Розвиток і будова волосся, його види.

Воло́сся (pilli) — складова частина захисного покриву ссавців. Становить волосяний покрив шкіри та захищає її від ушкодження й охолодження.

Волосся буває покривне (шерсть), пухове (підшерстя) і чутливе (вібриси). У ссавців густий волосяний покрив називається хутром або вовною. Так зване «волосся» (trichomes) також знайдене на рослинах.

Росте волосся з фолікулів. Волосина складається з ороговілої частини, або стрижня, який піднімається над шкірою, та кореня, який схований у волосяний мішечок — цибулину.

З’єднувальна оболонка — фолікул складається із колагенових, еластичних волокон та аморфної міжклітинної речовини, яка має кровоносні судини та нерви. З’єднувальна оболонка в глибині утворює сосочок волосини, на котрому знаходиться волосяна цибулина. До сосочка підходять судини та нерви.

До волосяного фолікулу (крім брів, вій, носа та волосся навколо губ) підходить під гострим кутом м’яз, який піднімає волосину. Сальна залоза знаходиться в трикутнику між м’язом, який піднімає волосину, та фолікулом. Скорочування м’яза приводить до спорожнювання сальної залози і виходу секрета. Шкіряне сало змащує шкіру та волосину і цим надає їм еластичності, оберігає від вологи, висушування, механічних та інших шкідливих впливів.

Кожна волосина від кореня до зовнішнього кінця утворена із трьох шарів: кутикули, коркової та мозкової речовини.

Кутикула — зовнішня оболонка волосини являє собою ороговілі клітини, які прилягають одна до одної, як черепиця. На здоровому волоссі клітини кутикули щільно прилягають одна до одної. Але якщо вони з яких-небудь причин починають настовбурчуватися, то волосся стає тьмяним, ламким, починає сіктися, зачіска втрачає об’єм.

Коркова речовина — головна частина волосини. Клітини цього шару в основному забезпечують виростання волосся. У корковому шарі містяться також пігментні клітини — меланоцити, які відповідають за колір та відтінок волосся.

Мозкова речовина займає середину стрижня волосини. Особливо його багато в сивому та дуже світлому волоссі. Числені пустоти в мозковому просторі забезпечують теплозахист.

Волосся складається в основному із кератину — особливої білкової речовини, яка містить у собі 4–5 % сірки, 20 % азоту, 17 % цистину, а також фосфор, цинк, натрій, кальцій, магній, залізо, марганець та мідь.

За колір волосся відповідає пігмент меланін, який виробляється в спеціальних клітинах цибулини — меланоцитах, а поруч клітини кераноцити синтезують білок — основний будівельний матеріал волосся. Потім пігмент з’єднується з білком, і волосина народжується на світ уже пофарбованою. Це відбувається в плоді ще в утробі матері на четвертому-п’ятому місяці вагітності. А потім у дорослої людини налічується від 100 тисяч до 1 мільйона волосин.

Колір волосся залежить від того, яку саме різновидність меланіну виробляє організм. Варіантів тільки два: якщо це сумеланін, волосся буде чорного або каштанового кольору; феомеланін забезпечить руді або світло-жовті, блондинисті відтінки. Інтенсивність кольору залежить від кількості пігментів.

Розвиток волосся

Розвиток волосся проходить три фази. У першій фазі, яка триває від двох до семи років, воно швидко росте (взимку швидкість росту збільшується). У другій фазі протягом декількох тижнів ріст волосся припиняється. В останню, третю, фазу, яка триває в середньому три місяці, волосина може випасти сама або може бути видалена з мінімальним зусиллям. Без стороннього втручання волосина випаде тоді, коли під нею починає рости нова.

Протягом життя людини з кожного фолікула може вирости 20–30 нових волосин. Термін життя волосся становить в середньому 2–7 років. Це залежить від здоров’я людини, від того, як харчується і як вона дбає про своє волосся.

У житті волосся розрізняють такі три стадії: стадія росту (анагена), стадія перехідна (катагена), стадія спокою (телогена). Нормально, якщо 85–90 % волосся знаходиться в стадії анагену, 9–14 % — телогену і лише 1 % — у стадії катагену. У підлітковому та зрілому віці волосся знаходиться в стані фізіологічної зміни. У жінок волосся на голові росте швидше, ніж у чоловіків; період змін довгого волосся в чоловіків значно коротше, ніж у жінок (від шести місяців до двох років), тому вони втрачають його раніше і в більшій кількості, ніж жінки.

Типи волосся

Жирне волосся. Як правило, люди з жирною шкірою мають і жирне волосся. Цьому причина — гіперактивність сальних залоз, які виробляють занадто багато змащення, тому волосся виглядає як масне та неохайне. Таке волосся потрібно мити кожного дня м’яким шампунем, призначеним спеціально для жирного волосся.

Сухе волосся. Активність сальних залоз низька і секрету їх не вистачає для змащування. Причиною може бути індивідуальні особливості людини, її вік, хімічна завивка, фарбування волосся, тривале перебування на сонці з непокритою головою. Сухе волосся тонке, ламке, на кінцях посічене. Його не потрібно часто мити, корисним для нього є масаж шкіри голови, регулярне використання бальзамів-ополіскувачів та цілющих масок.

Змішаний тип. Волосся жирне ближче до фолікулів і сухе — на кінчиках. Таке волосся достатньо мити один раз на три-чотири дні шампунем для нормального або сухого волосся і один раз на два тижні шампунем для жирного волосся.

Нормальне волосся. Пружне, еластичне та блискуче волосся — це наслідок збалансованої роботи усього організму та гарного догляду за ним. Таке волосся потрібно регулярно мити при його забрудненні шампунями з корисними добавками. Воно не потребує спеціального догляду.

Будова і топографія тонкого відділу кишечника. Особливості мікроскопічної будови дванадцятипалої кишки. Будова, топографія і функція підшлункової залози. Мікроскопічна будова її ендокринної і екзокринної частин.

Тонкий кишечник — відділ гастроінтестінального тракту, в якому неперетравлені поживні речовини шлункового вмісту підлягають подальшому інтенсивному гідролізу, чому сприяють секрети підшлункової залози, печінки та власне кишечника, а продукти гідролізу транспортуються через стінку кишечника у внутрішнє середовище організму.

Тонка кишка людини поділяється на три відділи: від самого шлунка відходить дванадцятипала кишка (duodenum), потім іде порожня (jejunum) і клубова кишка (ileum).

Дата добавления: 2015-10-16