Природознавство. 3-4 класи

Об’єктами контролю у процесі навчання природознавства є:

· знання (у формі фактів, уявлень, понять) про предмети і явища природи, взаємозв’язки і залежності між ними;

· уміння виконувати різні види учбово-пізнавальної діяльності щодо об’єктів природи та інформації про них;

· уміння застосовувати спеціальні методи пізнання об’єктів природи (дослід, практичну роботу, спостереження);

· уміння цілеспрямовано виконувати практичні дії з об’єктами природи;

· уміння оцінювати об’єкти природи, а також поведінку свою й інших людей у природі.

Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів із природознавства визначено:

· якості засвоєння учнями природознавчих уявлень і понять та властивості сформованих умінь;

· рівень оперування природознавчими знаннями (репродуктивний, реконструктивний і творчий) у визначених програмою видах практичної і учбово-пізнавальної діяльності;

· рівень сформованості різних груп умінь (копіювання зразка способу діяльності, виконання способу діяльності за зразком, за аналогією, у нових ситуаціях);

· рівень оволодіння досвідом творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий);

· рівень оволодіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до природи, до самого себе та інших людей в природі.

Довкілля. 2-4 класи

Ураховується ступінь сформованості в учнів компетентностей: навчальної, загальнокультурної, комунікаційної, громадянської, соціальної, інформаційної, здоров’язберігаючої.

Учитель має враховувати, що основою формування цілісності знань є уявлення учнів про найзагальніші зв’язки у природі, які відображені в загальних закономірностях природи (збереження; спрямованості самочинних процесів до найбільш імовірного, рівноважного стану; повторюваності, періодичності процесів у природі).

У класному журналі на кожний навчальний предмет відводиться окрема сторінка. У зведеному обліку навчальних досягнень учнів і в табелях навчальних досягнень бали виставляються з кожного предмета окремо.

Семестровий бал виставляється на основі поточних та тематичних балів.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових балів з урахуванням динаміки зростання навчальних досягнень учнів.

Залучення учнів, починаючи з 1 класу, до проведення доступних дослідів, практичних робіт, спостережень сприяє розвитку в них пізнавального інтересу, поступовому оволодінню спеціальними методами пізнання природи.

Орієнтовний перелік перевірних і поточних робіт, які проводяться у 2-4 класах з предметів освітньої галузі «Людина і світ» (за програмами)

Я і Україна
	2 клас	3 клас	4 клас
І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ
Практична робота			-	-	-	-
Контрольна робота			-	-	-	-
Природознавство
Досліди	-	-
Екскурсії	-	-
Практична робота	-	-
Контрольна робота	-	-
Громадянська освіта
Контрольна робота	-	-
Довкілля
Практична робота	-	-
Контрольна робота	-	-

Навчальний матеріал поділяється на блоки. Після вивчення кожного блоку проводиться контрольна робота (по 2 рази на семестр – з курсів «Природознавство» і «Громадянська освіта»; 4 рази на семестр – з курсу «Я і Україна. Довкілля»). Тривалість кожної перевірної роботи – 10-15 хвилин.

К онтрольні роботи можуть проводитися у вигляді тестів.

Практичні роботи, досліди, екскурсії розміщенні в таблиці з метою нагадування про включення їх до календарно-тематичного планування.

Оформлення сторінок журналу з предметів освітньої галузі «Людина і світ»

№ з/п	Число і місяць     Прізвище та ім’я	..	..	...				Зошит	Тем. бал	ІІ семестр	Річний бал
04
				Дослід		Контр. робота

* Примітка. Тематичний бал ураховує бали за поточні, практичні та контрольні роботи, досліди, екскурсії, включаючи ведення зошитів.

На правій сторінці журналу робиться запис: Контрольна робота. «Тема».

№ з/п	Дата	Зміст уроку	Завдання додому
...	...	...	...
...		Тема уроку згідно з календарним планом. Контрольна робота.
...	...	...	...
...		Тема уроку згідно з календарним планом. Контрольна робота.

