Порошкові вогнегасники

У світовій практиці гасіння пожеж порошки знаходять найширше розпов­сюдження. Причому існує тенденція росту гасіння порошками більш ніж будь-якими іншими вогнегасними речовинами, оскільки порошок порівняно деше­вий, нетоксичний, не псує предметів, на які потрапляє. Порошки знайшли за­стосування в області гасіння пожеж за допомогою вогнегасників, автоматичних установок пожежного захисту, порошкових автомобілів. Вогнегасний ефект порошкового гасіння полягає в:

1. інгібіруванні реакції окислення;

2. створенні на поверхні речовини, яка горить, ізолюючої плівки;

3. створенні хмари порошку з властивостями екрану;

4. механічному забрудненні полум'я твердими частинками порошку;

5. виведенні, виштовхуванні кисню із зони горіння.

Порошок ПСБ є вогнегасною порошковою сполукою загального призна­чення. Призначений для гасіння займань газів, легкозаймистих і горючих рідин, нафтопродуктів, розчинників пластмас та електроустановок, які перебувають під напругою до 380 В.

Порошок ПСБ-1 непридатний для гасіння лужних матеріалів, а також тлі­ючих матеріалів.

Порошок ПСБ-2 значно ефективніший від порошку ПСБ-1, хоча має од­накове призначення з ним.

Порошок ПСБ-3 призначений для гасіння займань різних горючих речо­вин (бензину, гасу, мастил), газових фонтанів, зріджених газів, а також електро­установок, напругою до 1000 В.

Вогнегасні порошкові сполуки ПФ і П-1, крім вищевказаних горючих ре­човин, успішно гасять вуглеводисті тліючі матеріали (деревина, торф, вугілля, папір і т.д.), а також електрообладнання під напругою до 600 В. Основу поро­шку ГІФ складають сульфат і фосфат амонію. Порошки ПФ і П-1 утворюють на поверхні палаючого матеріалу захисну плівку, яка ізолює від доступу кисню повітря, а отже, не допускає і повторне займання матеріалів.

В склад вогнегасного порошку ПС входять: сода кальційована технічна, графіт, кальцій стеариновокислий, магній стеариново-кислий.

Вогнегасник ВП-10А складається з сталевого корпусу 1, що містить по­рошок (рис. 5). В корпусі встановлений балончик 9 з робочим газом для витіс­нення порошку. Газ в балончику утримується мембраною 5. Щоб привести вогнегасник в дію, необхідно зірвати пломбу і зняти чеку. При цьому конусна частина чеки переміщує шток з голкою 9 і голка пробиває мембрану 5 газового балончика. Газ збурює порошок і вштовхує його через шланг 4 на запірний пістолет 11. Після натиснення ручки 10 клапан відкривається і порошок через щілину насадки 12 виштовхується назовні.

Маса заряду вогнегасника 10 кг, початковий робочий тиск - 1,2МПа, час дії- 18-20 с.

Малолітражні вогнегасники ВП-1 усіх серій в основному використовуються для гасіння пожеж на автотранспорті та в побутових умовах.

Вогнегасник ВП-1 ("Момент-217")(рис. 6) складається з пластмасового корпусу і за­пірно-пускової головки. Викид порошку здійснюється за допомогою робочого газу балончика, який знаходиться в корпусі.

Рис.5. ВП-10А: 1 - корпус, 2 - металева трубка, 3 - трубка для подачі ро­бочого газу, 4 - шланг (гумований шланг), 5 - мембрана, 6 - конусна чека, 7 - кришка головки, 8 - головка, 9 - балончик для робочого газу, 10 - ручка, 11 - запірний пістолет, 12 - насадка розпилу.

Рис. 6. ВП-1 "Момент-217": 1 - корпус, 2 - сифонна трубка,

З - балончик для робочого газу, 4 - корпус, 5 - мембрана, 6 - клапан,

7 - щілинна насадка, 8 - шток, 9 - ковпак головки, 10 - хвостовик,

11 - важіль, 12 - головка, 13 - пробка,

Запірно-пускова головка ВП-1 має голку, що дозволяє відкрити мембрану подати струмінь на порошок, який видувається через щілинну насадку (рис. 6).

За останній час все більше розповсюдження отримують порошкові вогнегасільні установки. Вони призначені для гасіння підземних пожеж при горінні деревини, конвеєрної стрічки, мінерального масла, метану. Установки являють собою герметичні ємкості запасом вогнегасячого порошку, змонтовані на пневмоколісному або рейково-колісному ході. Порошок із ємкості викидається стислим повітрям і по рукаву пожежного ствола подається у вогнище пожежі. Стисле повітря використовується від пневмомережі шахти або із 40-літрових балонів, що входять у комплект установки.

При гірничорятувальних роботах нерідко виникає потреба в безперервному отриманні повітряно-механічної піни певної кратності та у значних об’ємах і подачі дії до важко доступних місць або на значні відстані для дистанційного гасіння вогнища пожежі. Для цього використовують різноманітні – піно регулюючі установки або пристрої, принцип дії яких полягає на можливості отримування піни при розбризкуванні піно утворюваного розчину на пакет сіток в потоці повітря або ежекції повітря факелом води. Повітряно-механічна піна дозволяє в 500 разів збільшити об’єм пожежогасильної рідини та зберігає свою структуру від 5 до 120 хвилин.

Для комбінованого гасіння пожежі в горизонтальних, похилих і вертикальних виробках застосовуються порошково – пінна установка ППУ

Вона монтується на рамі шахтної вагонетки та доставляється до місця пожежі рейковим шляхом. Установка ППУ передбачає використання високонапорного вентилятора місцевого провітрювання.

Мал.4. Порошково-пінна установка ППУ: і-порошковий блок: 2-вептилятор; 3-піногенератор; 4-перехідпик.

Дата добавления: 2015-10-16