Підсумкові контрольні роботи з навчальних предметів можуть проводитися відповідно до розпорядження директора загальноосвітнього навчального закладу чи органу управління освітою під час інспектування загальноосвітнього навчального закладу. Фіксуються вони у журналі під датою фактичного дня проведення з наступним коригуванням календарно-тематичного плану. Результати цих робіт враховуються під час виставлення підсумкових балів за семестр, але вони не є визначальними.
При складанні календарно-тематичних планів з української мови, математики необхідно передбачити 1-2 уроки після контрольних робіт для проведення аналізу виконання контрольних робіт, повторення, узагальнення з теми тощо. Після цих уроків записується тематичний бал.
4. Державна підсумкова атестація здійснюється в 4-х класах відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (затверджене наказом МОН України від 18.02.2008 № 94 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 27.02.2008 за № 151/14842).
У початковій школі Державній підсумковій атестації підлягають результати навчальної діяльності учнів четвертих класів:
· у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою – з української мови (мова і читання) та математики;
· у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин – з мови навчання (мова і читання), з державної мови (мова і читання) та математики.
Бали за державну підсумкову атестацію з зазначених навчальних предметіввиставляються за результатами підсумкових контрольних робіт.
Оцінювання підсумкових контрольних робіт здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 № 329 (додаток 1).
Підсумкові контрольні роботи проводяться відповідно до календарного планування на другому чи третьому уроці, окрім понеділка і п’ятниці.
У журналі ця робота записується на лівій сторінці журналу в колонці під датою, на правій – «Підсумкова контрольна робота. ДПА».
Підсумкові контрольні роботи виконують усі учні, окрім тих, які з поважних причин (хвороба, довготривалі перебування на лікуванні, спортивних змаганнях, переїздах в інші місця проживання, природні катаклізми) не можуть бути присутніми у визначений час для написання підсумкових контрольних робіт. У такому разі оцінки за державну підсумкову атестацію виставляються учням за результатами семестрового оцінювання.
У 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють за програмами системи розвивального навчання Б.Д.Ельконіна – В.В.Давидова, державна підсумкова атестація проводиться на загальних підставах.
Додаткові види перевірних робіт у 4-х класах не проводяться.
Такі види контролю, як діалог, усний переказ, усний твір, аудіювання, тематична перевірка знань із природознавства тощо в журналі необхідно записувати без дати у визначеній колонці, оцінюючи всіх учнів класу.
Учитель організовує роботу так, щоб учень мав можливість на наступних уроках або під час індивідуальних занять надолужити пропущений навчальний матеріал та одержати відповідний бал.
У 1-му класі бали за навчальні досягнення учнів учитель не виставляє; у 2-му класі – у І семестрі результати роботи вчитель оголошує вербально (проводячи адаптаційну роботу щодо поступового введення бальної системи оцінювання), у ІІ семестрі оцінювання ведеться згідно з «Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи» і бали фіксуються в журналі, зошитах, щоденниках; у 3-4-х класах – за 12-бальною системою.
3. Вимоги до проведення та запису у класному журналі навчальних екскурсій
Екскурсії з окремих предметів, які передбачені навчальними програмами, обліковуються на сторінках журналу, відведених на відповідний предмет, і можуть оцінюватися згідно з критеріями оцінювання.
Навчальні екскурсії, які проводяться наприкінці навчального року, проводяться для учнів 1-4 класів протягом 4 днів тривалістю не більше 3 академічних годин на день.
Проведені протягом року екскурсії, які не передбачені навчальними програмами з певних предметів, та ті, що проводяться наприкінці навчального року, записуються в журналі на сторінці «Облік проведення навчальних екскурсій» з фіксацією дати, теми екскурсії, кількості годин, навчального предмета.
Діяльність учнів під час цих екскурсій не оцінюється.