Основи здоров’я

Одним із важливих факторів ефективності реалізації змісту предмета «Основи здоров’я» є особистість учителя, його спосіб життя, ставлення до власного здоров’я, особистий приклад.

На уроках основ здоров’я учні оволодівають знаннями про складові здоров’я, про необхідність його збереження, про здоровий і безпечний спосіб життя. Знання засвоюються у формі фактичного матеріалу, уявлень та елементарних понять. Вони містять інформацію про способи навчально-пізнавальної діяльності – уміння, що насправді є знаннями в дії. Уміння з цих позицій означають доведену готовність досягати мети в діяльності.

При викладанні предмета «Основи здоров’я» способи навчально-пізнавальної діяльності передаються через правила, вказівки, алгоритмічні приписи і засвоюються учнями у формі практичних умінь і навичок.

Результатом навчання має бути розвиток життєвих (психосоціальних) навичок учнів. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), життєві навички – це здатність людини до адаптації, позитивної поведінки, подолання труднощів повсякденного життя.

Метод розвитку життєвих навичок – це синтез найуспішнішого педагогічного досвіду і досягнень психологічної науки, передусім гуманістичної психології і теорії соціального впливу. На відміну від багатьох педагогічних технологій, даний метод має на меті позитивні зміни в поведінці учнів, оскільки спрямовується на задоволення природних потреб дітей, підлітків і молоді; реалізує концепцію особистісно орієнтованого навчання і виховання. Він ураховує вікові та індивідуальні особливості учнів, етнічні, релігійні та соціально-економічні аспекти їхнього життя, передбачає делікатне ставлення до гендерних питань.

Набуття життєвих навичок є поступовим, поетапним процесом, що супроводжує, а в деяких випадках визначає період особистісного зростання. Для підвищення ефективності формування навичок цей процес має бути неперервним та несуперечливим.

Життєві навички, набуті у процесі навчання, сприятимуть підвищенню навчальних досягнень учнів, полегшують їх соціальну адаптацію, допомагають адекватно сприймати себе і навколишніх, навчають будувати позитивні міжособистісні стосунки, критично і творчо мислити, приймати відповідальні рішення, розв’язувати проблеми, керувати стресами.

Відпрацювання таких умінь і навичок доречно здійснювати в процесі ігрової діяльності. Так, наприклад, рольові ігри створюють можливість для учнів перевірити себе, потренуватися й одночасно виявити найбільш характерні помилки. Організація навчально-пізнавальної діяльності в такий спосіб допомагає підготувати дитину до правильних і вмілих дій у реальних умовах.

Окрім того, рольова гра пробуджує та формує в дітей зацікавленість до навчання, викликає в них установку на роботу, створює атмосферу позитивного настрою до пошукової діяльності, сприяє усвідомленню моральної цінності навчання і праці, доброти і співпереживання.

Зауважимо, що формування знань, практичних умінь має ґрунтуватися на життєвому досвіді дітей, на опорних знаннях та знаннях, одержаних із різних джерел інформації, на сформованому творчому досвіді в застосуванні знань, практичних умінь у змінених або нових ситуаціях.

Об’єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів із предмета «Основи здоров’я» виділено:

1. Знання про здоров’я, його складові; здоровий і безпечний спосіб життя; зв’язки і залежності між ними.

2. Способи навчально-пізнавальної діяльності.

Виконання правил, вказівок, алгоритмічних приписів здорового і безпечного життя, які передбачено програмою.

3. Досвід творчого застосування набутих способів навчально-пізнавальної діяльності.

Розв’язання реконструктивних і творчих завдань, які реалізуються на програмовому змісті.

4. Цінності, норми і ставлення.

Ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих; уміння і навички міжособистісних стосунків; потреби і мотиви суспільної, навчально-пізнавальної та трудової діяльності.

Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів визначено:

· якість знань (правильність, конкретність, узагальненість, міцність, систематичність, усвідомленість, перенесення знань);

· рівень сформованості розумових і практичних умінь і навичок (учень копіює зразок; виконує за зразком; застосовує аналогію; застосовує сформовані уміння і навички в життєвих і навчальних ситуаціях, передбачених програмою);

· рівень оволодіння досвідом творчої діяльності;

· рівень опанування цінностями, нормами, ставленням до власного здоров’я, здоров’я інших;

· рівень самостійності учня (працює під безпосереднім керівництвом учителя; потребує значної допомоги вчителя; потребує незначної допомоги вчителя; працює самостійно).

Поточне оцінювання здійснюється на уроках з урахуванням зазначених критеріїв.

Тематичний бал (не менше двох на семестр) виставляється всім учням.

Семестровий бал виставляється на основі поточних і тематичних балів з урахуванням загального результату роботи учнів протягом відповідного семестру.

Річний бал фіксується на основі семестрового оцінювання в колонці « Річний бал ».

Фізична культура

«Фізична культура» вивчається в початкових класах як окремий предмет. Основна його мета – збереження й зміцнення здоров’я, розвиток фізичних, соціальних, психічних, духовних якостей та рухових здібностей особистості; підвищення рівня фізичної підготовленості учнів до повноцінного життя у постійно змінюваному навколишньому середовищі.

Навчальні цілі предмета полягають: у вивченні учнями рухливих і народних ігор, елементів спортивних ігор, окремих видів спорту, основ техніки виконання організовуючих, загальнорозвивальних, стройових, гімнастичних, акробатичних, легкоатлетичних, ігрових і танцювальних вправ, художньої й ритмічної гімнастики, вправ ковзаняра, лижника, туриста, кросмена та плавця; в отриманні елементарних знань, умінь і навичок дотримання режиму дня, правил техніки безпеки, особистої гігієни, загартування організму, ведення здорового способу життя та підвищення працездатності.

За результатами медичного огляду школярі тимчасово розподіляються на основну, підготовчу й спеціальну медичні групи. Усі вони відвідують обов’язкові уроки, але виконують загальнорозвивальні й коригувальні вправи з різним фізичним навантаженням, та ті, які їм не протипоказані. Крім цього, для учнів спеціальної медичної групи організовуються додаткові заняття за спеціальною програмою, які проводить відповідно підготовлений учитель.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів із фізичної культури є контролююча, навчальна, діагностична і виховна.

Рівень навчальних досягнень (початковий, середній, достатній, високий) учитель визначає за показником навчального нормативу основної групи та за технічними показниками виконання рухової дії.

Виконання учнями 1-х класів контрольних навчальних нормативів і вимог не оцінюється. Поточне оцінювання протягом зазначеного терміну учнів не здійснюється.

Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках фізичної культури може здійснюватися за такими компонентами:

1. Засвоєння техніки виконання вправи, рухової дії.

2. Виконання навчального нормативу.

3. Виконання завдань учителя під час проведення уроку.

При цьому оцінка за виконання нормативу не є домінуючою при здійсненні тематичного, семестрового чи річного оцінювання [лист МОН України від 22.05.2009 №1/9-353].

Семестровий бал виставляється на основі тематичних балів з урахуванням загального результату роботи учнів протягом відповідного семестру.

Річний бал фіксується на основі семестрового оцінювання в колонці «Річний бал».

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. № 992 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 1996 р. № 80» відмінено державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України. Зважаючи на це, у загальноосвітніх навчальних закладах не здійснюється прийом обов’язкових та орієнтовних комплексних тестів для оцінювання стану фізичної підготовленості учнів.

У період з 01.09 до 01.10 кожного навчального року з метою адаптації учнів до навантажень на уроках фізичної культури прийом контрольних навчальних нормативів не здійснюється, а також обмежується виконання вправ з максимальною інтенсивністю.

Основними темами для учнів початкової школи є рухливі й народні ігри та забави, гімнастика, легка атлетика, спортивні ігри, плавання, туризм, кросова та лижна (ковзанярська) підготовка, теоретико-методичні знання з фізичної культури, основ здорового способу життя, гігієни та техніки безпеки.

