Конструкція бюгельного протеза.

Характерною рисою бюгельних протезів є комбінований спосіб передачі жувального навантаження через зуби на тканини пародонта і м'які тканини, що покривають беззубі альвеолярні відростки. Бюгельний протез складається з металевого каркаса, на якому кріпляться пластмасові базиси з штучними зубами. Каркас утворений з'єднанням різних кламерів, іноді пружин, шарнірів і дуг, що є несучою конструкцією всього протеза.

Коротка характеристика елементів бюгельних протезів:

1. Дуга виконує стабілізуючу, з’єднувальну та опорну функції. Розміри та положення залежать від щелепи, на якій він розміщений, виду локалізації дефектів зубного ряду, форми та глибини піднебінного склепіння, форми орального нахилу альвеолярної частини, ступеня вираженості анатомічної ретенції. Дуга повинна розміщуватися на віддалі 0,7-1 мм від слизової оболонки. На верхній щелепі дуга має ширину 5-10 мм, товщину 1,2-2 мм, напівовальну форму із заокругленими краями. Найраціональніше розміщувати її на межі між середньою та задньою третинами піднебіння на 10-12 мм допереду від лінії А. На нижній щелепі – ширина дуги 3-10 мм, товщина 0,9-1,3 мм. Розміщується нижче від шийок зубів на 1,5 мм і не доходить до дна ротової порожнини на 2-3 мм.

2. Сідлоподібна частина або базис, являє собою частину протеза, що опирається, несучи на собі штучні зуби.

3. Ретенційні елементи - пристрої, що утримують протез на його місці під час
рухів нижньої щелепи і перешкоджає його зсуву у вертикальному напрямку під
дією власної ваги, вертикальних і горизонтальних сил, що
виникають під час жування або в результаті дії тиску їжі. Фіксація бюгельних протезів здійснюється за допомогою кламерів і аттачменів.

4.Елементи, що стабілізують - служать для попередження зсуву протеза в
горизонтальному напрямку під дією бічного навантаження.

Вони сприяють розподілу горизонтальних компонентів сили тиску на можливо більше число зубів, що залишилися, посилюючи тим самим стійкість протеза. У якості елементів, що стабілізують, використовують безперервні і багатоланкові кламери, а також подовжені плечі кламерів, що є опорно-утримуючими. Ретенційні елементи, як правило, сприяють стабілізації протеза під час жування.

Основною деталлю бюгельного протеза є опорно-утримуючий кламер, що забезпечує двоякий спосіб передачі жувального тиску. За допомогою кламерів розподіляється жувальний тиск між зубами і слизовою оболонкою альвеолярних відростків.

Переваги бюгельних протезів:

1. Бюгельні протези передають частину функціонального навантаження на
опорні зуби, завдяки чому знижується тиск на слизову оболонку беззубих
ділянок альвеолярного відростку і протез мало занурюється в слизову
оболонку.

2. Функціональна ефективність бюгельних протезів істотно перевищує
ефективність пластинкових і вона досягає 70-80%.

3. За допомогою системи кламерів можна регулювати розподіл вертикального
тиску між опорними зубами і слизовою оболонкою альвеолярного відростку,
вона сприяє зменшенню функціонального навантаження на слизову
оболонку і підлягаючу кісткову тканину, що має значення для уповільнення
процесу атрофії кістки і зберігання висоти альвеолярних відростків.

4. Бюгельні протези не порушують дикцію, смакову, температурну чутливості

порожнини рота, не травмують слизову оболонку ясен.

5. Дуговий протез не прилягає до шийок зубів і не робить шкідливого впливу на тканини пародонта.

6. Бюгельні протези мають шинуючу дію на зуби, що залишилися, і сприяють

підвищенню функціональної повноцінності пародонта опорних зубів.

7. Бюгельні протези не роблять негативного впливу на ясенний край, що має

істотне значення при ортопедичному лікуванні пародонтита.

8. Ці протези сприяють зменшенню шкідливої дії горизонтального компонента

сил, що роблять тиск на опорні зуби і на альвеолярні відростки.

9. Бюгельні протези більш гігієнічні, ніж пластинкові.

Показання до заміщення дефектів зубних рядів бюгельними протезами. Бюгельні протези показані:

1. При будь-якій топографії дефекту зубного ряду, але при розмірі дефекту не
більше 3-4 зубів у бічній ділянці і за наявності не менше 6-ти зубів у фронтальній ділянці.

2. При множинних включених дефектах зубного ряду.

3. При рухливості зубів (І, П ступеня унаслідок захворювань пародонту);
бюгельним протезом можна не тільки об'єднати окремі групи зубів у
функціональні блоки, але й усунути функціональне перевантаження (елементи,
що шинують,).

4. При поганій адаптації хворого до ЧЗПП і непереносимості
пацієнтом акрилових пластмас.

При показаннях враховується стан тканин зубів, зубна формула, висота коронок опорних зубів, використовуваних для кламерів, вид прикуса і податливість слизової оболонки.

Для бюгельного протезування необхідні наступні умови:

1. У області периапікальних тканин зубів, що залишилися, (особливо призначених для кламерів) не повинно бути патологічних змін.

2. Фісура на опорних зубах, призначена для оклюзійних накладок, повинна бути глибока.

3. Коронки опорних зубів повинні мати більш-менш виражені екватори.

4. У зубному ряду повинно бути не менше 6-8 зубів розміщених поруч або зуби
повинні бути так розташовані, щоб можна було мостоподібним протезуванням
створити зазначене положення в зубному ряду (ця вимога відноситься
переважно до нижньої щелепи).

