Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани

У зв’язку з впливом росту стихійних і антропогенних факторів типи і лісу представлені, як корінними, так і похідними деревостанами. Останні, як правило, не завжди задовільні за станом. З цього приводу на основі даних табл. 2.1. для кожної вікової групи проводиться розподіл на корінні та похідні деревостани (табл. 2.3). В межах вікової групи типи деревостанів розділяються за групами повнот.

Таблиця 2.3.

Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани за повнотою

Група віку, роки	Загальна площа, га	Площа деревостанів
корінні	похідні
1,0-0,8	0,7-0,6	0,5 і <	сума по групі	1,0-0,8	0,7-0,6	0,5 і <	сума по групі
га	%	га	%	га	%	га	%	га	%	га	%	га	%	га	%
1-10		41,1	15,3	11,4	4,6		-	52,5	10,1		12,5	12,5	0,0	0,0	0,0	54,5	8,4
11-20	163,8	38,1	14,2	18,1	7,3		-	56,2	10,9	82,2	21,3	25,4	9,6	0,0	0,0	107,6	16,5
21-30		0,0	0,0	22,6	9,1		-	22,6	4,4	42,9	11,1	28,5	10,8	0,0	0,0	71,4	11,0
31-40	143,8	31,0	11,6	16,0	6,4		-	47,0	9,1	35,4	9,2	61,4	23,2	0,0	0,0	96,8	14,9
41-50	131,7	15,9	5,9	6,7	2,7		-	22,6	4,4	109,1	28,3		0,0	0,0	0,0	109,1	16,7
51-60	66,1	0,8	0,3	3,3	1,3		-	4,1	0,8	25,3	6,6	36,7	13,9	0,0	0,0	62,0	9,5
61-70	88,9	14,9	5,6	0,4	0,2		-	15,3	3,0	49,1	12,7	23,5	8,9	1,0	100,0	73,6	11,3
71-80	100,2	55,4	20,7	12,4	5,0		-	67,8	13,1		0,0	32,4	12,3	0,0	0,0	32,4	5,0
81-90	133,2	71,0	26,5	43,2	17,3		-	114,2	22,1		0,0		7,2	0,0	0,0	19,0	2,9
91-100	140,1	0,0	0,0	115,1	46,2		-	115,1	22,2		0,0		9,5	0,0	0,0	25,0	3,8
Всього, га	1168,8	268,2	249,2	0,0	517,4	386,0	264,4	1,0	651,4
%		22,9	21,3	0,0	44,3	33,0	22,6	0,1	55,7

В подальшому похідні деревостани розділяються за переважаючими породами (табл. 2.4), що допоможе виявити причини зміни порід.

Таблиця 2.4

Площа корінних і похідних деревостанів

Група віку, роки	Загальна площа, га	Типи деревостанів і їх площа, га
Корінні	Похідні
Сосняк	Сменечник	Берзняк
1-10		52,5	54,5
11-20	163,8	56,2	102,8	2,9	1,9
21-30		22,6	71,4
31-40	143,8		96,8
41-50	131,7	22,6	102,5		6,6
51-60	66,1	4,1
61-70	88,9	15,3	69,5		4,1
71-80	100,2	67,8	32,4
81-90	133,2	114,2
91-100	140,1	115,1
Всього, га	1168,8
% типу		44,3	55,7
% групи		44,3	54,4	0,2	1,1

РОЗДІЛ 3. ЛІСІВНИЧО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТИПОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ

З метою виявлення втрат деревини у віці рубки, які виявленні в результаті типологічного аналізу відповідного типу лісу визначається лісівнича ефективність його проведення. З цією метою використовуємо показники табл. 2.2. (гр. 4, 11) і переносимо в табл. 3.1.

Таблиця 3.1.

Лісівнича ефективність типологічного аналізу

Тип лісу	Площа всього типу лісу, га	Площа стиглих насаджень	Недобір деревини у віці рубки, м3	Недобір деревини з 1 га у віці рубки, м3	Максимально можливі втрати деревини в типі лісу, м3
B2-д-С	1168,8	273,3	-9265	-34	-39623

Показники табл. 3.1. визначаємо наступним чином:

· вік рубки приймаємо згідно діючих вимог залежно від породи, типу лісу та групи лісів, лісорослинної зони.

В даному випадку вік рубки становить 81-100 років.

· недобір деревини (гр. 2) вираховуємо, як різницю між фактичним і потенційним запасом;

· площу стиглих насаджень беремо з табл. 2.1. (гр. 3), на основі даних про вік рубки;

· недобір деревини з 1 га у віці рубки (гр. 5) отримуємо, як частку від ділення недобору деревини у віці рубки (гр. 4) на площу стиглих насаджень;

· площу всього типу лісу (гр. 2) беремо із табл. 2.1. (гр. 2);

· максимально важливі втрати деревини в типі лісу визначається шляхом перемноження недобору деревини з 1 га у віці рубки (гр. 5) на площу всього типу лісу.

Дата добавления: 2015-10-21