Будова ливарної системи

Для забезпечення вільного доступу розплавленого металу в форму треба правильно побудувати ливарно-живильну систему. Для цього отвір в основі моделі заповнюють паличкою воску діаметром 6-8 мм і приступають до побудови ливниково-живильної системи. Ливники являють собою дріт із воску після виплавки якого залишаються канали в пакувальній масі, якими розплавлений у тиглі або ливарній чаші опоки метал надходить у форму. Воскові ливники можуть бути круглими або прямокутними завтовшки 0,8-4,5 мм.

Промисловість випускає ливники в наборах «Восколіт». Ливники потрібного діаметра можна виготовити також із відходів воску в спеціальному пристрої, який нагадує апарат «Паркера». Такий апарат дає змогу виготовляти ливники діаметром від 0,8 до 6 мм. Вони повинні бути гладенькими, аби не зумовити завихрень у потоці розплавленого металу, які негативно позначаються на якості відливки. Оскільки, кристалізація металу починається з периферії відливки, це не супроводжується зменшенням об'єму металу, що застигає. Для отримання гомогенної відливки треба, щоб процес кристалізації металу відбувався за постійного надходження додаткової кількості розплавленого металу для заповнення пустот, які утворюються в процесі застигання металу. Якщо цього не буде, то в середині відливки виникнуть так звані усадкові раковини, які ослаблюють її. Для запобігання цьому на ливниках поблизу деталі встановлюють «муфту» в формі воскової кульки, яка в 3-4 рази більша за відливку. Коли ж ливники товсті й короткі, «муфту» не встановлюють.

Мал. 3. Хрестоподібна ливникова система

Для відливання бюгельних протезів на вогнетривких моделях використовують хрестоподібну, крильчасту та одноканальну ливникові системи. Хрестоподібну ливникову систему використовують для виготовлення складних конструкцій бюгельних протезів. Для побудови ливникової системи беруть прямокутні литники у вигляді смужок воску завширшки 3-4 мм і завтовшки 0,8-1,5 мм. Один кінець прикріплюють у ділянці з'єднання дуги з сіткою, другий - з восковим ливником, який укріплений в отворі основи моделі. Інші ливники одним кінцем прикріплюють до середини дуги, багатоланкового кламера інших частин каркаса. Другий кінець ливників з'єднують з основним ливником, який проходить через основу моделі. Кількість ливників залежить від складності протеза (мал. 3).

Крильчаста ливникова система складається з дугоподібно вигнутих ливників діаметром 3-4 мм, які з'єднують основний ливник в основі моделі з елементами каркаса протеза. Кількість ливників також залежить від складності конструкції протеза. Вигин ливників дає змогу без різких змін руху металу виповнювати форму і зменшувати напругу в сплаві в процесі його охолодження (мал. 4).

Одноканальна ливникова система утворена ливником завтовшки 5-6 мм, який товстим кінцем прикріплений до конуса. Другий його кінець, стоншуючись до 3-4 мм, прикріплюється до каркаса протеза з одного боку. З протилежного боку каркаса до конуса прикріплюють воскову нитку завтовшки 1 мм - для виходу газів. Ливник укріплюють у напрямку обертання моделі під час заливання сплаву (мал. 5).

Мал. 4. Крильчаста ливникова система

Крім названих ливникових систем, можна використовувати й інші. Під час побудови будь-якої ливникової системи ливники треба прикріплювати так, щоб їх можна було легко відокремити від відлитого каркаса, не пошкодивши його.

Мал. 5. Одноканальна ливникова система

Після побудови ливникової системи воскову композицію каркаса обробляють тампоном, змоченим евкаліптовою або іншою олією, для загладжування поверхні каркаса, усунення зазубрин і нерівностей. Залишки олії знімають ацетоном або ефіром і залишають гладеньку поверхню каркаса. Потім каркас протеза миють у розчині мильного порошку. Мильну піну видаляють потоком стиснутого повітря і приступають до нанесення на каркас бюгельного протеза вогнетривкої маси.

Дата добавления: 2015-10-16