Методи дослідження

Для вирішення поставлених задач використовувалися наступні методи дослідження:

1 вивченнята аналіз літературних джерел

2 педагогічні методи (педагогічний експеримент, педагогічне тестування)

3 антропометрія

4 фізіологічні методи (пульсометрія, спірометрія)

5 методи математичної статистики

2.1.1 Вивчення та аналіз літературних джерел. Аналіз та узагальнення науково – методичної і спеціальної літератури проводилися з урахуванням багатопланності досліджуваної проблеми.

Особливу увагу приділили досліджуванню стану проблеми організації фізичного виховання молодших школярів в системі позаурочних занять з хортингу. Було проаналізовано 60 джерел.

2.1.2 Педагогічні методи дослідження. Із педагогічних методів дослідження використовувалися: педагогічне тестування та педагогічний експеримент.

Педагогічне тестування полягало в проведенні рухових тестів, за результатами виконання яких визначався рівень досягнутих якостей дітей.

Човниковий біг (4х9 м). Застосовувався для оцінювання спритності.

Вимірювання здійснювалось у секундах з точністю до 0,1 с.

Нахил тулуба вперед з положення сидячи. Застосовувався для оцінювання гнучкості. Вимірювання здійснювалось у сантиметрах з точністю до 1 см.

Динамометрія. Застосовувався для оцінювання сили. Вимірювання здійснювалось у кілограмах з точністю до 1 кг.

Біг 30 м. Застосовувався для оцінювання швидкості. Вимірювання здійснювалось у секундах з точністю до 0,1 с.

Педагогічний експеримент.

Метою педагогічного експерименту було виявлення ефективності розробленої програми для занять з хортингу. Для проведення заняття була сформована група із 19 учнів (хлопці 7 – 9 років). Тривалість дослідження складала 3 місяці.

2.1.3 Антропометричні методи дослідження. Антропометричні виміри проводилися з метою визначення морфологічного статусу піддослідних. Вимірювалися наступні показники: довжина тіла, обхват грудної клітини.

Довжина тіла вимірювалася ростометром (см) з точністю до 1см за висотою верхушечної точки над підлогою [44].

Маса тіла визначалася у кілограмах за допомогою медичних вагів, забезпечуючи точність вимірів до 1кг. Для виміру маси тіла школярів молодших класів використовують ваги медичні.

Вимірювання обхватних розмірів різних частин тіла проводилися сантиметровою стрічкою в сантиметрах.

Обхват грудей: стрічка проходить позаду під нижніми кутами лопаток, спереду – по верхньому краю молочної залози. Обхват грудей вимірювався в проміжковому стані.

2.1.3 Фізіологічні методи дослідження. Фізіологічні методи дослідження використовувалися для оцінки функціонального стану організмів піддослідних та їхньої фізичної працездатності.

Функціональний стан вивчався за показниками частоти серцевих скорочень в умовах спокою, життєву ємкісті легень.

ЧССсп вимірювали пальпаторним методом на запясті. Нормативи представлені у таблиці [2.1].

Життєву ємкісті легень вимірювали спірометром. Нормативи представлені у таблиці [2.2].

Нормативи ЧССсп у дітей (А. Г. Хрипкова та ін., 1990)

Табл.2.1

Показник	Вік, років
ЧСС, за 1хв.

Шкала оцінки життєвої ємності легень (за М.М; Безруких та ін., 2002), мл.

Табл.2.2

Стать	Вік, років
Хлопчики
Дівчатка

Функціональна проба із 20 присідань.

Рівень функціонування серцево-судинної системи найбільш наочно визначається при розгляді пристосувальних механізмів організму до виконання фізичних навантажень.

Проведення проби. Обстежуваний сідає біля стола ліворуч від спортивного лікаря, на ліве плече йому закріплюють манжет, він кладе руку на стіл долонею догори. Через 5-10 хв відпочинку визначають ЧСС і АТ. Після цього обстежуваний, не знімаючи манжети, встає і виконує 20 глибоких присідань за 30 с, під час яких руки витягуються вперед. Далі у положенні сидячи визначають ЧСС у перші 10 с відпочинку, а потім вимірюють АТ (на це витрачається 30-40 с). Починаючи з 50-ї секунди знову підраховують ЧСС закожні 10 с до відновлення її до вихідного рівня, після цього знову вимірюють АТ.

Результати оцінюють на основі аналізу реакції ЧСС і АТ на навантаження, а також за характером і часом їх відновлення до початкового рівня. Нормальною реакцією вважається прискорення ЧСС на 50-70 % Більші навантаження свідчать про нераціональну реакцію системи крові на навантаження. При оцінці реакції АТ враховується зміни систолічного, діастолічного і пульсового тиску. У нормі АТ систолічний збільшується на 15- 20 %, АТ діастолічний – знижується на 20-30 %. При підвищені систолічного і діастолічного АТ збільшується на 30-5 %, при більших навантаженнях збільшення пульсового АТ виражено більше. Зменшення АТ після проби свідчить про нераціональну реакцію АТ на фізичне навантаження.

2.1.4 Методи математичної статистики. Для обробки результатів дослідження були використані загальноприйняті методи математичної статистики. Для кожного з досліджуваних показників розраховувалися середні значення, середньоквадратичні відхилення.

Дата добавления: 2015-09-06