Моделювання каркаса бюгельного протеза

Перед моделюванням каркаса на вогнетривку модель переносять з гіпсової моделі його малюнок. Потім вогнетривку модель покривають одним шаром тонкого бюгельного воску, добре нагрітого у воді. Це дозволяє щільно охопити всю поверхню моделі, чим досягають прилягання воскової композиції каркаса до моделі, більшої її міцності. При цьому зменшується усадка воску (мал. 1).

Для моделювання каркаса протеза використовують віск «Формодент».

Силіконову матрицю потрібно сполоснути перевареною водою для видалення залишків воску та пилу. На спиртівці нагрівають шпатель і, тримаючи його над порожниною форми дуги чи кламера, прикладають до нього паличку воску, щоб розтоплений віск повільно стікав у порожнину доти, доки її не заповнить до рівня поверхні пластинки матриці. Потім обережно зрізують зайвий віск над рівнем пластинки і, легенько зігнувши силіконову пластинку, виймають воскову заготовку із заглибини. Готові деталі складають у коробочку шарами, а щоб вони не склеїлись, перестилають папером.

Для моделювання каркаса підбирають воскові заготовки, що відповідають розмірам зубів, формі кламера, величині дефекту зубного ряду. Вибрані деталі перед укладанням їх на модель підігрівають під електричною лампою. Тоді деталі стають пластичними і добре охоплюють поверхню моделі. Заготовки не можна гріти на відкритому полум'ї, бо товщина деталей буде нерівномірною. Моделювання виконують ретельно, точно, без припусків на обробку. Всі елементи моделюють так, щоб вони мали форму готової деталі. Деталі, на які припадає найбільше навантаження, повинні мати однакову товщину і бути міцними.

Готові воскові деталі, отримані по матриці, можна зразу ж укладати на модель і обтискати за малюнком каркаса, поки віск пластичний (мал. 2).

Мал. 1. Модель з малюнком каркаса бюгельного протеза

Мал. 2. Каркас протеза із воску на моделі

Моделювання каркаса треба розпочинати з опорно-утримуючих кламерів. Крім заготовок, можна використовувати воскові нитки діаметром 0,8-1 мм. Воскову заготовку кламера спочатку притискають тілом кламера по бічній поверхні зуба з боку дефекту зубного ряду, потім притискають оклюзійну накладку до оклюзійної впадини на жувальній поверхні зуба. Плечі кламера Аккера розміщують таким чином, щоб 2/3 (стабілізуюча частина) лежали над межовою лінією, а кінцеві частини (ретенційні) - під нею, відповідно до сходинки на опорному зубі. Треба стежити, щоб плечі поступово звужувалися і стоншувалися до краю. Частина кламера, яка лежить на опорній частині зуба, повинна бути товстою і мати напівкруглий переріз. Відростки кламерів спрямовують у бік базисної сітки або дуги. Потім на модель укладають дугу із воскової заготівки напівовальної форми завширшки 4-5 мм. Згодом її розширюють, приливаючи моделювальний віск до пластинки бюгельного воску по межі малюнка дуги, до потрібних розмірів. Базисні сітки повинні мати уступ, яким вони з'єднуються з дугою. Цей уступ утворюється за рахунок меншої товщини сітки. Він дозволяє створити поступовий перехід від металу дуги каркаса до пластмаси базису і таким чином запобігає утворенню в ній тріщин і відшарувань. Воскові деталі з'єднують між собою розтопленим воском. Це дозволяє уникнути небезпечних напружень у восковій конструкції каркаса.

Віск для моделювання каркаса бюгельного протеза повинен бути пластичним, клейким, з мінімальною усадкою і невеликим вмістом попелу.

Дата добавления: 2015-10-16