Читайте также:
|
|
Після 1953 р. Хрущов починає ліквідовувати недоліки в системі управління на мікро- та макрорівнях і здійснює наступні зміни:
- підвищення ролі й розширення прав союзних республік у гоподарському будівництві;
- запроваджена система пенсійного забезпечення для колгоспників і видача їм паспортів;
- збільшення державних асигнувань на потреби села, поліпшення технічного і кадрового забезпечення села;
- розширення прав і самостійності директорів підприємств;
- впровадження нового порядку планування, що обмежує число директивних показників згори;
- скорочення звітності керівним організаціям, що дублювала офіційну статистичну звітність;
- скорочення і спрощення управлінського апарату. У середині 1950-х років було здійснено ряд реформ, спрямованих на ліквідацію жорсткого централізованого керівництва народним господарством і посилення економічних стимулів і особистої матеріальної зацікавленості в результатах праці. Протягом І953-1955 рр. здійснювались заходи з вивільнення місцевої ініціативи і послаблення диктату центру, розгорталася боротьба з бюрократизмом. Було здійснено низку значних заходів з розширення прав міністерств і союзних республік, усунення надмірної централізації в управлінні й плануванні.
Територіальна система управління створила сприятливі умови для:
- організації праці й структури управління на мікрорівні;
- розвитку ефективних форм суспільного розподілу праці;
- міжгалузевої спеціалізації і кооперування в регіонах;
- створення міжгалузевих спеціалізованих виробництв з ремонту обладнання, виготовлення заготовок та інструментів для різноманітних галузей промисловості;
- комплексного розвитку економічних районів.
Поряд з перевагами в територіальній системі мали місце і суттєві недоліки:
- деякі раднаргоспи під виглядом спеціалізації намагалися звільнитися від виробництва «невигідної продукції»;
- виявилися спроби створення замкнутого господарства всередині економічного району;
- місцями почали будувати нові підприємства і розвивати сировинну базу, виходячи з місцевих інтересів;
- міжгосподарські поставки виконувалися перш за все для «своїх» підприємств, без урахування інтересів «чужих».
Принципові зміни вніс М. С. Хрущов і в систему управління аграрно-промисловим сектором:
1. Так, нові перспективи в розвитку матеріально-технічної бази і розширенні можливостей для здійснення технічного прогресу в сільському господарстві відкрилися після рішень лютневого (І958 р.) Пленуму ЦК КПРС і сесії ВР СРСР. Березневий (1958 р.) Пленум ЦК КП України обговорив питання про реорганізацію машинно-тракторних станцій (МТС) і прийняв постанову «Про підсумки лютневого Пленуму ЦК КПРС і завдання КПУ по дальшому розвитку колгоспного ладу і реорганізацію машинно-тракторних станцій».
2. Згідно з прийнятим рішенням МТС реорганізовувалися в ремонтно-технічні станції (РТС). Трактори, комбайни та інші сільськогосподарські машини, що належали МТС, продавалися колгоспам, які виявили бажання придбати цю техніку. Колгоспам, що не мали можливості одразу оплатити трактори і машини, їх надавали в розстрочку залежно від економічного стану господарств.
3. Реалізація нової політики в житловому будівництві сприяла швидкому зростанню площі введеного в дію житла. Мільйони сімей поміняли бараки, підвали і комуналки на окремі квартири з усіма зручностями. Зменшилася гострота житлової проблеми. Проте рівень забезпеченості населення житлом був низьким. На 1 січня 1959 р. на одну людину припадало в середньому 6,35 м2 житлової площі. Протягом 1960-1980-х років житлова проблема загострилася, кількість уведених у дію житлових будинків і квартир за 1980-ті роки практично не зростала.
4. Перехід від територіальної до галузево-територіальної системи управління було здійснено під час реформи 1965 р. Реформі передувала дискусія з проблем господарського механізму, що розгорнулася на початку 1960-х років.
Спроба прискорення, здійснена М. С. Горбачовим, була найпростішою за задумом і виявилася найкороткочаснішою. Завдання, поставлені на її початку, залишились невиконаними. Горбачову не вдалося навіть зупинити неухильне погіршення соціально-економічного становища, а економічна криза в епоху його перебудови ще більше загострилася.
Відбулося це тому, що реформа теоретично не розроблялась, здійснювалась не комплексно, без урахування вітчизняного і зарубіжного досвіду економічних реформ. Усе це призвело до господарського безвладдя, розвалу народного господарства і розпаду СРСР. Таким чином, Україна починала розбудовувати незалежну економіку, перебуваючи в стані кризи.
Дата добавления: 2015-10-13; просмотров: 87 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Йому належить понад 250 праць, серед них 27 книжок. | | | Зростання попиту на предмети споживання. |