Харків 2015

Міністерство освіти та науки України

Харківський національний аграрний університет

Ім. В.В. Докучаєва

Затверджено вченою радою

факультету лісового господарства (протокол № ___ від "__" ______ 20__ р.)

Методичні вказівки до проходження виробничої практики студентами факультету лісового господарства

освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»

напряму «Лісове і садово-паркове господарство»

Харків 2015

Узгоджено: голова навчально-методичної комісії факультету лісового господарства доцент Андрущенко О.П.

1. Організація і керівництво практикою

1.1. Цілі і завдання практики.

Виробнича практика є важливою складовою підготовки висококваліфікованих спеціалістів і проводиться на передових підприємствах лісового господарства.

Основною метою практики є набуття студентами навичок практичної і організаторської роботи в умовах виробництва, закріплення одержаних теоретичних знань і застосування їх у виробничому процесі. Студент повинен правильно зорієнтуватися у природно-історичних і економічних умовах конкретного господарства, ознайомитись з громадсько-політичним життям підприємства і отримати навички громадської і культурно-масової роботи.

1.2. Місце проходження практики

Місцем практики можуть слугувати: лісгоспи, лісництва, лісовпорядні партії, експедиції та дослідницькі партії.

Практикант при виконанні програми займає ті або інші робочі місця не більше того часу, який відведено робочим календарним планом проходження практики. Бажано, щоб студент не менше 50% часу приймав безпосередню участь у виробничому процесі.

1.3. П рава і обов'язки студента-практиканта

Перед виїздом на практику студент зобов'язаний одержати в деканаті відповідні документи і своєчасно виїхати на місце виробничої практики. По прибутті слід з’явитися до керівника підприємства для визначення місця і призначення відповідальної особи за проходження практики. Далі студент складає календарний план проходження практики, керуючись даною програмою (розділ 2) і виробничою програмою підприємства. При проходженні практики слід:

- повністю виконувати завдання, передбачені програмою практики;

- дотримуватись діючих на підприємстві правила внутрішнього розпорядку;

- вивчити і суворо дотримуватись правил охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії;

- нести відповідальність за виконану роботу і^- її результати нарівні зі штатними працівниками;

- вести щоденник і записувати зміст і результати виконаних робіт;

- подати керівнику практики від виробництва звіт про виконання програми практики.

1.4. Керівництво практикою.

Керівництво практикою здійснюється університетом і підприємством, в якому студент проходить виробничу практику.

Керівник практики від навчального закладу:

· забезпечує проведення всіх організаційних заходів перед виїздом студентів на практику (інструктаж про порядок проходження практики, з техніки безпеки та ін.);

· відповідає за науково-методичне забезпечення практики у відповідності до навчального плану і затвердженої програми;

· спільно з керівником практики від виробництва керує дослідною роботою студентів, передбаченою завданнями кафедр;

· бере участь у роботі комісії з прийому звітів за практику та у підготовці наукових студентських конференцій за її підсумками;

· надає завідуючому кафедрою письмовий звіт про проходження практики і пропозиції з її удосконалення.

На підприємстві відповідальність за організацію практики покладається на керівника (директора, начальника експедиції). Безпосереднє керівництво практикою покладається на лісничого, таксатора, старшого наукового співробітника.

Підприємства, які є базами практик:

· організовують практику студентів у відповідності до даної програми;

· надають місця практики, забезпечують якісне її проходження;

· створюють необхідні умови для одержання студентами в період проходження практики знань з проведення лісогосподарських заходів, організації праці;

· забезпечують погоджених з університетом календарних графіків проходження практики;

· надають студентам-практикантам можливість користуватися наявною літературою, технічною та іншою документацією;

· допомагають у підборі матеріалів для курсових проектів і робіт;

· проводять обов’язкові інструктажі з охорони праці та техніки безпеки (первинний і на робочих місцях) з оформленням встановленої документації, при необхідності проводять навчання безпечним методам роботи;

· забезпечують і контролюють дотримання студентами правил внутрішнього розпорядку, в тому числі часу початку і закінчення роботи;

· залучають студентів до участі в семінарах, нарадах, конференціях;

· забезпечують, в разі необхідності, безкоштовним гуртожитком;

· наказом керівника підприємства на студента - практиканта можуть накладатися стягнення у разі порушення правил внутрішнього розпорядку з повідомленням керівництву університету;

· несуть повну відповідальність за результати порушення правил «Техніки безпеки» студентами;

· контролюють ведення щоденників, підготовку звітів і складають на студентів виробничі характеристики, які містять дані про рівень знань, відношення студентів до роботи. Перевірка щоденника і звіту фіксується підписом керівника практики.

·

2. Зміст практики.

Тривалість виробничої практики складає 19 робочих днів. Протягом цього часу необхідно ознайомитися з структурою підприємства і його виробничою діяльністю з питань:

- лісівництва;

- лісових культур;

- лісозахисту і охорони природи;

- лісових і гідротехнічних меліорацій;

- механізації лісогосподарських робіт;

- лісової таксації;

- організації виробництва.

- пірології.

3. Методичні пояснення.

Після знайомства з відповідними документами та об’єктами у робочому зошиті даються короткі але вичерпні відповіді на нижче приведені питання. Приводяться матеріали лише стосовно наявних у підприємстві (лісництві чи лісгоспі) об’єктів і робіт. Слід мати на увазі, що в щоденниках і звітах потрібно приводити не тільки назви робіт (відведення лісосік, рубки освітлення та прочистки, догляди за ґрунтом та т.п.), а й конкретні основні показники (глибина обробітку ґрунту, об’єм заготівлі насіння і деревини і т.д.).