Умовна сітка розподілу навчальних годин за темами
та елементами програмового матеріалу

№	Теми та елементи	Класи
1.	Теоретико-методичні знання
2.	Рухливі і народні ігри, забави, естафети			19*	8*
3.	Гімнастика
4.	Спортивні ігри: футбол; баскетбол; гандбол	- -	-	-
5.	Легка атлетика
6.	Плавання			10*	10*
7.	Кросова та лижна (ковзанярська) підготовка	-	-		8*
8.	Туризм	-	-	-

Примітка. Теми та елементи, що включені до розділу обов’язкового повторення і потребують закріплення, позначені значком *.

Зразок оформлення сторінок обліку навчальних досягнень учнів з фізичної культури

Прізвище та ім’я учня

…

…

Тем.бал

…

І семестр

…

…

Тем.бал

ІІ семестр

Річна

…

…

…

…

…

н

н

…

Якщо деякі учні були відсутні під час виконання контрольно-навчального нормативу (через хворобу тощо), то колонка для здачі нормативу пропускається, якщо всі учні були присутні, то колонка не пропускається.

Для попередження нещасних випадків слід дотримуватися вимог безпеки під час проведення занять, а особливо при складанні контрольних навчальних нормативів, коли учні виконують вправи з максимальним навантаженням. При складанні нормативів потрібно дотримуватися таких вимог:

1. Контрольні навчальні нормативи складають учні основної медичної групи, які на момент прийняття нормативу не скаржаться на погане самопочуття та стан здоров’я.

2. Кожній заліковій вправі передує спеціальна підготовка (не менше як на двох заняттях).

3. Перед складанням нормативу вчитель проводить розминку, а після – відновлювальні вправи.

4. Учні мають можливість перескласти норматив на визначеному вчителем занятті.

5. Учитель зобов’язаний забезпечити безумовне дотримання правил і виконання вимог щодо безпеки під час здачі нормативів.

На початку кожної теми проводиться інструктаж з БЖД. Запис про проведення інструктажу робиться у класному журналі та журналі реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів із безпеки життєдіяльності учнів.

При оцінюванні навчальних досягнень із фізичної культури також ураховуються: особисті досягнення школярів протягом навчального року; ступінь активності учнів на уроках; залучення учнів до занять фізичною культурою в позаурочний час; участь у змаганнях усіх рівнів. На основі зазначених показників учителі можуть застосовувати різноманітні системи нарахування «бонусних» балів. Наприклад, якщо учень (учениця) виконав (ла) залікову вправу на певний рівень, але при цьому його (її) особистий результат виконання цієї вправи поліпшився порівняно з попереднім показником, учитель може виставити оцінку на 1-2 бали вищу за ту, яка передбачається контрольними навчальними нормативами.

Навчальні предмети «Музичне мистецтво» і «Візуальне (образотворче) мистецтво». Інтегрований курс «Мистецтво»
Календарно-тематичне планування складається на кожний із зазначених предметів.

У класному журналі на кожний предмет або на кожну складову інтегрованого курсу відводиться окрема сторінка.

У зведеному обліку навчальних досягнень учнів бали виставляються з кожного виду мистецтва окремо.

Після вивчення кожної теми проводиться підсумковий урок за вивченою темою (кількох тем) і виставляється кожному учневі тематичний бал (Тем. бал.).

Письмові тематичні перевірки (контрольні, самостійні роботи) з музичного мистецтва та образотворчого мистецтва не проводяться.

Доцільно пропонувати учням перевірні завдання на вибір.

Семестрове оцінювання у 3-4 класах та у ІІ семестрі
2 класу (якщо за рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною шкалою) виставляється на підставі поточного і тематичного оцінювання.

Річні бали виставляються на основі семестрових балів.

«Технологія» (технічна і художня праця).

