Читайте также: |
|
Визначення вказаних показників та вирахування ступені типологічного потенціалу зведені в табл. 2.2.
Таблиця 2.2.
Типологічний потенціал вологої буково-ялицевої смеречини і ступінь його використання смеречині
Група віку, роки | Загальна площа, га | Фактичний запас на всій площі, м3 | Середній фактичний запас га 1 га, м3 | Середній фактичний приріст, м3/га | Існуючий типологічний еталон | Потенційний запас на площі, м3 | Ступінь використання типологічного потенціалу | |||
Склад дерево-стану | Приріст на 1 га, м3/га | Повнота | Запас, м3/га | |||||||
11,0 | ||||||||||
107,0 | 31,3 | 6,3 | 8С1Д1Б | 8,0 | 78,3 | |||||
163,8 | 91,4 | 6,1 | 6С4Д | 9,3 | 0,9 | 65,3 | ||||
94,0 | 117,5 | 4,7 | 6С3Б1Д | 6,0 | 0,7 | 65,3 | ||||
143,8 | 188,3 | 5,4 | 8С2Д | 6,5 | 0,8 | 85,6 | ||||
131,7 | 270,8 | 6,0 | 9С1Д | 5,8 | 0,8 | 93,4 | ||||
66,1 | 275,3 | 5,0 | 10С+Д | 4,3 | 0,8 | 105,9 | ||||
88,9 | 290,0 | 4,5 | 9С1Д+Б | 5,2 | 0,9 | 85,3 | ||||
100,2 | 353,3 | 4,7 | 10С+Д+Б | 6,3 | 0,9 | 75,2 | ||||
133,2 | 352,5 | 4,1 | 8С2Д | 4,5 | 0,7 | 92,8 | ||||
140,1 | 340,0 | 3,6 | 10С+Д | 3,8 | 0,6 | 89,5 | ||||
Всього | 1168,8 | |||||||||
середнє | 227,7 | 4,6 | 6,0 | 83,6 |
Для визначення показників табл. 2.2 виконуємо наступну роботу:
- середній фактичний запас на 1 га (гр. 5) отримаємо, як частку від ділення фактичного запасу на всій площі (гр. 4) на загальну площу групи (гр. 3);
- середній фактичний приріст на 1 га. (гр. 6) визначається шляхом ділення середнього запасу на середній вік даної групи, тобто на 5, 15, 25, і т.д. років;
- середній вік насаджень типу лісу визначається, як середньозважена величина. Для цього перемножуємо площу кожної вікової групи на її середній вік. Відтак сумуємо їх і розділяємо на загальну площу лісу.
Асер = 49,5 років
Асер-середній вік насаджень.
- склад деревостану типологічного еталону (гр. 7) вибирається для кожної вікової групи з табл. 2.1. За типологічний еталон приймаємо корінний деревостан високої повноти і максимальної продуктивності. Вказані показники заносимо у графи 7, 9, 10. на основі цих даних визначаємо середній приріст потенційного насадження (гр. 8);
Середній склад еталонного деревостану визначається як середньозважена величина, але за запасом (табл. 2.2.1.). Для визначення участі породи її запас ділять на загальний запас на 1 га.
Таблиця 2.2.1.
Розрахунок усередненого запасу еталонних насаджень
Група віку | Склад еталону | Запас на 1 га | Участь порід, м3 | ||
С | Д | Б | |||
1-10 | 8С1Д1Б | ||||
11-20 | 6С4Д | - | |||
21-30 | 6С3Б1Д | ||||
31-40 | 8С2Д | - | |||
41-50 | 9С1Д | - | |||
51-60 | 10С+Д | - | - | ||
61-70 | 9С1Д+Б | - | |||
71-80 | 10С+Д+Б | - | - | ||
81-90 | 8С2Д | - | |||
91-100 | 10С+Д | - | - | ||
Разом | |||||
Участь порід у формулі | 8,8 | 1,0 | 0,2 | ||
Усереднений склад | 9С1Д+Б |
- потенційний запас (гр. 11) кожної вікової групи визначаємо шляхом перемножування запасу на 1 га типологічного еталону (гр. 10) на загальну площу вікової групи (гр. 3);
- ступінь використання типологічного потенціалу (гр. 11) визначаємо: К = (гр. 3/ гр. 10)∙100%
В порядку перевірки ступеня використання типологічного потенціалу його можна визначити шляхом співставлення середнього фактичного запасу на 1 га (гр. 4) з потенційним (гр. 10).
Фактичну і потенційну продуктивність насадження відповідного типу лісу рекомендується зобразити на граф. (Рис. 2.1.), де на осі абсцис відкладаємо середній вік групи (роки), а на осі ординат запаси насаджень. Для побудови кривих використовуємо показники гр.4 та гр. 10 граф (табл. 2.2). Такий графік є особливо необхідний при відсутності еталонів для окремих вікових груп. Вважається, що це величина буде знаходитися на кривій, що приходить через сусідні точки.
Рис.2.1 Фактична та потенційна продуктивність.
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 150 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Опис відповідного типові лісу ґрунту. | | | Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани |