ДИДАКТИЧНИЙ ТЕСТ. Дайте відповідь «правильно» або «неправильно»

Дайте відповідь «правильно» або «неправильно». Чому?

1. Симпатія до іншої людини виникає скоріше тому, що з нею є спільні інтереси.

2. Агресивної моделі поведінки на сьогодні не існує.

3. Ефективність спілкування залежить від того, як люди впливають один на одного.

4. За допомогою невербальних засобів у спілкуванні можна оцінити рівень інтелекту співрозмовника.

5. Перше враження завжди є правильним.

Тема 10. Психологія малої групи

Практичне заняття 9.Конфлікт в житті групи.

ПЛАН

1. Проблема психологічної сумісності, адаптації у групі.

2. Психологічний клімат, його оцінка та формування.

3. Психологія конфлікту. Психологічні правила та прийоми вирі­шен­ня конфліктів у малій групі.

4. Діагностика рівню конфліктності особистості та стилю поведінки.

5. Психологічні правила та прийоми розв’язання конфліктів у групі (аналіз ситуацій).

Рекомендована література: [2.37; 2.72].

Тема 10. ПСИХОЛОГІЯ МАЛОЇ ГРУПИ

Отже, розглянувши особливості взаємовідносин та спілкування людей, ми підійшли до наступної теми, присвяченої пошуку відповідей на запитання, як і чому люди об’єднуються у групи, як групи впливають на своїх членів.

Відомо, що люди вступають, об’єднуються у групи, перебу­вають у стані постійного взаємозв’язку з метою задоволення своїх потреб, цілей. Члени однієї групи прагнуть загальних цілей.

Групи мають неоднакові функції, наприклад: родина – генетичну, виховальну; інші – економічні, релігійні, розважальні і т.д. Індивіди беруть участь одночасно у багатьох групах. Існують групи постійні, тимчасові, випадкові. Деякі групи створені для тривалого існування (школа, організація), інші – на нетривалий час (туристи, спортивна команда). Крім того, групи можуть бути формальними та неформальними, первинними і вторинними, організованими та стихійними.

Організовані групи – це соціальні організації, які мають стабільну структуру ієрархії, ролі, суворо визначені для кожного, традиції і т.д. Вони мають певні цілі, наприклад: департамент банку, бригада ресторану, студентська група тощо.

У житті та діяльності групи важливу роль відіграють соціально-психологічні фактори. Проте, щоб довести цю думку, вчені пройшли довгий шлях. Через це слід далі приділити увагу тому, що соціальна психологія на початку ХХ ст. займалася багатьма проблемами, у тому числі пов’язаними з урахуванням можливостей працівників в умовах виробництва, але лише у перше десятиріччя ХХ ст. вчені звернули увагу на «робочу групу», яку згодом назвали «малою групою». Певну роль відіграла праця З. Фройда «Групова психологія та аналіз Я».

З феноменом «малих груп» на практиці вперше стикнувся опонент Ф. Тейлора, засновник «концепції людських відносин» Є. Мейо. Проте теоретиком малих груп вважався один з учнів З. Фройда, відомий соціолог Дж. Морено, засновник соціометрії - методу, який і зараз використовується для отримання характеристик малих груп. Дж. Морено вважав, що найважливіше для людини – це її становище у групі, розглядаючи його як потужний фактор підви­щення продуктивності праці.

Подальше вивчення «малих груп» продовжив у 30-ті роки К. Левін, німецько-американський соціальний психолог, у зв’язку з дослідженням «групової динаміки».

В останнє десятиріччя вивчається багато аспектів життє­діяльності груп: способи прийняття рішень, психологічний клімат, взаємовідносини, способи винагороди, формування корпоративної культури та ін.

Вивчення малої групи повинно сприяти не лише розширенню, поглибленню знань, але й формуванню вмінь давати оцінку, прогно­зувати розвиток групи з психологічних позицій.

Для створення групи необхідні дві найважливіші умови: цілі та люди, але цілі мають бути зрозумілі, прийняті більшістю.

Кожна група має свою структуру – формальну та неформальну. Соціальна структура базується на соціально-рольових стосунках, статево-віковому складі, професійній характеристиці членів.

Соціально-рольові стосунки відображають систему взаємо­зв’яз­ків, що склалися у групі. Кожна людина повинна зрозуміти, прийняти або не прийняти свою роль. Рольова поведінка припускає виконання ролі та її оцінку і самооцінку. У системі рольової поведінки слід шукати джерела конфліктів, емоційного напруження. На основі спілкування у групі формується ставлення групи до кожного члена, тобто кожний набуває свій статус.

Соціальний статус можна визначити за допомогою соці­ометрії. Цей метод був запропонований американським психологом Дж. Морено. Своє становище в групі людина, як правило, відчуває за ставленням до неї. Це впливає на настрій, поведінку.

Коли в групі склалася певна система міжособистісних стосунків, у ній формуються малі групи, тобто складається неформальна структура. Сила малих психологічних груп полягає у тому, що їх складно зрозуміти, але в них є неписані правила, обов’язкові для усіх членів групи. Вони можуть як допомагати керівнику, так і ставати в опозицію, чинити опір.