5. Коронки опорних зубів, що використовуються для кламерного кріплення, не повинні бути низькими.

6. Прикус не повинний бути глибоким.

7. На нижній щелепі повинно бути глибоке розташування дна порожнини рота.

8. Слизова оболонка, в області відсутніх зубів повинна відрізнятися нормальною

податливістю.

Друга, третя і четверта умови можуть бути створені у випадку їхньої відсутності за допомогою ортопедичних втручань.

Вибір конструкції бюгельного протезу враховує вид дефекту, його протяжність, стан опорних зубів, стан слизової оболонки, вік хворого, стан альвеолярного гребеня, вид прикусу, індивідуальні особливості хворого.

Вимоги до кламерів при бюгельному протезуванні:

1. Забезпечити фіксацію бюгельного протеза в порожнині рота.

2. Раціонально розподілити жувальний тиск між опорними зубами і слизовою

оболонкою альвеолярних відростків.

3. Опорно-утримуючий кламер повинен передавати жувальний тиск по осі

зуба.

4. При захворюваннях тканин пародонта повинні застосовуватися
багатоланкові кламери з зачіпними петлями для шинування зубів.

5. Кламери не повинні перевантажувати тканини пародонта і розхитувати зуби.

6. План проведення заняття:

1) Контроль початкового рівня знань:

· Бюгельні протези. Складові елементи.

· Види елементів фіксації. Класифікація.

· Кламерна система фіксації Ney. Основні характеристики. Застосування.

· Показання, протипоказання, переваги та недоліки Б.П.

2) Виконання студентами практичних робіт та їх аналіз:

Див. додаток.

3) Контроль кінцевого рівня знань:

Показання до застосування бюгельних протезів.

Складові елементи бюгельного протеза.

Властивості бюгельних протезів.

Товщина дуги бюгельного протеза на верхню та нижню щелепи.

Види елементів фіксації.

Переваги бюгельних протезів.

Вимоги до опорних зубів.

Вимоги до використання оклюзійних поверхонь

7. Рекомендована література:

Основна:

1.Рожко М.М., Неспрядько В.П. Ортопедична стоматологія. 2003, с.295-297.

2.Біда В.І. Заміщення дефектів зубних рядів сучасними конструкціями знімних протезів Львів: ГалДент, 2009, с.11-33.

3.Н.Г.Аболмасов.Н.Н.Аболмасов. В.А.Бычков, А.Аль-Хаким.

Ортопедическая стоматология.-Смоленск.-2000, с.258-263.

4.В.Н.Трезубов, А.С.Щербаков, Л.М.Мишнев.Ортопедическая

стоматология,С.-Петербург»Романт»2002,стр.143-154.

5.Гітлан Є.М. Кроть М.К. Посібник з бюгельного протезування. К., Здоров”я. 2000 р.,с.42-48.

6.Гаврилов В.І., Щербаков А.С. Ортопедична стоматологія. М., 1998 р.

7. В.Ю.Курлянский Ортопедическая стоматология, 1969, с.242-253.

8.В.Ю.Курляндский Бюгельное протезирование. Ташкент, Медицина, 1985, с. 219.

9. В.Н.Кулаженко, С.С.Березовский Бюгельное протезирование. Киев, 1975.

10. В.Ю.Курляндский Бюгельное зубное протезирование, Ташкент, 1965.

11. Руководство по ортопедической стоматологии по ред. А.И.Евдокимова, М., 1974.

12. Справочник стоматолога-ортопеда под ред. М.Г.Бушана, Ташкент, 1988.

13. Руковдство по ортопедической стоматологии под ред. В.Н. Копейкина. М., 1993.

14. А.И.Бетельман Ортопедическая стоматология, К., 1965.

15. С.И.Криштаб Ортопедическая стоматология, К., 1986.

16. Справочник по стоматологии под ред. А.И.Рыбакова. М., 1993.

17.В.М.Копейкин и соавторы Зубопротезная техника, 1967, с.295-296, 305-310.

18. Е.И.Гаврилов, И.М.Оксман Ортопедическая стоматология, 1969, с.228-235.

19. А.И.Рыбаков Материаловедение в стоматологии. М., Медицина, 1964.

20.Нагинина С.В., Свирин С.В. Бюгельное протезирование. М., 1976 г.

21.Курляндский В.Ю. Бюгельное протезирование. Ташкент, Медицина, 1965 г.

22.Панчоха В.П. Цельнолитые бюгельные протезы. Медицина, 1974 г.

23.Перзашкевич Опирающиеся бюгельные протезы. Медицина, 1974 г.

24.Соснин Г.П. Бюгельные протезы. Минск, «Наука и техника», 1989 г.

25.Соснін Л.П. Бюгельне протезування. М., 1981 р.

Додаткова:

1. Бетельман А.И., Бынин Б.Н. Ортопедическая стоматология, Медгиз, 1951, с.167-171.

2. Курляндский В.Ю. Учебник ортопедической стоматологии, Медгиз, 1958, с.240-242.

3. Гаврилов Е.И. Протез и протезное ложе. М., Медицина, 1979, с.263.

4. Гернер М.М., Нападав М.А. и др. Материаловедение в стоматологии. М.Медицина, 1984, с.424.

5. Сидоренко Г.И. Зуботехническое материаловедение. 1988.

6. Курляндский В.Ю. Ортопедическая стоматология, 1962 г.

Дата добавления: 2015-10-16