Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Политика антикризового фінансового управленияпредприятием при погрозі банкрутства

Читайте также:
  1. Антициклическая политика.
  2. Ассортиментная политика
  3. Бюджетная политика
  4. Бюджетная политика РФ
  5. Внешняя политика
  6. Внешняя политика Ивана Грозного.
  7. Внешняя политика Казахстана на современном этапе.

Политика антикризового фінансового керування являє собою частину загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає в розробці системи методів попередньої діагностики погрози банкрутства і „включении" механізмів фінансового оздоровлення підприємства, що забезпечують його вихід із кризового стану.

Реалізація політики антикризового фінансового керування підприємством при погрозі банкрутства передбачає:

1 Здійснення постійного моніторингу фінансового стану підприємства з метою раннього виявлення ознак его кризового розвитку. У цих цілях у системі загального моніторингу фінансового стану підприємства виділяється особлива група об'єктів спостереження, що формує можливе „кризисное поле", що реалізує погрозу его банкрутства. У процесі спостереження використовуються як традиційні, так і спеціальні показники — „индикаторы кризового розвитку".

2 Визначення масштабів кризового стану підприємства. При виявленні в процесі моніторингу істотних відхилень від нормального ходу фінансової діяльності, обумовленого напрямками его фінансової стратегії і системою планових і нормативних фінансових показників, виявляються масштаби кризового стану підприємства, тобто його глибина з позицій погрози банкоотства. Така ідентифікація масштабів кризового стану підприємства дозволяє здійснювати відповідний селективний підхід до вибору системи механізмів захисту від можливого банкрутства.

3 Дослідження основних факторів, що обумовлюють кризовий розвиток підприємства. Розробка політики антикризового фінансового керування визначає необхідність попереднього угруповання таких факторів по основним визначальним ознакам; дослідження ступеня впливу окремих факторів на форми і масштаби кризового фінансового розвитку; прогнозування розвитку факторів, що роблять такий негативний вплив.

4 Формування системи цілей виходу підприємства з кризового стану, адекватних його масштабам. Мети антикризового фінансового керування конкретизуються відповідно до масштабів кризового стану підприємства. Вони повинні враховувати також прогноз розвитку основних факторів, що визначають погрозу банкрутства підприємства. З урахуванням цих умов фінансовий менеджмент на даному етапі може бути спрямований на реалізацію трьох принципових цілей, адекватних масштабам кризового стану підприємства:

• усунення неплатоспроможності підприємства:

• відновлення фінансової стійкості підприємства (забезпечення его фінансової рівноваги в короткостроковій перспективі);

• зміна фінансової стратегії з метою забезпечення стійкого економічного росту підприємства (досягнення его фінансової рівноваги в довгостроковій перспективі).

5 Вибір і використання діючих внутрішніх механізмів фінансової стабілізації підприємства, що відповідають масштабам его кризового фінансового стану. Внутрішні механізми фінансової стабілізації покликані забезпечити реалізацію термінових заходів для поновлення платоспроможності і відновленню фінансової рівноваги підприємства за рахунок внутрішніх резервів. Ці механізми засновані на послідовному використанні визначених моделей управлінських рішень, обираних у відповідності зі специфікою господарської діяльності підприємства і масштабами его кризового розвитку. У системі антикризового фінансового керування підприємством цьому напрямку по­литики приділяється першорядна увага.

6 Вибір ефективних форм санації підприємства. Якщо масштаби кризового фінансового стану підприємства не дозволяють вийти з нього за рахунок використання внутрішніх механізмів і фінансових резервів, підприємство змушене вдатися до зовнішньої допомоги, що звичайно приймає форму його санації. Санація підприємства може проводитися як до. так і в процесі виробництва справи про банкрутство. У першому випадку підприємство саме може виступити ініціатором своєї санації і вибору ее форм. У процесі санації необхідно обґрунтувати вибір найбільш ефективних її форм (включаючи форми, зв'язані з реорганізацією підприємства) з тем. щоб у можливо більш короткі терміни досягти фінансового оздоровлення і недопустити оголошення банкрутства підприємства.


Дата добавления: 2015-09-07; просмотров: 127 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Проведення комплексного фундаментального аналізу з використанням спеціальних методів оцінки впливу окремих факторів на кризовий фінансовий розвиток підприємства. | ВНУТРІШНІ МЕХАНІЗМИ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ | ФОРМИ САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА І ИХ ЕФЕКТИВНІСТЬ |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ПРИНЦИПИ АНТИКРИЗОВОГО ФІНАНСОВОГО КЕРУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ| Забезпечення контролю за результатами розроблених заходів щодо висновку підприємства з фінансової кризи.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)