|
Походження і значення слова міщанин
“Від чого походить слово міщанин? Яке значення воно має тепер?”
Міщанин походить від польського mieszczanin – мешканець міста. Передає кілька значень. По-перше, міщанином колись називали людину, що належала до міської ремісничо-торговельної верстви населення, а з 1775 року це слово стало офіційним найменуванням людей, головним чином з дрібної буржуазії, котрі уособлювали в царській Росії окремий стан (нижчий від купецького). По-друге, міщанин уживалося на позначення жителя міста.
Згаданий іменник виступає і переносно. Так кажуть про того, в кого дрібні, обмежені, власницькі інтереси та вузький ідейний і суспільний світогляд. Перші два значення в сучасній українській мові є застарілі: міщанин як назва мешканця міста виразно поступається місцем слову городянин. Проте вона може використовуватися в науковій і художній літературі як історизм.
* * *
Насіннєвий, насінний і насінницький
“Чи є семантична відмінність між словами насіннєвий, насінний і насінницький?”
Часом ці прикметники вважають за тотожні, попри відмінність у значенні названих ними понять. Особливо ця плутанина впадає у вічі, коли розповідають про фахівців, які вирощують рослини для одержання сортового насіння. В інформаціях натрапляємо на вислови насіннєва, насінна й насінницька справа; насіннєва, насінна і насінницька станція; насіннєва, насінна та насінницька бригада. Як же правильно?
У посібнику “Культура мови на щодень” наголошується, що і насіннєвий, і насінний можна сказати про рослини, їхні частини (головка, коробочка), котрі містять у собі зерно, про врожай, призначений для одержання, зберігання, продажу добірних його сортів, про посівні площі й посівний матеріал. Наприклад: насіннєве (насінне) зерно, насіннєвий (насінний) стручок, насіннєва (насінна) картопля, насіннєве (насінне) походження, розмноження, насіннєвий (насінний) фонд, насіннєва (насінна) ділянка, магазин, позичка...
Словом насінницький користуються тоді, коли треба вказати, що об’єкт, позначуваний іменником, пов’язаний із селекційним вирощуванням насіннєвих (насінних) рослин, коли йдеться про окрему галузь сільського господарства, осіб та їхню професійну діяльність.
Отже, правильно: насінницька справа, насінницька станція, насінницька бригада, але насіннєва картопля.
* * *
Трапа і траву
“Чому іменник трап у родовому відмінку закінчується або на -а, або на -у?”
Усе залежить від того, який зміст це багатозначне слово передає. Якщо лексема трап позначає сходи на судні, то флексія в неї -а. Стояти біля трапа корабля (літака). А коли трапом називають сталевий циліндричний резервуар, куди надходять гази від добутої зі свердловини нафти, чи отвір для стікання води в каналізацію (в лазнях, пральнях), тоді наведений іменник у родовому відмінку має закінчення -у.
* * *
Показний і показовий
“Чим розрізняються схожі за вимовою прикметники показний і показовий?”
Показний – 1. Що привертає увагу позитивними якостями. Показні видання. 2. Помітний, привабливий. Показний з себе. 3. Навмисний, підкреслений. Показна парадність.
Показовий – 1. Характерний, типовий. Показовий приклад.
2. Прилюдний. Показовий суд.
3. Зразковий. Експериментально-показове господарство.
* * *
Поезія і поетика
“Чи можна замінювати одне одним слова поезія і поетика?”
Поезія – словесна художня творчість. Антична поезія. 2. Віршовані твори. Поезія Павла Тичини. 3. Окремий твір, написаний ритмізованою мовою. Поезія “Надія” Лесі Українки. 4. Щось прекрасне, величне, піднесене. Поезія праці.
Поетика – розділ науки про літературу, в якому вивчають структуру і творчі засоби поетичних творів, систему художніх форм і принципів. Поетика віршів Володимира Сосюри.
Отже, іменники поезія та поетика не взаємозамінні.
* * *
Перев’язний, перев’язувальний, перев’язочний, перев’язаний
“Які змістові відтінки передають споріднені слова перев’язний, перев’язувальний, перев’язочний, перев’язаний?”
Вони збігаються у значенні “те, що стосується перев’язки”. Перев’язний (перев’язувальний, перев’язочний) матеріал. Перев’язана рана.
Тільки перев’язаний використовується як дієприкметник від перев’язати. Перев’язаний перевеслом сніп.
Тільки перев’язочний уживається в термінологічному сполученні. Перев’язочний пункт. А також у значенні іменника перев’язочна, тобто спеціально обладнане для перев’язок ран приміщення. Перев’язочна розміщена на першому поверсі.
* * *
Приголомшений і приголомшливий
“Чи є відмінність у вживанні лексем приголомшений і приголомшливий?”
Так, є.
Приголомшений – 1. Дієприкметник від приголомшити. Приголомшений ударом. 2. Прикметник. Виражає замішання, пригніченість. Приголомшений вигляд.
Приголомшливий – той, що приголомшує. Приголомшлива звістка.
* * *
Які значення має дієслово жмуритися?
Жмуритися (наголос на першому складі) – мружитися. Дівчинка жмурилася від яскравого сонця.
Жмуритися – грати в жмурки (піжмурки).
* * *
Комунікативний і комунікаційний
Конструктивний і конструкційний
“Яка відмінність між близькозвучними прикметниками комунікативний і комунікаційний, конструктивний і конструкційний”?
Комунікативний – той, що стосується спілкування за допомогою мови. Комунікативний засіб.
Комунікаційний – той, що стосується шляхів сполучення, ліній зв’язку. Комунікаційні шляхи.
Конструктивний – 1. Пов’язаний з конструкцією, конструюванням. Конструктивна схема. Конструктивна деталь. 2. Який може стати умовою для подальшої роботи, творчий. Конструктивний підхід. Конструктивна розмова.
Конструкційний – придатний для конструкцій, споруд, будівель або їхніх частин. Конструкційні матеріали.
***********************************
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 69 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Урок 30 | | | Урок 32 |