На основі навчальної програми вчитель розробляє календарно-тематичне планування. Право розподілу навчального часу за темами надається вчителю.

Кількість запланованих годин, поданих у межах розділів, можна змінювати залежно від умов та матеріально-технічної бази школи. Також можна змінювати порядок вивчення тем, якщо в цьому виникає потреба.

(У 1 класі – 2 години на тиждень, у 2-4-х класах –
по 1 годині).

Для тематичного контролю навчальних досягнень з технічної і художньої праці запропоновано колективні практичні роботи учнів і вчителя. Результатом колективних практичних робіт є підсумкові виставки-композиції.

Поточне оцінювання здійснюється на уроках. На розсуд учителя оцінюються кращі роботи або роботи, у яких учень виявив старанність та результативність власної діяльності. Поточне оцінювання робіт усіх учнів класу не є обов’язковим.

Тематичний бал виставляється всім учням.

Семестровий бал виставляється на основі поточних і тематичних балів з урахуванням загального результату роботи учнів протягом відповідного семестру.

Річний бал фіксується на основі семестрового оцінювання в колонці «Річний бал».

Комплекс бесід (занять) із попередження дитячого травматизму

Велика кількість нещасних випадків, які трапляються з дітьми в урочний та позаурочний час, загибель і травмування учнів через необачне та безпечне поводження на дорогах, на воді, з пожежнонебезпечними, вибуховими та іншими речовинами вимагають від педагогічних працівників більш сумлінної та відповідальної роботи. У загальноосвітніх навчальних закладах обов’язково проводяться навчання з питань охорони життя та здоров’я, пожежної, радіаційної безпеки, безпеки дорожнього руху, попередження дитячого травматизму. Ці питання входять до курсу таких навчальних предметів: «Основи здоров’я», «Фізична культура», а також проводяться через комплекс бесід (занять) із попередження дитячого травматизму, курс «Я обираю здоровий спосіб життя», через бесіди на виховних, класних годинах, позакласні заходи, роботу гуртків та загонів.

Комплекс бесід (занять) із попередження дитячого травматизму має на меті забезпечити школярам знання, уміння, переконання, необхідні кожній людині для збереження життя і здоров’я, надання першої допомоги потерпілим. Учні повинні бути підготовлені до дій у небезпечних ситуаціях, знати способи їх упередження, навчитися оберігати своє здоров’я.

Бесіди (заняття) мають практичну спрямованість, проводяться з урахуванням психології сприймання дітьми навчального матеріалу в різних формах (ділова гра, ситуаційні завдання, круглий стіл тощо). Також рекомендується ведення учнями зошитів із проведення комплексу бесід щодо попередження дитячого травматизму. На окремі заняття (заліки) доцільно залучати представників медичних установ, ДАІ, закладів пожежної охорони та ін.

Запис проведених бесід (занять) робиться у класному журналі та щоденниках учнів.

Обов’язковими є такі сторінки класного журналу:

· бесіди (заняття) з попередження дитячого травматизму;

· бесіди «Я обираю здоровий спосіб життя» (з профілактики ВІЛ/ СНІДу);

· додаткові бесіди з попередження дитячого травматизму.

При оформленні сторінки журналу «Бесіди (заняття) з попередження дитячого травматизму» необхідно враховувати запропоновану тематику бесід та терміни їх проведення (додатки 9-10).

Додаток 9

Циклограма проведення комплексу бесід (занять)
із попередження дитячого травматизму класними керівниками 1-4 класів

№	Зміст бесід (занять)	Місяць
Кіл. год
Кількість годин
1.	Правила дорожнього руху
2.	Правила протипожежної безпеки
3.	Запобігання отруєнь
4.	Правила безпеки при користуванні газом
5.	Правила безпеки з вибухонебезпечними предметами
6.	Правила безпеки на воді
7.	Правила безпеки користування електроприладами, при поводженні з джерелами електроструму
	Разом годин:

Додаток 10

Тематика бесід (занять) з попередження дитячого травматизму

Дата добавления: 2015-10-21