Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

РОЗДІЛ 1

Читайте также:
  1. ВИСНОВКИ ДО 3 РОЗДІЛУ
  2. Висновки до першого розділу
  3. Внутрішній розпорядок підрозділу
  4. З Кіокушин карате у розділі «Куміте» серед дітей, юнаків та дівчат а також чоловіків та жінок.
  5. І Розділ
  6. ІІ РОЗДІЛ
  7. ІІІ Розділ

ОСНОВНІ ЕТАПИ УКЛАДЕННЯ БЕРЕСТЕЙСЬКОЇ ЦЕРКОВНОЇ УНІЇ.

ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ПРОБЛЕМИ

 

Проблематика генези Берестейської церковної унії, зважаючи на сфокусованість на ній пильної уваги не лише вчених–істориків, а й представників православного, католицького і греко–католицького духовенства, а також широкого громадського загалу, викликає не менші, а то й значно більші, аніж люблінські сюжети 1569 р., наукові та суспільні дискусії. Ці дискусії прислужилися тому, що проблема має одну з найчисельніших у тематиці даної доби бібліографій. Попри це, її наявність не наблизила учених до консенсусу при висвітленні вузлових і найбільш принципових аспектів теми. Тісне переплетіння наукової проблематики з церковною догматикою та традиціями, а підчас і політикою – привносить у її тлумачення немало упередженості та заважає утвердженню академізму в дискусіях навколо неї.

Проблеми утворення греко-католицької церкви в Україні від початків зародження унійних ідей до їх реалізації наприкінці ХVІ ст. займають значну частину праці М. Грушевського «Історія України-Руси», зокрема її 5-го тому: «Суспільно-політичний і церковний устрій і відносини в українсько-руських землях ХІV– ХVІІ віків» [8]. У своїй праці вчений висловлює переконання, що у розглядувану добу релігійні відносини були тим фокусом, в якому зосереджувалися політичні, національні і навіть суспільні змагання української народності. Церковними ж гаслами прикривалися змагання і рухи, які у своїй суті могли бути дуже далекими від власне церковних інтересів. М. Грушевський не хотів і не міг механічно відтворювати лише фактичну сторону процесу утвердження церковної унії, він послідовно прагнув відшукати те глибинне, що, як правило, приховувалося за церковними, а часто і за догматичними суперечками. За переконанням ученого, йшлося про речі глобальні – бути чи не бути українському народові як окремій етнічній спільності.

На противагу українській та російській історіографіям, переважна більшість представників яких, відверто симпатизуючи православ’ю, загалом негативно оцінювала результати унійних змагань, у роботах католицьких і греко-католицьких авторів, навпаки, наголошувалося на тому, що унія була нічим іншим, як відновленням колишньої єдності, до якої прагнули обидві сторони, що унія несла в собі реальну можливість подолання кризи, що існувала на той час в православній церкві тощо [22, с.141].

Дещо змінилась думка дослідників у новітній час, тобто після здобуття Україною незалежності. Погляд, характерний для багатьох сучасних істориків, викладений у «Довіднику з історії України» [9, c.26]. На його сторінках зазначено, що Брестська унія 1596 року була викликана необхідністю виправити наслідки церковного розколу. Сприяла цьому кризова ситуація, в якій перебувала православна церква в Україні. Важливим фактором, що спонукав до укладення унії, була також необхідність протистояти латинізації й полонізації української освітянської еліти і домогтися зрівняння в правах українського духовенства з католицьким.

Новітня ж українська та російська історіографія, принаймні академічна її частина, намагається позбутися застарілих стереотипів конфронтаційного погляду на важливу наукову проблему, виокремивши її глибині причини та суб’єктивні нашарування. Аналізували причини появи унійних тенденцій у другій половині ХVІ ст., що привели до скликання церковного собору в Бересті 1596 р., С. Яковенко, Б. Флоря, М. Дмитрієв у своїй спільній книжці «Брестская уния 1596 г. и общественно –политическая борьба на Украине и в Белорусии в конце XVI в – в начале XVII в.», де наголошується на визначальній ролі в підготовці Берестейської унії папських нунціїв [25, с.177-193]. Дослідники доводять, що звернення православних ієрархів до Риму було передовсім відповіддю на загрозу становим позиціям православного духовенства з боку церковних братств і шляхетських патронів, а також переслідувало мету уникнути поглиблення кризи організаційних структур Київської митрополії [25, c.33-41]. Досліджуючи генезу Берестейської унії, науковці наголошують на тому, що не існувало прямого наступництва між унійними ініціативами православного духовенства 1590-х років і попередньою політикою Польської держави, Риму та католицької церкви. Головні причини, що привели до формування православної унійної програми, на думку вченого, крилися в середині самого українсько-білоруського православ’я [25, с.42-60].

На думку ж історика Н. Яковенко, православний загал України–Русі нічого не втрачав із впровадженням Брестської унії. Нічого не загрожувало, на думку Яковенко, й зовнішній традиційній обрядовості православної церкви, а в основі ворожого ставлення до унії лежав ментальний опір новині, неприйняття будь–якого нововведення [29, с.82-84].

Дослідник Л. Тимошенко розглядає унію церков, яка відбулася на Брестському соборі, з точки зору впливу представників гуманістичного й такого, що був спрямований проти реформації напрямку католицької церкви. Він вважає, що поглинення уніатської церкви католицькою не сталося, тому не можна вважати, що після 1596 р. була реалізована програма полонізації українських земель, а отже, негативно оцінювати Брестську унію було б неправильно [21, с.6].

При дослідженні теми курсової роботи було розглянуто документи, опубліковані в праці Л. Тимошенка у яких йдеться про права, що надавалися уніатам у Речі Посполитій [21, с.145-159].

Таким чином, ми можемо стверджувати, що більшість науковців не вважає Брестську унію однозначно негативною подією, надаючи перевагу думці про те, що вона мала як негативні, так і позитивні наслідки для народу України.

 


Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 96 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ОЦЕНОЧНЫЙ ЛИСТ | Студенту (-ке) ___________________________________________________________________ | Введение | Сущность и характерные особенности управленческих решений | Описание предметной области проекта | Постановка управленческой задачи, основной цели и конечного результата | Таким образом, данный проект основывается на 5 главных этапах. | Распределение трудовых (человеческих) ресурсов, определение ролей и затрат. | Распределение человеческих (трудовых) ресурсов | Общая смета расходов по реализации проекта, распределение финансовых ресурсов |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
КРИВОРІЗЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ| ПРИЧИНИ УКЛАДЕННЯ БЕРЕСТЕЙСЬКОЇ ЦЕРКОВНОЇ УНІЇ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)