Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вогнегасник аерозольний хладоновий ВАХ

Читайте также:
  1. Вимоги до вогнегасників
  2. Вогнегасник ВХП-10
  3. Вогнегасники вуглекислотні
  4. Вогнегасники повітряно-пінні
  5. Вуглекислотні вогнегасники застосуються, як правило, для гасіння пожежі класу B (горіння рідких речовин) й електроустаткування (Е).
  6. Порошкові вогнегасники

Вогнегасник призначений для гасіння займань на легковому автомобілі та в побуті. Він вживається при температурі навколишнього повітря від -20°С до +45°С.

Вогнегасник являє собою металеву аерозольну упаковку, заповнену сумішшю хладонів (хладон 114-В-2 і хладон 12).

Гарантійний строк зберігання - 18 місяців з дня постачання споживачеві, але не більше 24 місяців від дня виготовлення.

Щомісяця проводять зовнішній огляд вогнегасників. Один раз на квартал зважують, при втраті 10% ваги - відправляють на дозаряджання. Один раз на п'ять років здійснюють випробування корпуса гідравлічним тиском 13 атм. Вогнегасники вуглекислотно-брометилові ВВБ-ЗА, ВВБ-7А.

Вони призначені для гасіння різних горючих речовин і тліючих матеріа­лів (бавовна, текстиль, ізоляційні матеріали), а також електроустановок під на­пругою не більше 1000 В. Вогнегасники не придатні для гасіння лужних і луж­ноземельних матеріалів, а також речовин, горіння яких проходить без доступу повітря (кіноплівка). Не рекомендується використовувати для гасіння металів, деяких металоорганічних сполук і гідридів металів, а також для припинення процесів горіння, в яких окислювачами є окиси азоту. Вогнегасники ефективно працюють в інтервалі температур від -60°С до +50°С.

Вогнегасник приводиться в дію однією людиною внаслідок натискання на пусковий важіль пальцем, утримуючи вогнегасник за ручку і одночасно спря­мовуючи розпилювач (штуцер сплющений) на полум'я. Якщо необхідно заряд подавати імпульсами, тоді важіль періодично натискають і відпускають.

Вогнегасники можуть бути заряджені хладоном, замість бромистого ети­лу, або сумішшю бромистого етилу і хладону.

Оскільки корпус вогнегасника постійно перебуває під тиском, то він по­винен випробовуватись на міцність не рідше одного разу на рік гідравлічним тиском у 2,5 МПа (25 атм).

У процесі експлуатації не допускається падіння вогнегасника і встанов­лення його поблизу нагрівальних приладів.

Рис. 4. ВВБ-3: 1 - корпус, 2 - сифонна трубка, 3 - клапан, 4 - розпилювач, 5 - пусковий важіль, 6 - шток.

Заряд вогнегасника токсичний, тому гасити пожежу у закритих складсь­ких приміщеннях і інших приміщеннях об'ємом меншим 50 м3 рекомендується через віконні і дверні отвори. Після гасіння пожежі необхідно добре провітрити або провентилювати приміщення до повної відсутності продуктів взаємодії бромистого етилу з горючими речовинами, а також з метою виведення парів бромистого етилу.


Дата добавления: 2015-10-16; просмотров: 283 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Организационные ресурсы | Каким должен быть руководитель / куратор ШСП | Завдання вивчення теми | Короткі теоретичні відомості | Вимоги до вогнегасників | Вогнегасник ВХП-10 | Вогнегасники повітряно-пінні | Технічна характеристика ППУ | Порядок виконання роботи |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Вогнегасники вуглекислотні| Порошкові вогнегасники

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)