Показання до видалення зубів у разі

ЗАХВОРЮВАНЬ ТКАНИН ПАРОДОНТА

І

Видалення зубів спричинює серйозні порушення функції мовлення, жу­вання, діяльності скронево-нижньощелепного суглоба, жувальних м'язів, при­зводить до зниження міжкоміркової висоти. Ці порушення стають особливо вираженими у разі видалення останньої пари зубів-антагоністів. До видалення кожного окремо взятого зуба необхідно підходити індивідуально і диферен­ційовано, адже жувальний тиск, який припадає на зуб, є джерелом імпульсів, що надходять до коміркового відростка і підтримують його нормальну життє­здатність. Не можна не враховувати і того, що кожний зуб у зубній дузі посідає відповідне місце у плані ортопедичного лікування і не-обдумане видалення його призведе до зміни раніше наміченого плану.

На нашу думку, всі зуби з рухомістю II ступеня підлягають видаленню. Винятком можуть бути ті випадки, коли атрофія комірки спостерігається у пришийковій ділянці, а патологічна рухомість зуба зумовлена загостренням захворювань тканин пародонта або травмою.

Після ліквідації причини зуб може укріпитися, і питання щодо його вида­лення необхідно вирішувати повторно.

Зберігають зуби з атрофією комірки у межах середньої третини та з рухо­містю І і II ступеня. Якщо атрофія досягла меж верхівкової третини комірки, збереження зуба можливе за умови його рухомості І ступеня, коли запальний процес виражений незначно. Другою умовою збереження зуба з І ступенем ура­ження тканин пародонта є його розміщення у зубному ряду. Одиночні зуби звичайно не мають функціональної цінності і підлягають видаленню. Підляга­ють видаленню також зуби з рухомістю II та III ступеня з наявними навколо-верхівковими хронічними зонами запалення. Таким чином, вирішувати про видалення зуба з хворобою тканин пародонта можна лише грунтуючись на да­них детального аналізу клінічної картини та даних рентгенограм.

У разі генералізованої форми пародонта доводиться видаляти одномомент­но кілька зубів, що призводить до функціонального перевантаження тих зубів, на яких фіксується висота прикусу. Ситуація укладнюється ще й тим, що між видаленням зубів та початком протезування проходить значний проміжок часу.

Підготовка ротової порожнини до протезування

Досить часто доводиться додатково видаляти зуби, на яких фіксувалася висо­та прикусу, що призводить до зміни плану лікування і може зумовити серйозні проблеми.

Для запобігання таким ускладненням звичайно роблять так. Пари зубів-антагоністів, які залишилися у ротовій порожнині, шинують одним із способів залежно від клінічної картини. Проведене шинування запобігає функціональ­ному перевантаженню зубів, які залишилися, під час комплексного лікування захворювань тканин пародонта.

Дата добавления: 2015-10-13