Зразок оформлення обліку навчальних екскурсій
у класному журналі
Записи на лівій сторінці журналу:
| № з/п | Число і місяць Прізвище та ім’я | ||||||||||||
| 1. | |||||||||||||
| 2. | |||||||||||||
Записи на правій сторінці журналу:
| № з/п | Дата | Зміст уроку | Завдання додому |
| Тема навчальної екскурсії Ознайомлення з планом її проведення. Бесіда з попередження дитячого травматизму та правила поведінки під час екскурсії. | Українське читання | ||
| Тема навчальної екскурсії | Українське читання | ||
| Тема навчальної екскурсії Підведення підсумку екскурсії. | Українське читання | ||
| Тема навчальної екскурсії Ознайомлення з планом її проведення. Бесіда з попередження дитячого травматизму та правила поведінки під час екскурсії. | «Я і Україна» |
Орієнтовна тематика навчальних екскурсій у початковій школі
[Лист МОН України від 06.02.2008 №1/9-61]
| 1 клас |
| Екскурсія до бібліотеки (шкільної, міської чи сільської). Екскурсії: «Спостереження за явищами природи. Правила поведінки в природі»; «Ознайомлення з народними обрядами». Екскурсія до фізкультурно-оздоровчого комплексута практичне заняття«Знайомство зі спеціальним спортивним обладнанням та особливості його використання.Змагання, дитячі спортивні ігри». Екскурсія: «Дорога до школи (до дитячої поліклініки, до бібліотеки, до театру тощо). Особливості пересування та дотримання техніки безпеки». |
| 2 клас |
| Екскурсія до бібліотеки (шкільної, міської чи сільської). Зустріч з місцевим письменником. Популяризація дитячої книги. Екскурсія до лісу, парку: «Природа навколо нас». Екскурсіядо театру (кінотеатру): перегляд вистави, кінофільму з наступним обговоренням. Екскурсіядо фізкультурно-оздоровчого комплексу (стадіону). Екскурсія містом (селищем). Пішохідні переходи. Повторення правил дорожнього руху. |
| 3 клас |
| Екскурсія: «Спостереження за природою і працею людей своєї місцевості». Відображення вражень у різних видах і формах мистецтва. Практичні заняття та ігри з Правил дорожнього руху на спеціально розміченому майданчику або на вулиці. Екскурсія:«Рельєфний дизайн місцевості рідного краю. Штучний та природний дизайни». Робота на пришкільній ділянці. Догляд за кімнатними, городніми рослинами. |
| 4 клас |
| Екскурсія: «Спостереження за рослинами, тваринами, погодними умовами свого краю». Екскурсія до краєзнавчого музею, художньої виставки, творчої майстерні митця. Народні ремесла України. Екскурсія до аптеки. Робота на пришкільній ділянці. Догляд за кімнатними, городніми рослинами. Заготовлення у лісі, парку, полі природних матеріалів для художніх виробів на уроках трудового навчання. Ігри та заняття з повторення правил безпечної поведінки учнів на вулицях і дорогах. |
Проведення екскурсій може здійснюватися як професійним екскурсоводом, так і безпосередньо вчителем. Обов’язковою умовою проведення екскурсії є цільовий інструктаж учнів із техніки безпеки, правил поведінки під час переходу чи проїзду до місця екскурсії та її проведення. Запис про проведення такої бесіди повинен бути зроблений на сторінці поточних бесід із попередження дитячого травматизму.
Вимоги до оформлення зошитів
Усі класні і домашні роботи в робочих зошитах і зошитах з друкованою основою (які мають гриф МОНМСУ) учитель перевіряє й оцінює після кожного уроку.
При перевiрцi письмових робіт з мов, математики, ознайомлення з навколишнiм свiтом та iнших предметiв у 1, 2 (І семестр) класах використання умовних символiв-штампiв як замiнникiв бальної шкали не допускається.
При перевiрцi поточної письмової роботи у 2-4-х класах з будь-якого предмета слiд звертати увагу на культуру записiв, оформлення роботи, технiку письма. Для цього в зошитi робляться певнi виправлення, даються рекомендацiї. Бали за графiчнi навички, технiку письма та культуру оформлення письмових робiт виставляються на основi проведення спецiального виду перевiрки за критерiями, зазначеними у «Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів» [Наказ МОН України від 20.08.2008№755].
