Gerundivum

(герундив – віддієслівний прикметник)

Gerundivum утворюється від основи інфекта шляхом додавання суфікса –nd- для дієслів І-ІІ дієвідмін і суфікса –end- для дієслів ІІІ-ІУ дієвідмін та родових закінчень прикметників І групи -us (m), -a(f), -um (n) і відповідно відмінюється за І-ІІ відміною іменника.

Наприклад:

accusa-nd-us, -a, -um – той, кого слід звинуватити,

doce-nd-us, -a,-um – той, кого слід навчати,

scrib-end-us, -a,-um - той, кому слід написати,

punі-end-us, -a,-um – той, кого слід покарати,

Герундив - віддієслівний прикметник з двома значеннями:

а) вказує на дію, якій підпорядковується підмет чи особа, яка визначається герундивом;

б) означає повинність.

Герундив може вживатися як:

1) oзначення,

2) як частина складеного присудка.

Якщо при герундиві є прямий додаток, тоді конструкція герундива з допоміжним дієсловом sum, fui, -, esse в усіх часах утворює описову дієвідміну пасивного стану (conjugatio periphrastica passiva - C.P.P.), якавиражає необхідність, повинність і перекладається українською мовою за допомогою слів – треба, необхідно, слід.

Наприклад:

Liber mihi legendus est. - Мені треба прочитати книгу.

De gustibus non est desputandum. - Про смаки не слід сперечатися.

Lex ferenda. - Закон, який треба видати.

Pacta sunt servanda. - Договори мають бути збережені (слід виконувати).

Якщо при герундиві, який є іменною частиною складеного присудка, немає прямого додатка, то герундив ставиться у формі середнього роду однини:

Omnibus laborandum est. - Всім треба працювати.

Герундив служить:

а) іменною частиною складного присудка з дієсловом esse

б) узгодженим означенням (що за замістом = герундію).

У цьому випадку герундив стоїть, як правило, після означуваного ним іменника.

Заміна Gerundium на Gerundivum

NB! Форми жіночого роду однини і множини та форми множини чоловічого та середнього родів можуть належати тільки герундиву.

Герундій є іменником ІІ відміни, а у множині не вживається.

Значить, такі слова, як legenda, legendae, legendorum, legendos, legendas, legendis, уже за своєю формою є, без сумніву, герундивом.

Герундив у функції означення при іменнику є еквівалентом герундія з прямим додатком: necessitas librorum legendorum = necessitas legendi libros (необхідність читання книг або необхідність читати книги).

Коли від герундія залежить прямий додаток, то при заміні на герундив цей додаток ставиться у відмінку герундія, а сам герундій замінюється герундивом і узгоджується з додатком у роді, числі та відмінку.

Наприклад:

Ars gubernandi civitatem. - Мистецтво управління державою. Герундій

Ars civitatis gubernandae. - Мистецтво управляти державою. Герундив

Активна і пасивна конструкції

У реченні із присудком, вираженим перехідним дієсловом, можливі дві конструкції: активна і пасивна.

При вживанні активної конструкції присудок ставиться в активному стані і вказує на те, що дія виконується підметом і поширюється на прямий додаток у реченні.

Наприклад:

Iudex reum absolvit. - Суддя звільнив звинуваченого.

При заміні активної конструкції на пасивну необхідно дотримуватися таких правил:

1) дієслово-присудок активної конструкції переводиться у пасивний стан і узгоджується з новим підметом;

2) прямий додаток активної конструкції стає підметом пасивної;

3) підмет активної конструкції стає непрямим додатком в аблятиві (Ablativus).

Якщо непрямий додаток виражений іменником на означення неживих предметів, то він ставиться в аблятиві, який називається ablativus instrumenti (аблятив знаряддя).

Наприклад:

Oppidum muris altis munitur. – Високі стіни укріплюють місто (місто укріплюється високими стінами).

Якщо непрямий додаток виражений іменником на означення живих істот, то він ставиться в аблятиві з прийменником a, ab і називається ablativus auctoris (аблятив діючої особи).

Наприклад:

Reus ab iudice absolvitur. – Звинувачений звільнюється суддею.

NB! Пасивні конструкції в українській мові вживаються рідше, ніж у латинській. Тому дослівний переклад українською мовою латинського речення із присудком у пасивному стані звучить досить вимушено. У деяких випадках він взагалі неможливий і замінюється активною конструкцією.

Наприклад:

Roma a Romulo conditur. – Ромул заснував Рим (дослівно: Рим Ромулом заснувався).

