Пристрої для зберігання, фільтрації та подачі палива

Паливні баки зварюють із штампованих стальних листів. При конструюванні враховують вимоги щодо простоти виробу, зручності компоновки на автомобілі, забезпечення зберігання потрібної кількості палива, міцності і попереднього очищення палива. Як правило, баки розміщують позаду, збоку або у нижній частині кабіни.

Паливний бак автомобіля розрахований на 300 – 600 км пробігу. Заливна горловина баку герметично закривається кришкою з двома клапанами: впускним (повітряним) і випускним (паровим). Через впускний клапан у бак надходить повітря з навколишнього середовища (замість витраченого палива), а через випускний, при зростанні тиску всередині внаслідок підвищення температури навколишнього повітря, випускаються пари бензину. Така конструкція кришки зменшує втрати палива через випаровування його найлегших фракцій.

Ретельне очищення палива відбувається у фільтрах грубої (затримуються домішки розміром не менше 0,005 – 0,07 мм) і тонкої (для домішок розміром не менше 0,001 мм) очистки палива.

У карбюраторних двигунах застосовують фільтри-відстійники для попереднього очищення палива, які встановлюють перед паливопідкачувальним насосом, і фільтри тонкого очищення – перед карбюратором.

Фільтр-відстійник палива карбюраторного двигуна включає в себе фільтрувальний елемент 6 (рис. 2) складений на стояках (штангах) 7 з великої кількості кільцевих пластин 10 завтовшки 0,15 мм. У пластинах виконано отвори 11, які утворюють ряд вертикальних каналів. Знизу фільтрувальний елемент стискується пружиною 8 і закритий кришкою. Завдяки виступам у пластинах між ними є зазор 0,05 мм.

Після надходження палива у корпус його швидкість зменшується, і крупніші частини і вода опускаються на дно. Далі паливо проходить крізь фільтрувальний елемент, залишаючи у ньому тверді частинки більші, ніж зазори.

Фільтри тонкої очистки палива карбюраторних автомобільних двигунів сітчасті або керамічні. У першому випадку застосовується дрібна капронова сітка 4 (рис. 3), у другому – пориста кераміка.

Рис. 2. Фільтр-відстійник палива карбюраторного двигуна:

1 – корпус; 2, 5 – паливопроводи; 3 – болт; 4 – кришка; 6 – фільтрувальний елемент; 7 – стояк (штанга); 8 – пружина; 9 – пробка зливного отвору; 10 – пластина; 11 – отвори; 12 – виступи

Рис. 3. Фільтри тонкої очистки палива автомобільних двигунів ЗМЗ-53 та ЗІЛ-130 з сітчастим (а) і керамічним (б) елементами:

1 – гвинт кріплення скоби стакана; 2 – пружина; 3 – стакан-відстійник; 4 – капронова сітка; 5 – корпус; 6 – керамічний елемент; 7 – прокладка

Паливний насос карбюраторного двигуна подає потрібну кількість палива до поплавцевої камери карбюратора. Найпоширеніші діафрагмові (мембранні) паливні насоси, які відрізняються переважно кількістю клапанів і формою корпусів.

Корпус 2 (рис. 4), головка 7 і кришка 6 з’єднані гвинтами. На осі 14 розміщений важіль 13, який притискується пружиною 12 до ексцентрика розподільного вала двигуна. Вилкуватим кінцем важіль охоплює шток 10 діафрагми 3, яка відтискається вгору пружиною 9. У головці насоса встановлено всмоктувальні 4 і нагнітальний 8 клапани. Над всмоктувальними клапанами розміщено сітчастий фільтр 5. На валику 11 закріплено важіль ручного підкачування палива.

При обертанні розподільного вала його ексцентрик набігає на плече важеля 13, який, повертаючись, прогинає діафрагму донизу. Під дією розрідження відкриваються всмоктувальні клапани і в наддіафрагмову порожнину надходить паливо. Коли при наступному обертанні ексцентрика його тиск зменшується, пружина 9 повертає діафрагму у попереднє (верхнє) положення, під тиском палива відкривається нагнітальний клапан 8 (всмоктувальні закриваються) і паливо рухається до карбюратора.

Рис. 4. Паливний насос двигуна автомобіля ГАЗ-53А:

1 – важіль ручного підкачування; 2 – корпус; 3 – діафрагма; 4 – всмоктувальний клапан; 5 – фільтр; 6 – кришка; 7 – головка; 8 – нагнітальний клапан; 9 – пружина діафрагми; 10 – шток; 11 – валик важеля ручного підкачування; 12 – пружина важеля; 13 – важіль; 14 – вісь

Подача насоса розрахована на роботу двигуна з максимальною витратою палива. Якщо поплавцева камера карбюратора заповнена, у паливопроводі, який з’єднує насос і карбюратор, створюється тиск. Він передається до діафрагми і пружина не спроможна підняти її до кінця, а важіль хитається вхолосту. При непрацюючому двигуні поплавцеву камеру карбюратора заповнюють паливом, повертаючи коромисло за допомогою ручного важеля 1. Після використання важіль має залишитися у нижньому положенні, щоб валик з лискою не заважав діафрагмі підніматися під дією пружини.

Дата добавления: 2015-10-21