Учень розпочинає працювати у новому зошиті тоді, коли попередній дописано до останньої сторінки.
Бал за ведення зошита з мови і математики вчитель виставляє наприкінці кожного місяця. Колонку «Зошит» учитель записує без дати. Оцінюючи ведення зошита, необхідно враховувати як правильність виконання завдань, так і якість каліграфічного письма, охайність оформлення роботи і грамотність.
Письмові контрольні роботи учні виконують у зошитах для контрольних робіт, які вчитель зберігає до кінця навчального року.
Зошит з розвитку мовлення зберігається в класі для забезпечення своєчасного користування ним та здійснення моніторингу діяльності учнів.
Зразки підпису зошитів:
| Зошит для робіт з української мови учня 4-А класу Люботинської ЗОШ І-ІІІ ст. № 3 Іванова Сергія | Зошит для контрольних робіт з математики учениці 2-Б класу Харківської гімназії №1 Суховієнко Оксани |
| Зошит для розвитку мовлення з української мови учениці 3-В класу Балаклійської ЗОШ І-ІІІ ст. № 5 Матвієнко Олени |
Вимоги до здійснення підсумкового оцінювання
До підсумкового оцінювання в початковій школі відноситься семестрове та річне оцінювання.
Семестрове оцінювання (І семестр, ІІ семестр) проводиться на основі результатів усіх видів оцінювання за цей період.
Окрема підсумкова робота (семестрова) не проводиться.
Семестровий бал виставляється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня.
На відміну від основної і старшої школи коригування семестрового бала в початковій школі жодним нормативним документом не передбачено.
Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових балів. Перевага надається результатам другого семестру.
Річне оцінювання здійснюється не пізніше ніж за 5 днів до закінчення навчального року.
Річний бал є одночасно підсумковим. У 4 класі з навчальних предметів, які підлягають державній підсумковій атестації, при виставленні річної оцінки враховуються також результати підсумкових контрольних робіт.
Загальні вимоги щодо оцінювання учнів початкових класів
Зміст початкової освіти на сучасному етапі визначив удосконалення результативного компонента – посилення практичної спрямованості навчання, залучення особистого досвіду школярів, оволодіння уміннями застосовувати знання в нових ситуаціях тощо. Тому оцінювання учнів повинно відбуватися на засадах компетентнісного підходу, який передбачає особистісно-діяльнісний вимір результатів навчання кожного учня, що підвищує його зацікавленість і відповідальність.
Оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета порівняно з вимогами чинних програм. Оцінювання є особливою складовою контролю, а педагогічна оцінка – його результатом. Оцінка виражається в оцінних судженнях і висновках учителя, які є її якісними (словесними) показниками, або в балах, тобто кількісними показниками. Оцінні судження мають супроводжувати і виставлення балів.
Учитель початкових класів має враховувати, що оцінка впливає на емоційний стан дитини, викликаючи як позитивні, так і негативні емоції, створюючи емоційний комфорт чи дискомфорт. Негативні емоції, як правило, зумовлені неаргументованою оцінкою.
У процесі навчання, зокрема під час оцінювання, учителю необхідно виявляти доброзичливість, терпіння, вимогливість поєднувати з індивідуальним підходом, а нормативний спосіб оцінювання – з особистісним, порівнюючи виявлені досягнення дитини не тільки з нормою, але і з її попередніми успіхами.
Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учнів, а не ступеня їх невдач.
Об’єктивність і точність оцінок забезпечуються критеріями оцінювання. Критерії – це реальні, точно обрані ознаки, величини, які виступають вимірниками досягнень учнів відповідно до певних об’єктів оцінювання.
Аналіз об’єктів контролю в початкових класах дав змогу визначити такі критерії оцінювання навчальних досягнень учнів:
· якість знань (предметних, про способи діяльності): міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність, дієвість;
· сформованість предметних умінь і навичок, способів навчальної діяльності (виконання за зразком, за аналогією, у нових ситуаціях);
· володіння досвідом елементарної творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий рівні);
· володіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе.
