Індустріалізація в Україні. Форсування темпів промислового будивництва.

Господарство перебувало на доіндустріальній стадії розвитку. Тому XIV з'їзд ВКП(б) (гру­день 1925 р.) проголосив курс на індустріалізацію. Цей курс був спря­мований на забезпечення економічної самостійності і незалеж­ності СРСР; зміцнення обороноздатності країни; створення ма­теріально-технічної бази для модернізації як промисловості, так і сільського господарства; стимулювання неухильного зростання продуктивності праці і на цій основі полипшення матеріального добробуту і культурного рівня трудящих.

На IX з'їзді КП<б)У (грудень 1925 р.) вказувалося на важливу роль важкої промисловості України для процесу модернізації та реконструкції країни.

Курс на індустріалізацію одразу на­штовхнувся на труднощі: проблема інфраструктур (дороги, мости та ін.), не виста­чало кваліфікованих кадрів, дефі­цит обладнання, нестача коштів. Питання про джерела фінансування було одним із навайжливіших. Л. Троцький обстоював курс на перекачування коштів із села в місто за рахунок підвищення податків і цін на промтовари. Ця ідея "надіндуст-ріалізації" піддавалася гострій критиці на XV з'їзді ВКП(б) (грудень 1927 р.). Цей з'їзд затвердив директиви першого п'ятирічного плану (1928-1929— 1932-1933

У листопаді 1929 р. в "Правді" з'являється стаття Сталіна "Рік великого перелому", в якій виголошується курс на різке форсування індус­тріалізації

Джерелами фінансування індустріалізації були:

1. Перекачування коштів із легкої та харчової у важку про­мисловість.

2. Податки з населення (для села "наяподаток" — постійний ріст цін на промислові товари).

3. Внутрішні позики,

4. Випуск паперових грошей, не забезпечених золотом

5. Форсоване розширення продажу горілки.

6. Збільшення вивозу за кордон нафти, лісу, хутра та хліба.

7. Режим економії.

8. Експлуатація селянства та робіт­ничого класу,

Особливості процесу індустріалізації в Україні:

1. Інвестування в промисловість республіки,

2. Побудова крупних промислових об'єктів. До новобудов належали заводи: Запоріжсталь. Криворіжсталь, Азовсталь, Дніпроалюмінійбуд,

3. Нерівномірність процесу модернізації промислового потен­ціалу республіки.

4. Поява но­вих галузей: маргаринова, молочна, комбі­кормова, хлібопекарська, електрометалургія кольорова металургія.

5. Легкої та харчової промисловості від­ставали від важкої індустрії. Витіснення приватного сектора в економіці України.

Жодна з перших довоєнних п'ятирічок не була виконана, але індустріалізація вивела Україну високій рівень промислового розвитку, Модернізація промисловості сприяла посиленню про­цесу урбанізації. Формуються національний український робіт­ничий клас та інтелігенція.

Форсована індустріалізація стимулювала негативні тенденції у господарстві України. Домінуюче ста­новище групи "А" порівня­но з групою "Б" вело до відриву підпри­ємств групи "А" від кінцевого споживача, Ставку було зроблено на побудову підприємств-монополістів. Форсований розвиток індустрії вів до збільшення кількості об'єктів, що мали будуватися.

Промисловий потенціал України формувався диспропорцій­не” і нерівномірно: розширювалися індустріальні райони — Донбас та Придніпров'я, а промисло­вість досить густо заселеного Правобережжя помітно відставала у темпах розвитку.

Остаточно було зламано меха­нізм саморегуляції економіки, і наростаюча централізація еконо­мічного життя врешті-решт призвела до формування командно-адміністративної системи. Виявляється тенденція фактичної монополізації центром управління промис­ловістю республіки

Наслідки індустріалізації були суперечливими і неоднознач­ними. З одного боку, це позитивні зрушення: вихід України на якісно новий рівень промислового розвитку, прогресивні зміни у структурі господарства на користь промисловості, досягнення промисловістю республіки за низкою головних індустріальних по­казників європейського та світового рівня, урбанізація, швидке формування національного робітничого класу та ін. З іншого — форсована індустріалізація стимулювала появу багатьох негатив­них тенденцій: домінуюче, привілейоване становище виробницт­ва засобів виробництва, побудова і реконструкція підприємств-монополістів, заморожування значних коштів у незавершених об'єктах, диспропорційне і нерівномірне формування промисло­вого потенціалу республіки, наростаюча централізація економіч­ного життя, повернення до командних методів управління, по­силення експлуатації трудящих, поглиблення відчуженості ро­бітничого класу від засобів виробництва.

Дата добавления: 2015-07-10