність польськ., австр. та нім. поміщиків залишалася. Відсутність адміністр. апарату для здійснення агр. реф. посилювали соц. напруження. Негативними були хвиля арештів, І закриття утвор. за гетьмана установ, заборона рос. мови і позбавлення пол. прав інтелігенції. Внаслідок цього Дир. залишилася без підтримки селян і допомоги кваліфікованих кадрів. ЇЇ влада послаблювалася відсутністю моделі держ.-творення. За час існування Дир. апробувала кілька моделей держ.-творення., але обрала військ. диктатуру.
Негативним було протистояння лідерів, відсутність у них єдиних поглядів на головні завд. та пол. орієнтацію. В. Винниченко виступав за союз з більшов. Рос. проти Антанти та за пріоритетне вирішення соц. проблем, а С. Петлюра схилявся до зближення з Ант., вважав першочерг. зміцнення незал. Держ., посилення армії.
Наприкінці лист. 1918 р. у Курську утворився Тимчас. роб.-сел. уряд України на чолі з Г. П'ятаковим. 24 груд.1918 р. РСФРР скасувала Брестський мир і заявила, що більше не визнає Укр.як самост. Держ.
Вторгнення рад. Військ в Укр. супроводжувалося вибухами роб. повстань у містах та активіз. отаманщини у сільській місцев. Всі спроби Дир. зупинити агресію дипломатичним шляхом були марними. Раднарком заявивляв, шо "ніякого війська Рос. Соц. Федерат. Рад. Респ. в Україні немає.
16 січ. 1919 р. офіційно оголошено стан війни з РСФРР.
Рад. війська більше заглиблювалися в укр. територію, наступаючи на Полтаву, Катеринослав і Донбас. Катеринославська губернія була своєрідним епіцентр. діяльності збр. формув. Махна, який не визнавав уряду Дир. Ознаками періоду були прогресуючий параліч влади; зростаючий хаос і безлад; єврейські погроми; зрост. отаманщини, що ослаблювала Дир. зсередини.
В січні 1919 р. два колишніх петлюрівських отамани Григор'єв і Зелений оголосили про свій перехід на рад. позиції і розпочали партиз. боротьбу проти Дир..У їхніх загонах було 50 тис. бійців.
Опинившись у критичній ситуації, Дир. намагалася низкою дипломатичних кроків (спроби налагодження контактів з Антантою, проголошення 22 січ.1919р. Акта возз'єднання УНР і ЗУНР тощо) вивести державу з пол. ізоляції. Безперспективним виявився курс на союз з Антантою, яка робила ставку на відновлення "единой " небільшов. Рос., УНР цікавила Антанту лише тому що її можна було використати у боротьбі з більшов.. Відставки зі своїх постів В. Винничснка та В. Чехівського на вимогу французького командування в Одесі, укладення попередньої угоди про спільну боротьбу Антанти та УНР проти рад. військ Не виправдав сподівань і акт возз'єднання, який значною мірою мав формальний характер.
У ході збр. протистояння очевиднішою ставала ще одна слабка сторона Дир. - погано підготовл. та організов. армія. Дир. мала 100-тис. армію, а перед здачею Києва, наприкінці січ. 1919 р. розраховувала на 21 тис..
5 лют.1919 р. війська УНР залишають Київ, а навесні рад. влада була встановл. на всій тер. Укр., крім зах. обл. Втрата контролю за розвитком подій були тими слабкими сторонами Дир., які не дали змоги їй втриматися при владі та утвердити незалежну УНР.
З 6 січня 1919 р, держава, що стверджувалася в Україні радянськими штиками, одержала нову назву - Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР).
Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 102 | Нарушение авторских прав