На основі зазначених критеріїв виділяються чотири інтегровані рівні навчальних досягнень учнів початкових класів: початковий, середній, достатній, високий. Їх загальнодидактичні характеристики такі:
У випадку невідповідності рівня навчальних досягнень учня (учениці) цим Критеріям позначається "не атестований".
Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4-х класів здійснюється відповідно до «Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи».
Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-х класів здійснюється вербально, у 2-4-х класах – за 12-бальною шкалою. Звертаємо увагу на те, що внесені наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.11 року №329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» зміни до оцінювання учнів початкових класів, а саме – бальне оцінювання, вводяться з другого класу. Однак, за рішенням педагогічної ради навчального закладу,може надаватися словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів другого класу. Тому пропонуємо залишити практику минулого року: у І семестрі другого класу здійснювати вербальне оцінювання (з метою адаптації дітей до введення бальної системи), а бальне оцінювання проводити безпосередньо з ІІ семестру.
У такому разі оцінювання навчальних досягнень 2-го класу в балах учитель розпочинає застосовувати поступово. У першому семестрі важливо надавати перевагу балам достатнього і високого рівнів, ураховуючи індивідуальні особливості учнів та різні можливості досягнення ними певного рівня знань.
Навчальні досягнення учнів з обраних курсів за вибором варіативної складової типових навчальних планів оцінюються вербально (оцінними судженнями) [Лист МОН України від 11.09.2007 №1/9-532].
Вибір будь-якого курсу має бути обговорено на батьківських зборах та засіданнях педагогічної ради навчального закладу.
Визначені курси варіативної складовоїзазначаються в розкладі уроків після предметів інваріантної частини навчального плану [Лист МОН України від 12.06.2009 №1/9-396].
У першому класі важливим завданням виховання є цілеспрямоване формування самооцінки. За сприятливих умов навчання і виховання у дітей починає формуватися правильна самооцінка, яка стосується особистісних якостей, досягнень і можливостей. Створюючи такі умови, слід ураховувати індивідуальні особливості кожного учня, і, перш за все, виділяти ознаки, які свідчать про тенденції формування у них самооцінки. Рекомендується використовувати для розвитку самооцінної діяльності портфоліо учнівських досягнень, у якому накопичуються протягом певного часу результати виконання різних завдань, що переконливо ілюструють індивідуальний рух розвитку дитини. Це дозволяє учням аналізувати і порівнювати результати своєї праці, ставити особистісно значущі завдання, що зміцнює інтерес до навчання, виховує волю і старанність (накази МОНМС України від 20.08.2008 № 755 (додаток 1) та від 13.04.2011 №329).
Крім того, при оцінюванні недоцільним є використання будь-яких позначень для оцінювання навчальних досягнень учнів 1 класу оскільки вони з часом асоціюються у дитини з відповідним балом за встановленими критеріями оцінювання. Не оцінюються темп роботи учня, його особистісні якості та індивідуальні психічні процеси, зокрема пам’ять, увага, сприймання тощо.
Після закінчення учнями 1 класу, учителем складається письмовий висновок, який заноситься до особової справи учня. У ньому зазначаються рівень розвитку учня та результати оволодіння ним усіма компонентами навчальної діяльності, ступінь його прогресу в навчанні.
Усі учні 1 класу незалежно від річного оцінювання переводяться до наступного класу. Водночас учні, які через поважні причини (хвороба, сімейні обставини) за результатами річного оцінювання мають навчальні досягнення нижчі середнього рівня, можуть бути, як виняток, залишені для повторного навчання у 1 класі за рішенням педагогічної ради та за згодою батьків або осіб, які їх замінюють (п. 2.1.; п. 3.3. «Інструкції про переведення та випуск учнів (вихованців) навчальних закладів системи загальної середньої освіти», затвердженої наказом МОН України від 14.04.2008 року № 319).
Оцінювання навчальних досягнень учнів під час проведення індивідуальних і групових занять не здійснюється; відповідні бали до класного журналу не записуються.
