Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Системи живлення двигунів, які працюють на стисненому або зрідженому газоподібному паливі

Читайте также:
  1. B. Аналіз шуму системи.
  2. АВТОМАТИЗОВАНІ ВІДЕОКОМП'ЮТЕРНІ СИСТЕМИ
  3. Бреттон-Вудська та Кінгстонська валютно-фінансові системи
  4. Будова ливарної системи
  5. Будова симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Будова парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи.
  6. Загальна характеристика системи господарського законодавства та інших джерел господарського права
  7. Загальні відомості про систему живлення карбюраторних двигунів

Використання газу як палива для двигунів – один із заходів економії бензину та зменшення забрудненості навколишнього середовища. Застосовуються стиснені (природні) і зріджені (нафтові) гази: перші складаються переважно з метану, другі – з пропану й бутану.

При роботі двигуна на газовому паливі покращується процес сумішоутворення, оскільки змішуються речовини, які перебувають в однаковому агрегатному стані. Внаслідок цього зменшується кількість продуктів неповного згоряння та нагароутворення, виключається можливість конденсації парів палива на стінках циліндрів, змивання масляної плівки та розрідження мастила, а це подовжує ресурс двигуна й періодичність зміни оливи.

Проте через зменшення швидкості горіння і виділення меншої кількості теплоти потужність двигуна знижується (на 7 – 12 % при тому ж ступені стиску). Але газу властива висока антидетонаційна стійкість, тому ступінь стиску може бути вищим, ніж для бензину.

Робочий цикл двигуна, що працює на газовому паливі, аналогічний карбюраторному, але будова й технологічний процес роботи системи живлення істотно відрізняються.

Система живлення зрідженим газом складається з балона 25 (рис. 12), випарника 4, в якому газ з рідкого стану переходить у газоподібний, газового редуктора для зниження тиску газу від 1,6 до 0,1 МПа, дозувально-економайзерного пристрою 9, манометра 13 з датчиком 11, газових фільтрів 12 і 16; магістрального вентиля 14, змішувача 17, з’єднувальних газопроводів 3, 6, 7 і 8. Трубкою 2 холодильна рідина двигуна підводиться до випарника газу, а трубкою 5 – відводиться.

Для заправки газом призначений вентиль 23 (заповнюється балон на 90 % об’єму, решта залишається для утворення парової подушки, необхідної для пуску двигуна і підтримання тиску газу в балоні у межах 1,6 МПа). Витратні балонні вентилі 19 і 24 з’єднані між собою: першим відбирають газ у пароподібному стані, другим – у зрідженому.

Рис. 12. Схема системи живлення зрідженим газом:

1, 2, 3, 5, 6, 7, 8 – з’єднувальні магістралі; 4 – випарник газу; 9 – дозувально-економайзерний пристрій; 10 – газовий редуктор; 11 – датчик; 12, 16 – фільтри; 13 – манометр; 14, 20, 23 – відповідно магістральний, контрольний і заправний вентилі; 15 – бензобак; 17, 18 – змішувач з проставкою; 19, 24 – балонні вентилі; 21 – покажчик рівня рідини; 22 – запобіжний клапан; 25 – балон для газу; 26 – карбюратор

Запобіжний клапан 22 відкривається і випускає газ в атмосферу при зростанні тиску в балоні понад 1,6 – 1,8 МПа. Вентиль 20 забезпечує контроль максимального наповнення балона.

У теплу пору року балон заповнюється сумішшю із 70 – 80 % бутану і 20 – 30 % пропану, взимку – співвідношення зворотне. Це пояснюється необхідністю отримання надмірного тиску в балоні незалежно від температури навколишнього середовища.

Під час пуску двигуна відкривають вентиль 19 на балоні та вентиль 14 у кабіні, що дає змогу газу надходити до випарника 4 і далі через фільтри до редуктора 10. У камері першого ступеня тиск газу знижується до 0,12 – 0,15 МПа, другого ступеня – до 0,1 МПа. З камери другого ступеня редуктора газ трубкою 8 надходить до змішувача 17, де утворюється газоповітряна суміш (співвідношення 1:1), яка далі рухається до циліндра двигуна.

Після пуску і прогрівання двигуна вентиль 19 закривають і відкривають вентиль 24, через який надходить зріджений газ, перетворюючись у випарнику 4 у газоподібний стан і рухаючись далі, як і в першому випадку. При наступному пуску прогрітого двигуна відкривають вентиль 24 рідкої фази. Під час роботи двигуна з малою частотою холостого ходу газ до змішувача надходить трубкою 6.

Оскільки у холодну пору року пуск двигуна утруднений у зв’язку з недостатнім випаровуванням газу, на автомобілі передбачено резервну бензинову систему живлення, яка складається з бензобака 15, паливного насоса, карбюратора 26, з’єднувальних трубок.

При переході від роботи двигуна з бензину на газ кран бака закривають і повністю витрачають бензин з карбюратора і трубок. Після цього запускають двигун на газовому паливі. Одночасна робота двигуна на бензині та газу забороняється.

Будова системи живлення, що працює на стисненому газі, аналогічна наведеній, але у ній газ зберігається у стальних балонах під тиском 20 МПа і відсутній його випарник.


Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 295 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: УДК 631.372 | Загальні відомості про систему живлення карбюраторних двигунів | Пристрої для зберігання, фільтрації та подачі палива | Пристрої для фільтрації повітря |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Процес сумішоутворення у карбюраторних двигунах| Технічне обслуговування системи живлення карбюраторних двигунів

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)