Практичне заняття ІII. ІМЕННИКИ ІV ВІДМІНИ (Declinatio quarta)

До ІV відміни належать:

іменники чоловічого роду із закінченнями в Nom. Sing. –us,

іменники середнього роду із закінченнями в Nom. Sing. –u, які мають спільне закінчення в Gen. Sing. – us (Див. Додаток Д).

Наприклад: casus, us m – відмінок, magistratus, us m – посада, cornu, us n – ріг,

фланг (війська).

Винятки: іменники жіночого роду: domus, us f – дім, manus, us f – рука, влада, Quercus, us f – дуб

Практичне заняття ІV. ІМЕННИКИ V ВІДМІНИ (Declinatio quinta)

До V відміни належать:

іменники жіночого роду із закінченнями в Nom. Sing. – еs, Gen Sing. – еі.

Наприклад: dies, ei f – термін, строк, res, ei f – річ, справа, fides, ei f – віра, довір’я, вірність.

Виняток: іменники чол.роду: dies, ei m – день, meridies, ei m – полудень.

Лише два іменники dies, ei f та res, ei f мають однину і множину, всі інші відмінюються в однині, а в множині мають тільки називний та знахідний відмінки.

Практичне заняття V, VІ. ПРИКМЕТНИК (Nomen Adiectivum)

Прикметники ІІ групи (ІІІ відміни)

Прикметники ІІ групи (ІІІ відміни) поділяються на три групи залежно від кількості родових закінчень:

1) Прикметники трьох закінчень: m – er, f– is, n – e,

acer, cris, cre – гострий, -а, -е

Прикметників із трьома закінченнями всього 13.

2) Прикметники двох закінчень: m, f - is, n – e

civilis, e – громадянський, -а, -е

Прикметників із двома закінченнями найбільше.

3) Прикметники одного закінчення: для всіх 3 родів – m,f,n – (n)s, - x, - r.

Прикметники одного закінчення подаються у словнику як і іменники

ІІІ відміни, тобто у Nom. Sing. та Gen. Sing. разом з основою.

sapiens, ntis – розумний, felix, icis – щасливий, par, paris – рівний.

Прикметники ІІ групи відмінюються за ІІІ відміною голосного типу, тобто для всіх родів вони мають закінчення в Abl. Sing. –i, в Genю Sing. -ium для всіх родів, у Nom. Pl. та Acc. Pl. -ia – тільки для середнього роду.

Практичне заняття VII. СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ПРИКМЕТНИКІВ (Gradus comparationis adiectivorum)

У латинській мові якісні прикметники мають три ступені порівняння:

gradus positivus – звичайний ступінь,

gradus comparativus – вищий ступінь,

gradus superlativus – найвищий ступінь.

gradus comparativus (вищий ступінь) утворюється від основи прикметника звичайного ступеня + -ior для чоловічого та жіночого родів, для середнього - ius і відмінюються за ІІІ відміною приголосного типу.

gradus superlativus (найвищий ступінь)

1) для більшості прикметників утворюється від основи прикметника звичайного ступеня +-issim + родові закінчення прикметників першої групи –

-us, -a, -um.

2) прикметники на – er утворюють найвищий ступінь додаванням до форми чол. роду в Nom. Sing. –rim та родових закінчень прикметників першої групи – -us, -a, -um.

3) шість прикметників ІІІ відміни чол. та жін. на –ilis за допомогою додавання до основи суфікса -lim та родових закінченьприкметників першої групи – -us, -a, -um.

facilis, e, difficilis, e, similes, e, dissimilis, e, gracilis, e, humilis, e.

Решта прикметників на –ilis утворюють найвищий ступінь за загальним правилом 1.

4) Складні прикметники на –dicus, -ficus, -volus утворюють вищий ступінь на -entior, entius, а найвищий - на -entissim-us, -a,-um

5) Суплетивні ступені порівняння (форми утворюються від різних основ).

bonus, -a, -um melior, melius optimus, -a, -um

malus, -a, -um peior, peius pessimus, -a, -um

magnus, -a, -um maior, maius maximus, -a, -um

parvus, -a, -um minor, minus minimus, -a, -um

multi, -ae, -a plures, plura plurimi, -ae, -a

nequam nequor, nequis nequissimus, -a, -um

frugi frugalior, frugalius frugalissimus

senex senior, senius -

juvenis junior, junius -

6) описовий спосіб: прикметники І-ІІ відміни з основою на голосний перед закінченням -us, -a, -um утворюють вищий ступінь за допомогою додавання до звичайного прикметника прислівника -magis (більше), а найвищий ступінь – за допомогою прислівника –maxime (найбільше).

Усі прикметники в найвищому ступені відмінюються за І-ІІ відм.

Дата добавления: 2015-10-21