Таким чином, оцінювання має вирішувати такі завдання:
· з’ясувати, як учень оволодіває уміннями використовувати отримані знання – тобто, як реалізує сучасну мету освіти;
· розвивати у школяра вміння самостійно оцінювати результати своїх дій, навчитися контролювати самого себе, знаходити й виправляти власні помилки;
· зорієнтувати учня на успіх, позбавити його страху перед шкільним контролем і оцінюванням, створити комфортну до навчання обстановку, зберегти фізичне, психічне та духовне здоров’я дітей.
Оформлення результатів навчальних досягнень учнів
1-4-х класів у класному журналі
Мова навчання, державна українська мова, друга (російська) мова
В основу оцінювання навчальних досягнень молодших школярів із мови навчання або другої (державної української чи російської мови) покладено компетентнісний підхід до побудови шкільного мовного курсу, який передбачає розвиток в учнів умінь ефективно користуватися мовою з метою розв’язання комунікативних завдань. Для цього важливо забезпечити таке співвідношення мовної теорії і мовної практики, за якого пріоритетним є розвиток умінь мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма. Вивчення мовної теорії, формування знань про мову підпорядковуються завданням розвитку мовлення.
З огляду на зазначене об’єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів із мови навчання є:
· мовленнєві уміння з чотирьох видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма;
· знання про мову та мовлення, мовні уміння й навички;
· орфографічні та пунктуаційні вміння й навички;
· графічні навички письма, техніка, швидкість письма, культура оформлення письмових робіт.
Оцінювання умінь і навичок мовленнєвої діяльності
Аудіювання (слухання і розуміння прослуханого)
Перевіряються уміння сприймати на слух незнайомий текст і розуміти його з одного-двох прослуховувань (у 1-2 класах) й одного – у 3-4 класах.
У 1 класі перевіряється розуміння фактичного змісту (про кого, що розповідається, що саме). У 2-4 класах, крім фактичного змісту, перевіряється розуміння: основної думки, причинно-наслідкових зв’язків, виражально-зображувальних засобів тексту (починаючи з 3 класу).
| Клас | Кількість перевірок | Кількість питань | Вага одного питання | Фіксація в журналі | |
| І семестр | ІІ семестр | ||||
| - | 3 бали | Оцінюється вербально | |||
| 3 бали | Сумарний бал у кінці семестру в окремій колонці не позначеній датою | ||||
| 2 бали | |||||
| 2 бали |
Примітка: за відповідь із допомогою вчителя ставиться 1 бал.
Обсяги текстів для аудіювання та час їх звучання
| Клас | Кількість слів | Час звучання (у хвилинах) | ||
| Мова навчання | Державна моваабо друга (російська) мова | Мова навчання | Державна мова або друга (російська) мова | |
| 80-100 | 50-70 | 1-1,2 | 30-40 сек | |
| 120-160 | 80-100 | 1,5-2 | 0,5-1 хв | |
| 180-240 | 120-160 | 2-2,5 | 1-2 хв | |
| 260-300 | 180-240 | 2,5-3 | 2-3 хв |
Мовлення (діалогічне, усне та письмове монологічне мовлення)
Діалогічне мовлення
Одиницями контролю є уміння:
· складати й розігрувати діалог відповідно до запропонованої ситуації (теми) й мети спілкування (мовленнєвого завдання);
· додержуватися правил етикету (не перебивати співрозмовника, уважно слухати, дивлячись у вічі);
· вживати етикетну лексику і форми звертання української (російської) мови;
· дотримуватися норм української (російської) літературної мови.
| Клас | Кількість перевірок | Фіксація в журналі | |
| І семестр | ІІ семестр | ||
| - | 1* | Оцінюється вербально | |
| - | Бал у кінці семестру в окремій колонці, не позначеній датою | ||
| - | |||
| - |
Примітка: * - тільки для мови навчання.
Кількість реплік під час діалогічного мовлення
| Клас | Обсяги діалогів (кількість реплік) |
| 3-4 (2-3), враховуючи етикетну лексику | |
| 3-4 без етикетної лексики (з етикетною лексикою) | |
| 4-5 без етикетної лексики (з етикетною лексикою) | |
| 5-6 без етикетної лексики (з етикетною лексикою) |
Під час перевірки учням, які досягли початкового, середнього, достатнього рівнів, пропонують різноманітні допоміжні матеріали: малюнки, сполучення слів, окремі речення, фрагменти діалогу, план висловлювання тощо. Учні, які досягли високого рівня, виконують відповідні завдання самостійно.
