Ваш кузен, ми рівня вдвох.

Сехисмундо

Таж, щоб тут беріг вас Бог,

Я сказав, цього ще мало?

Як хизуєтесь негоже

Тим, хто ви, то в інший раз

Я скажу, зустрівши вас,

Не оберігай вас, Боже.

2-й слуга (до Астольфо)

Ваша світлість добре знає,

Що у лісі він зродився,

Де всьому цьому й навчився.

(До Сехисмундо)

Вас Астольфо поважає…

Сехисмундо

Він набрид, як манія,

Що себе лиш знає й слуха,

Ще й не зняв він капелюха.

2-й слуга

Знатний він.

Сехисмундо

Знатніший я.

2-й слуга

Все ж потрібно між собою

Шануватись вам обом

Більше, ніж комусь.

Сехисмундо

А чом

Ви тут спорите зі мною?

Сцена п’ята

Входить Естрелья.

Естрелья

Ваша світлосте, сеньйоре,

Не зважайте на омани,

На престол зійдіть жаданий,

Позабувши зло і горе,

І віднині правте нами,

Як сумління вам підкаже,

Щоб життя лічили ваше

Не роками, а віками.

Сехисмундо (до Кларіна)

Хто, скажи-но, ця відрада,

Знатна й гарна, хто вона,

Хто богиня ця земна,

Що до ніг їй промінь пада?

Кларін

Таж кузина це твоя,

Мій сеньйоре, це Естрелья.

Сехисмундо

Ні, її вже не зорею,

Сонцем називав би я.

(До Естрельї)

Я зичливість випадково,

Вас побачивши, зустрів,

Хоч її й не заслужив, -

Дякую за добре слово.

Про добро почувши, я вже

Знаю - мить добра настала,

Ви зоря, що засіяла,

Мені радість дарувавши

Серед темної імли

Світлом тим, що благородить.

І навіщо сонцю сходить,

Коли день ви привели?

Дайте руку, і, як чашу,

Щоб наснагу спити ніжну,

Поцілую білосніжну.

Естрелья

Я ціню галантність вашу.

Астольфо (убік)

Я пропав, як він візьме

Руку.

2-й слуга (убік)

Чом же пропадати

Як завадить можна, брате?

(До Сехисмундо)

Не по правді це, бігме,

Так грубить, сеньйоре, ні,

Та й Астольфо…

Сехисмундо

Ти зі мною

Вже не спорся, бо вспокою.

2-й слуга

Правду я сказав.

Сехисмундо

Мені

Нудно від такої правди.

Правда тільки та підходить,

Що моїй натурі годить.

2-й слуга

Та, сеньйоре, сам сказав ти,

Що по правді чинять люди

Ті, хто кориться закону.

Сехисмундо

Ще сказав я, що з балкона

Викину того, хто буде

Тут перечить на біду.

2-й слуга

Не на того ти напав,

Не такий я.

Сехисмундо

Будь ласкав,

Я це зараз доведу!

Сехисмундо хапає другого слугу і виходить; усі йдуть за ним і негайно повертаються.

Астольфо

Що це? Хай нас Бог спасе!

Естрелья

Зупиніть його, ну й горе.

(Виходить)

Сехимундо (повертається)

Він з балкона впав у море,

Захлинувся, та й усе!

Астольфо

Лють вгамуйте, щоб по стежі

Не пройти, всьому ж є міра,

Від людини і до звіра,

Дата добавления: 2015-10-16