Акредитивна форма розрахунків

Частка акредитивної форми в міжнародних розрахунках значно менша порівняно з банківським переказом, однак саме акредитив найповніше забезпечує своєчасне отримання експортної виручки, що максимально відповідає інтересам експортера.

В практиці розрахунків застосовуються різні види акредитивів:

1. за ступенем забезпечення:

— непідтверджений — банк, який бере участь в цій операції (авізуючий), не бере на себе зобов'язання, що стосується виконання цього акредитиву, однак повинен ретельно перевірити за зовнішніми ознаками дійсність такого акредитиву;

— підтверджений — відповідальність у цьому випадку, на прохання банку-емітенту, бере на себе інший банк, який бере участь у цій операції. За виконання умов даного акредитиву відповідають і банк-емітент (банк імпортера), і банк, який підтверджує (банк експортера), за що останній отримує винагороду;

— безвідзивний — може бути анульований тільки за згодою експортера, на ім'я якого він відкритий, але не раніше вказаного строку його дії;

— відзивний — може бути в будь-який момент анульований імпортером або банком;

2. за методом виконання:

— непокритий — акредитив, який банк відкриває, але не переказує валюту і дає тільки зобов'язання про сплату тратти;

— покритий — акредитиви, за якими банк-емітент відкриває і одночасно переказує валюту;

— звичайний — відкривається на конкретну особу;

— переказний — бенефіціар (перший бенефіціар), тобто особа, на користь якої виставлено акредитив, доручає банку здійснювати оплату одному або декільком бенефіціарам (субпостачальники);

— револьверний — поповнюється в міру його використання.

Резервний акредитив ("стенд-бай") застосовується в якості гарантії платежу та є забезпеченням платежу на випадок, коли третя особа не проведе обіцяного забезпечення. Його текст оформлюється як текст звичайного акредитиву з деякими відмінностями:

а) виставлення вимоги має на увазі тільки той випадок, коли обіцяне виконання не представлене;

б) для доведення невиконання достатньо заяви про це бенефіціара акредитиву "стенд-бай" разом з копіями документів, що підтверджують поставку, наприклад, у формі дублікатів відвантажувальних документів, векселів на пред'явника тощо.

Цей вид акредитиву із змістом гарантії використовується передусім в США, де виставлення банківських гарантій європейського типу не дозволяється законом.

Документарний акредитив — це угода, в силу якої банк, який діє на прохання та на підставі інструкцій свого клієнта або від свого імені, повинен провести платіж третій особі (бенефіціару) або оплатити чи негоціювати) тратти проти передбачених документів, якщо дотримані всі умови акредитиву.

Схема розрахунків наведена на рисунку 7.2.

1) укладання контракту

2) повідомлення про готовність відвантаження

10) товар 7) транспортні

документи

6) відвантаження

3) заява на відкри- 5) авізування

ття акредитиву акредитиву

4) акредитив

8) транспортні документи

9) платіж

Рисунок 7.2 – Схема проведення документарного акредитива

Акредитивна форма розрахунків може здійснюватися як за товари (послуги), що експортуються з України, так і за товари (послуги), що імпортуються в Україну.

Акредитив виставляється для розрахунків з одним постачальником. Як правило, його відкриває банк імпортера за дорученням останнього шляхом подання заяви на відкриття акредитиву.

Якщо розрахунки здійснюються вітчизняним банком, то після перевірки отриманих від іноземного банку товаророзпорядчих та інших документів, оформлених іноземною фірмою-експортером, він здійснює платежі в терміни, визначені в акредитиві.

Якщо акредитив виконується іноземним банком, то отримані українським банком товаророзпорядчі та інші документи перевіряються і передаються (під зобов'язання) протягом трьох робочих днів з дня їх отримання від іноземного банку підприємству-імпортеру.

При укладанні контракту слід звернути увагу на те, щоб основні умови майбутнього акредитиву були сформульовані найбільш чітко та повно. Зокрема, в контрактах повинно бути обумовлене наступне:

— назва банку, в якому буде відкритий акредитив (перевага надається банкам, які є кореспондентами уповноваженого банку);

— вид акредитиву;

— назви банку, що авізує та виконуючого банку;

— порядок утримання банківської комісії;

— умови виконання платежу;

— перелік документів, проти яких повинен проводитись платіж;

— строки дії акредитиву, строки відвантаження тощо.

В ряді випадків контрагенти можуть узгодити проформу акредитиву, яка стає невід'ємною частиною контракту, тобто підготувати приблизний текст майбутнього акредитиву, на який спиратиметься наказодавець-імпортер при поданні своєї заяви або доручення на відкриття акредитиву в банку. Бажано, щоб ця проформа була узгоджена з банками, які братимуть участь в акредитивній операції.

Документарний акредитив є лише методом платежу (формою розрахунків). Як засіб платежу в розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту може використовуватися іноземна або національна валюта України.

Розрахунки в іноземній валюті здійснюються тільки через уповноважені банки, а розрахунки у національній валюті України з іноземними контрагентами можливі тільки за умови отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Найменш поширеною формою розрахунків при зовнішньоекономічній діяльності є документарне інкасо.

Дата добавления: 2015-10-16