Усне монологічне мовлення
Починаючи з 1-го класу, формуються уміння монологічного мовлення: від дослівного переказування, творення тексту за аналогією (1-2 кл.) – до розповіді за опорними словами, малюнком, малюнком і опорними словами, малюнком і планом та без нього з орієнтацією на слухача чи слухачів.
Для усного переказу використовують невеликі твори чи фрагменти з них, переважно ті, які опрацьовувались на попередніх уроках.
Для переказування близько до тексту, при вивченні української мови як державної або другої (російської) мови, добирається невеликий за обсягом художній текст-розповідь, який читається вчителем двічі безпосередньо перед перевіркою рівня умінь монологічного мовлення.
Для переказування можна використовувати також той матеріал, який учні чули по радіо чи телебаченню, прочитали в журналі, газеті, почули від рідних, знайомих тощо. Для усного твору пропонують учневі тему, сформульовану на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного твору, прослуханої чи переглянутої передачі тощо.
Учні, які досягли високого рівня розвитку зв’язного мовлення, готуються (протягом кількох хвилин) самостійно, інші користуються допоміжними матеріалами.
Під час оцінювання враховуються такі критерії:
· самостійність (міра допомоги) під час переказування тексту чи його побудови;
· рівень розкриття теми;
· змістовність, логіка викладу, стилістична вправність;
· орфоепічна, граматична й лексична правильність мовлення.
| Усний переказ | ||||||
| Клас | Кількість перевірок | Обсяги текстів для дослівного переказування (враховуються повнозначні слова) | Фіксація у журналі | |||
| І семестр | ІІ семестр | Мова навчання | Державна мова | Друга (російська) мова | ||
| - | 40 – 45 | 35-40 | 30-35 | Оцінюється вербально | ||
| - | 45 – 55 | 45-50 | 40-45 | Бал у кінці семестру за зміст | ||
| - | Не перевіря-ється | Не перевіря-ється | 40-50 | |||
| Усний твір | ||||||
| - | 50-55 | 45-50 | Не переві-ряється | Бал у кінці семестру за зміст | ||
| - | 55-65 | 50-60 | 50-60 |
Письмове монологічне мовлення
Перевірка письмового монологічного мовлення (письмовий переказ) проводиться тільки в школах з українською мовою навчання. У школах, де українська мова вивчається, як державна письмовий переказ проводиться з навчальною метою.
| Клас | Кількість перевірок та обсяги текстів для дослівного переказування (враховуються повнозначні слова) | Оцінювання під час перевірки (у зошитах) | Фіксація в журналі | |||||
| Мова навчання | Державна мова | Друга (російська) мова | ||||||
| І семестр | ІІ семестр | І семестр | ІІ семестр | І семестр | ІІ семестр | |||
| - | 40-50 сл. | Проводиться з навчальною метою | 30-40 сл. | 40-50 сл. | Дві оцінки: за грамотність і за зміст | Одна оцінка за зміст | ||
| 50-55 сл. | 55-60 сл. | 40-50 сл. | 50-60 сл. | |||||
Зміст учнівської письмової роботи оцінюють за тими критеріями, що і зміст усного висловлювання. Правописні помилки виправляють і опрацьовують у ході аналізу письмових робіт.
Оцінювання знань із мови, мовних умінь і навичок
Оцінювання мовних знань і вмінь здійснюється після вивчення певної теми (невеликі за обсягом теми можна об’єднувати, а великі – перевіряти за логічно завершеними частинами).
Перевіряються вміння:
· розпізнавати мовні одиниці;
· групувати, класифікувати мовні факти;
· порівнювати з рідною мовою (знаходити відмінності).
