Читайте также: |
|
УКРАЇНСЬКА МОВА ЗА ПРАВОЗНАВЧИМ СПРЯМУВАННЯМ. 2 КУРС
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ МІНІМУМ, ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Розділ 1. Українська мова як мова професійного спілкування
Термінологічний мінімум
Мова – система звукових і графічних знаків, що виникла на певному рівні розвитку людства, розвивається і має соціальне призначення; правила мови нормалізують використання знаків та їх функціонування як засобів людського спілкування. Мова — це найважливіший засіб спілкування і пізнання.
Основні функції мови:
- комунікативна функція реалізується у спілкуванні, розмовах, діалогах, полеміці. Вона створює суспільство як соціум, сприяє самовираженню особистості;
- пізнавальна (гносеологічна) функція полягає в тому, що мова є засобом пізнання, збирання й оформлення всіх тих знань, які накопичені людьми в процесі їх свідомої діяльності;
- мислетворча (когнітивна) функція полягає в тому, що мова є засобом формування думки;
- історична функція полягає в накопиченні знань про минуле роду, нації, певної країни чи людства в цілому.;
- соціальна функція виявляється в суспільній значущості кожної мови: наскільки максимально вона охоплює сфери спілкування, чи є мовою міжнародного, міжнаціонального чи локально-територіального спілкування;
- експресивна функція – це виявлення емоцій за допомогою різних мовних засобів;
- імпресивна функція полягає в переконуванні співрозмовника за допомогою мовних засобів, у зверненні його уваги на актуальні для іншого мовця питання;
- волюнтативна функція виявляється в наказовості, можливості примусити співрозмовника діяти всупереч власним переконанням;
- естетична (поетична) функція сприяє виникненню позитивних емоцій, несе приємність, насолоду читачеві чи слухачеві;
- виховна функція полягає у вихованні громадської позиції, закріпленні правил поведінки, формуванні особистості завдяки художнім творам, виставам, кіно;
- ідентифікаційна функція допомагає кожному з мовців вирізнити себе з мовного середовища, відшукати близьких за мовою співрозмовників; при цьому завдяки мові кожен народ чи народність заявляє про себе, ідентифікує своє існування серед інших націй і мов.
Національна (загальнонародна) мова – сукупність усіх мовних одиниць, тобто і діалектного, просторічного мовлення, жаргону, сленгу, арго.
Літературна мова – удосконалена, регламентована форма національної мови, що має певні норми у граматиці, лексиці, вимові, наголошуванні.
Ознаки літературної мови: унормованість, уніфікованість, наддіалектність, поліфукціональність, стилістична розрізненість, загальнообов’язковість для всіх членів суспільства, наявність усної та писемної форм вираження.
Норма – це сукупність загальновизнаних мовних засобів, закріплених в процесі суспільної комунікації, що вважаються правильними та зразковими на певному історичному етапі. Мовні норми характеризуються системністю, історичною та соціальною зумовленістю, стабільністю й водночас змінністю.
Державна мова – це мова корінного населення, мова, що має свої традиції, закріплена конституцією, тобто визнана на законодавчому рівні, й уживання якої є обов’язковим в органах державного управління, громадських органах, організаціях, на підприємствах, у державних установах, закладах освіти, науки, культури, у сферах зв’язку та інформатики.
Функції державної мови:
- державного управління;
- міжнаціонального спілкування;
- загального інформаційного еквівалента;
- державного суверенітету;
- об’єднання народу країни;
- регулятивна;
- виховна.
Мовлення — це процес (або результат процесу) вираження думки засобами мови. Фердинанд де Сосюр характеризував мовлення як «комбінації, за допомогою яких суб'єкт, що говорить, користується мовним кодексом з метою вираження своєї особистої думки». Разом із тим, визначаючи відношення мовлення до мови, він бачив у ньому реалізацію мовної потенції, свого роду «виконання» мови.
Мовами міжнародного спілкування є найпоширеніші у світі та закріплені в міжнародному праві офіційні та робочі мови Організації Об‘єднаних Націй. Мовами міжнародного спілкування в Україні є англійська, іспанська, китайська, німецька, російська, французька мови.
Мова міжнаціонального спілкування – цемова-посередник, яка використовується народами багатонаціональної держави для взаємного спілкування, наприклад, українська мова як засіб спілкування в Україні. Відповідно до Закону УРСР «Про мови в Українській РСР» мовами міжнаціонального спілкування в Українській РСР є українська, російська та інші мови.
Ділова мова – відгалуження літературної мови, що забезпечує писемне та усне спілкування на офіційно-діловому рівні.
Мовою правознавчого спрямування - одна з форм сучасної літературної мови, специфіку якої зумовлюють особливості спілкування та діяльність у правознавчій та правозахисній сферах. Це сукупність усіх мовних засобів, які правознавець використовує у професійній діяльності.
Функції мови правознавчого спрямування:
- номінативна – називання фахових реалій та понять;
- пізнавальна – знаряддя й спосіб фахового пізнання, запам’ятовування, оволодіння фаховим досвідом;
- аксіологічна – фахова та морально-етична оцінка;
- культороносна – збереження й передавання фахових знань і культури професійного спілкування;
- естетична – мовностилістична довершеність текстів.
Нормативно-правовий акт -офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 165 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Carry out a system design procedure using observer design method | | | Термінологічний мінімум |