Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Будова симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Будова парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи.

Читайте также:
  1. B. Аналіз шуму системи.
  2. Будова и функція ядра, форма ядер різних клітин і приклади цих клітин. Мітоз (каріокінез). Зміни в ядрі і цитоплазмі при мітозі.
  3. Будова ливарної системи
  4. Будова шкіри і її похідні у птахів і ссавців. Розвиток і будова волосся, його види.
  5. Вакуум-насоси. Класифікація, будова, принцип дії. Порівняльна харак-теристика вакуум-насосів різних типів.
  6. Завдання 1. Будова тканин тваринного походження.

Симпати́чна нерво́ва систе́ма разом з парасимпатичною і ентеральною нервовою системою є частиною автономної нервової системи. Перші дві нервові системи можуть тонко регулювати роботу більшості внутрішніх органів і обмін речовин в залежності від дії зовнішніх факторів. Активізація симпатичної нервової системи передбачає активні дії з витрачанням енергії — ерготропна дія.

Дія симпатичної нервової системи є антагоністичною (протилежною) по відношенню до дії парасимпатичної.

Центри симпатичної нервової системи знаходяться в бокових рогах грудного і поперекового відділів спинного мозку. Вони підпорядковуються вище стоячим центрам симпатичної нервової системи — гіпоталамусу, стовбуру головного мозку іретикулярній формації. Симпатичні ганглії (вузли) посилають свої волокна до розміщених по обидва боки хребта скупчень нервових клітин — паравертебральних гангліїїв. Ці паравертебральні гангліїї зв'язуючись між собою міжвузловими гілками (rr. ineterganglionares) утворюють симпатичний стовбур (truncus sympathicus). Правий і лівий симпатичні стовбури простягаються від основи черепа до верхівки копчика.

У паравертебральних гангліях більшість волокон симпатичної нервової системи переключаються на другий нейрон.Нейромедіатором в синапсах виступає тут (як і в парасимпатичній нервовій системі) ацетилхолін. Другий постгангліонарний нейрон переносить свої імпульси на цільовий орган за допомогою норадреналіну. Виняток становить перенесення імпульсів на потові залози, де також використовується ацетилхолін.

Окремі аксони залишають симпатичний стовбур без переривання і направляються до непарних превертебральних гангліїв(ганглії, що знаходяться попереду хребта) або гангліїв, що знаходяться в стінках органів (інтрамуральні ганглії).

Парасимпатична нервова система — частина автономної нервової системи, пов'язана з симпатичною нервовою системою, і в певних умовах функціонально їй протиставляється. У парасимпатичній нервовій системі ганглії розташовані безпосередньо в органах або на підходах до них, тому прегангліонарні волокна довгі, а постгангліонарні — короткі. Термін парасимпатична — тобто навколосимпатична — був запропонований Д. Н. Ленглі наприкінці XIX — початку XX століття.

У ссавців в парасимпатичній нервовій системі виділяють центральний і периферичний відділи. Центральний відділ включає ядра головного мозку і крижового відділу спинного мозку.

Основну масу парасимпатичних вузлів становлять дрібні ганглії, дифузно розкидані в товщі або на поверхні внутрішніх органів. Для парасимпатичної системи характерна наявність довгих відростків у прегангліонарних нейронів і надзвичайно коротких — у постгангліонарних. При цьому парасимпатичні волокна іннервують певні зони тіла (винятком є травна система).

Головний відділ підрозділяють на середнемозкову і подовжнемозкову частини. Середнемозкова частина представлена ядром Якубовича-Едінгера-Вестфаля, розташованим поблизу передніх горбів четверохолмія на дні Сильвієва водопроводу. У подовжнемозкову частину входять ядра VII, IX, X черепно-мозкових нервів.

Прегангліонарні волокна від ядра Едінгера-Вестфаля, виходять у складі очерухового нерва, і закінчуються на ефекторних клітинах війкового ганглія (лат. gangl. ciliare). Постгангліонарні волокна вступають в очне яблуко і йдуть до м'язів системи акомодації і сфінктера зіниці.

Волокна парасимпатичної системи так само входять до складу лицевого і язикоглоткового нервів. Ядра спинномозкового центру розташовуються в ділянці II–IV крижових сегментів, в бічних рогах сірої речовини спинного мозку.

Основним парасимпатичним нервом є блукаючий нерв (лат. N. vagus), який на ряду з аферентними і еферентними парасимпатичними волокнами включає чутливі і рухові соматичні, і еферентні симпатичні волокна.

 

 

 


Дата добавления: 2015-10-16; просмотров: 385 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Будова и функція ядра, форма ядер різних клітин і приклади цих клітин. Мітоз (каріокінез). Зміни в ядрі і цитоплазмі при мітозі. | Фази мітозу | Будова шкіри і її похідні у птахів і ссавців. Розвиток і будова волосся, його види. | Розвиток і будова волосся, його види. | Дванадцятипала кишка | БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИВОКОСТУ ЛІКАРСЬКОГО | ГОСПОДАРСЬКА ЗНАЧИМІСТЬ РОСЛИНИ |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Мікроскопічна будова артерій, вен і капілярів. Будова і функція системи органів лімфоутворення.| ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО РОСЛИНУ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)