А також – мовні й мовленнєві вміння:
· розуміння значення слова, сполучення слів, речення;
· наголошувати, добирати слова на певну тему;
· добирати споріднені слова, синоніми й антоніми;
· розпізнавати народні вислови та слова, ужиті в переносному значенні;
· змінювати форму слова залежно від іншого; правильно вживати родові та відмінкові форми іменників, прикметників та особові форми дієслів;
· будувати (доповнювати, перетворювати) сполучення слів та різні за синтаксичною структурою речення.
Для перевірки пропонуються завдання двох типів:
1) завдання, які передбачають вибір одного із запропонованих варіантів відповіді;
2) завдання, що передбачають виконання без опори на запропоновані варіанти відповіді (самостійне утворення форм слова, добір слів за певною ознакою, побудову речень тощо).
| Клас | Кількість перевірок | Кількість завдань | Вага одного завдання | |||
| І семестр | ІІ семестр | Мова навчання | Державна мова | Друга (російська) мова | ||
| 3(І)+1(ІІ) | Не перевіряється | Не перевіряється | За кожне завдання – по 3 бали | |||
| 4(І)+4(ІІ) | 1(І)+3(ІІ) | 4 питання з трьома варіантами відповідей і додаванням власного прикладу з наданого питання * | (І) =1 бал (ІІ) = 2 бали (у разі часткового виконання бал знімається) | |||
| 4(І)+4(ІІ) | 2(І)+4(ІІ) |
Примітка: (І) – завдання першого типу, (ІІ) – завдання другого типу.
* – за кожну правильну відповідь виставляється 2 бали плюс 1 бал за власний приклад.
Оцінювання орфографічних і пунктуаційних умінь
Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є контрольне списування і контрольний текстовий диктант.
Перевіряються вміння: правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та словникові слова, написання яких діти запам’ятовували; правильно оформляти роботу, вживати розділові знаки відповідно до опрацьованих правил. Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.
Оцінювання. Контрольний диктант оцінюється в балах.
При оцінюванні слід брати до уваги, що:
· усі орфографічні помилки вважаються грубими;
· 1-2 пунктуаційні помилки прирівнюються до 1 орфографічної;
· 2 помилки на заміну букв українського алфавіту, пропуск, перестановку букв вважаються однією негрубою, 3 помилки – однією грубою (прирівнюються до однієї орфографічної);
· 3 виправлення прирівнюються до однієї негрубої помилки;
· помилка в одному слові, що повторюється кілька разів, вважається однією;
· орфографічні та пунктуаційні помилки на правила, які не вивчалися, виправляються, але не враховуються при оцінюванні диктанту, крім випадків, коли слова були записані на дошці, а пунктограми продиктовані.
Оцінювання диктантів і списаних текстів
здійснюється за такими критеріями:
| Рівень навчальних досягнень учнів | Бали | Кількість помилок |
| І. Початковий | 9 і більше | |
| ІІ. Середній | ||
| ІІІ. Достатній | ||
| ІV. Високий | 1 негруба помилка або 2-3 виправлення | |
| 1 виправлення | ||
| –– |
| Контрольний диктант | |||||||||||||
| Клас | Кількість перевірок на семестр | Обсяги текстів | Фіксація в журналі | ||||||||||
| Мова навчання | Державна мова | Друга (російська) мова | Мова навчання | Державна мова | Друга (рос.) мова | ||||||||
| І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ | ||
| - | - | - | - | 30-35 | 35-40 | - | - | - | - | ||||
| - | 1 (зор.-слух. диктант) | 50-55 | 55-60 | 40-45 | 50-55 | - | 30-40 | Оцінка за грамот- ність | |||||
| - | 60-70 | 70-80 | 50-60 | 65-70 | - | 35-40 |
Оцінювання графічних навичок письма, техніки,
швидкості письма, культури оформлення письмових робіт
Графічні навички письма, техніка, швидкість письма і культура оформлення письмових робіт перевіряються шляхом списування з друкованого тексту.
За списаний текст виставляється дві оцінки: одна за грамотність, друга – за каліграфію, швидкість і культуру оформлення письмової роботи.
Перевірка графічних навичок перевіряється за такими критеріями: форма літери – 2 бали;
Сумарна кількість балів (за умови дотримання всіх вимог) – 12.
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 132 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Примечания | | | Читання |