Формування структури групи завершується визначенням лідера. Можна звернутися до багатьох дослідників щодо розуміння лідерства, мабуть, і до З. Фрейда. Він розглядав лідерство як двоєдиний психічний процес: з одного боку – груповий, з іншого – індиві­дуальний. Основою цих процесів є здатність лідерів притягувати до себе, несвідомо викликати до себе захоплення, любов, обожнення. Психологи виділяють декілька типів лідерів.

Необхідно звернути увагу на таке явище в групі, як конформізм. Він означає несвідоме або свідоме підкорення особистості впливу групи, до якої вона включена.

Динаміка розвитку стосунків усередині групи справляє сильний вплив на її емоційний настрій, який прийнято називати психоло­гічним кліматом.

Розгляд проблеми взаємовідносин пропонуємо почати з більш приємних моментів: вияву факторів, сприяючих встановленню симпатій між людьми. Щирі, довірливі стосунки сприяють радості, впевненості; вони пов’язані з фізичним здоров’ям та емоційним благополуччям.

Дослідження останніх десятиріч, як стверджує Д. Майєрс, дозволяють виділити чотири потужних основних фактори, що сприяють прихильності людей один до одного: явна близькість або постійне перебування у полі зору, що дає можливість відкривати рими, схожі з власними; фізична привабливість; схожість установок, переконань та цінностей; фактор «рівні» (люди доброзичливі до тих, кому вони подо­баються).

При найбільш сприятливому збігу обставин стосунки стають більш стійкими та перетворюються на «любов-дружбу».

Наступним етапом може бути вияв факторів виникнення неприязні. Посилаючись на праці Ж. Годфруа, Д. Майєрса та ін., можна зробити висновок про фактори, що впливають на неприязнь: стереотипи; забобони та релігійний фанатизм; фрустрація.

Особливий неспокій викликає агресивне ставлення людей один до одного. Вивчаючи літературу, зверніть увагу на теорії агресії. Чи є агресія природженим або набутим соціальним явищем, як впливає на агресію атакуюча поведінка, масова культура, порнографія та сексуальне насилля, телебачення та інші фактори.

Останніми роками психологія приділяє значну увагу проблемі конфліктів.

Слід врахувати, що підходи до проблеми конфліктів у психології змінилися. Прийнято точку зору, що конфлікти не завжди є негативним явищем, у той же час вони створюють відповідальність та небайдужість. Через відсутність конфліктів люди не завжди розпізнають та вирішують свої проблеми, тому головним є навчитися керувати конфліктами.

Вивчаючи рекомендовану літературу, уточніть, завдяки чому зазвичай спалахують конфлікти. Характерним є те, що причини – одні й ті самі як на міжособистісному, так і на міжгруповому, міжнародному рівнях: егоїстичні інтереси; конкуренція; упередженість та ворожість; відкрита конфронтація; несправедливість; сумніви у справедливості винагороди і т.д.

Як учасники конфлікту можуть вдаватися до примирення? Від­повідь на це запитання різні автори дають по-різному. Проаналізуйте ці точки зору та обґрунтуйте ваше бачення цієї проблеми.

Психологічні явища, що розглядаються вище, притаманні усім видам малих груп, але все-таки кожна має і свої особливості.

Враховуючи професійну спрямованість студентів університету, доцільно розглянути особливості робочої групи (колективу) або команди, як прийнято тепер називати, в сучасних умовах. Тому із загальних позицій психології малої групи спробуйте проаналізувати психологічний клімат у студентській групі, де Ви навчаєтеся, Вашу соціальну роль, ставлення до Вас інших членів групи.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Тема 10. ПСИХОЛОГІЯ МАЛОЇ ГРУПИ

1. Назвіть основні якісні ознаки малої групи.

2. Чому люди об’єднуються у малі групи?

3. Що таке група та які види малих груп існують?

4. Хто з психологів досліджує проблему малої групи?

5. Які стадії проходить мала група у своєму розвитку? У чому полягає їхня психологічна суть?

6. Як складаються формальні та неформальні структури групи?

7. Чому проблема лідерства є психологічною?

8. Які типи лідерів можуть бути в групі? Як людина може стати лідером?

9. Проаналізуйте основні феномени міжгрупової взаємодії.

10. Які стосунки складаються між керівником та лідером у робочій групі?

11. Як ти розумієш сутність конформізму? При яких умовах меншість може впливати на групу?

12. Поясніть, чому психологічний клімат є важливим фактором у життєдіяльності групи?

13. Обґрунтуйте, які психологічні правила допомагають адаптації молодого спеціаліста в колективі?

14. З яких причин виникають конфлікти в групі? За допомогою яких психологічних знань та умінь їх можна вирішити? Як запобігати переходу конфлікту в деструктивний?

15. Зробіть опис моделі управління груповими конфліктами.

---

Дата добавления: 2015-09-05