Лісівництво.

1. Вивчення матеріалів останнього лісовпорядкування і виписка необхідних даних для курсових робіт.

2. Знайомство в натурі з рубками формування та оздоровлення лісів та головного користування, технологією їх проведення і технологічними картами розробки лісосік.

3. Особиста участь студента у відводі лісосік з описом змісту і результатів робіт, які проводяться.

Лісові культури.

1. План заготівлі насіння і прогнозування врожаю;

2. Характеристика тимчасових та постійних лісонасінних ділянок і плантацій (тип лісу, рельєф, порода, густота, урожайність, проведені господарські заходи і т.д.).

3. Опис техніки збору насіння його переробки та зберігання.

4. Наявні шишкосушарні, насіннєсховища, склади та інше, їх конструктивні особливості.

5. Лісовий розсадник: вирощування і зберігання сіянців, саджанців і живців, використання механізмів, асортимент і вихід садивного матеріалу, технічне приймання робіт, інвентаризація садивного матеріалу

6. Знайомство з планами лісокультурних робіт підприємства і їх виконанням; загальна площа лісокультурного фонду та розподіл її за типами умов місцезростання і категоріями лісокультурних площ.

7. Проекти лісових культур у розрізі типів лісу і категорій лісокультурних площ лісництва. Методика складання і порядок затвердження проектів.

Механізація лісогосподарських робіт.

Ознайомитись з засобами механізації, які використовуються:

- при рубках головного користування і рубках догляду;

- для обробітку ґрунту і доглядах за ґрунтом у розсадниках і при вирощуванні лісових культур;

- при зборі, переробці і зберіганні насіння;

- для проведення протипожежних заходів і гасіння пожеж;

- для боротьби з шкідниками і хворобами;

- для розчищення площ від дрібнолісся, пнів, при будівництві доріг, меліоративних споруд та при інших роботах.

Лісозахист і охорона природи.

1. Знайомство з роботою міжрайонного інженера-лісопатолога та інженера охорони і захисту лісу;

2. Особиста участь у лісопатологічних обстеженнях і лісозахисних роботах. Виявлення і облік вогнищ хвороб і шкідників;

3. Ознайомлення з організаційно-технічними положеннями проведення санітарних рубок та їх впливом на поліпшення стану насаджень;

4. Пожежі та їх вплив на розмноження стовбурових шкідників і хвороб;

5. Участь у роботах з обліку чисельності тварин. Участь у заходах з охорони і приваблювання корисної фауни.

6. Знайомство з веденням мисливського господарства. Бонітування угідь, видовий склад і чисельність звірів і птахів за звітними матеріалами.

7. Знайомство з діяльністю товариства охорони природи в лісництві та лісгоспі. Боротьба з браконьєрством.

8. Вплив антропогенних факторів на стан лісів. Пропаганда знань з охорони природи в лісництві та лісгоспі. Наявність шкільних лісництв і зміст їх робіт.

Лісовпорядкування і лісова таксація.

1. Ознайомлення з матеріалами лісовпорядкування, планом організації і розвитку лісового господарства, планами лісонасаджень і таксаційними описами насаджень, відомостями обліку лісового фонду. Таксаційні показники кращих насаджень.

2. Ознайомлення з технікою переліку дерев на лісосіках і пробних площах, з матеріально-грошовою оцінкою лісосік, участь у закладанні пробних площ, у підборі, рубці та обмірі модельних дерев, у прийманні та здачі заготовленої лісопродукції.

Гідротехнічна меліорація.

Ознайомлення з усіма видами гідротехнічних меліорацій, які застосовуються у підприємстві: зрошенням, осушенням (гідролісомеліоративний фонд, наявність проектів осушення і осушувальних систем, ефективність осушувальних робіт); гідротехнічними спорудами в господарстві (греблі, водозатримуючі вали, канави, головні та донні споруди в ярах і їх стан); об'єктами рекультивації.

1. Природні умови об'єкту меліорації (зрошуваний розсадник): кліматичні умови (опади, сума активних температур, тривалість безморозного періоду, тривалість і повторюваність посух, глибина промерзання ґрунту);

- рельєф (рівний, похил і експозиція схилу та ін.,);

- ґрунти (тип ґрунту, вміст гумусу, засоленість);

- гідрологічні умови (глибина і мінералізація грунтових вод, відстань джерела зрошення від розсадника).

2. Характеристика зрошувальної мережі розсадника:

- коротка характеристика складових частин зрошувальної системи розсадника (джерело зрошення, водозабірна споруда, зрошувальна мережа, дощувальна машина);

- ескіз розміщення елементів системи.

3. Вплив зрошення на ріст сіянців у розсаднику.

Пірологія.

1. Ознайомитися з протипожежною схемою лісництва та відомістю протипожежних заходів;

2. Ознайомитись з матеріалами, які визначають відповідальність за порушення правил пожежної безпеки у лісі, залежно від характеру порушень та їх наслідків.

3. Матеріали для курсових проектів і робіт.

Під час практики необхідно зібрати наступні матеріали для курсових проектів і робіт, які передбачені навчальним планом

Дата добавления: 2015-10-16