Основна частина 80хв.

Навчальне питання №1”Основні положення Воєнної доктрини України та структура її Збройних Сил”.

Збройні Сили будь-якої держави призначені для збройного захисту її інтересів.

Призначення Збройних Сил України закріплено в її Конституції, Воєнній доктрині, Законах України “Про оборону України”, “Про Збройні Сили України”, де визначено основне їх завдання – захист державного суверенітету, політичної незалежності, територіальної цілісності та недоторканості кордонів України.

Україна засуджує війну, як знаряддя національної політики, додержується принципу незастосування сили, загрози силою і прагне вирішувати будь-які міжнародні спори та конфлікти виключно політичними методами. Поважаючи право на свободу суспільно-політичного вибору кожною державою, виключається воєнне втручання України в їх внутрішні справи.

Воєнна доктрина – це прийнята державою система поглядів і положень про її воєнну безпеку, про будівництво збройних сил, їх існування та використання.

У воєнній доктрині України визначені керівні принципи забезпечення воєнної безпеки держави та розкриті її воєнно-політичні, воєнно-стратегічні, воєнно-економічні і військово-технічні складові.

Україна не є потенційним противником жодної конкретної держави, а її Воєнна доктрина має оборонний характер.

Воєнна доктрина виходить з того, що державний кордон України із суміжними державами є остаточно встановленим, а сама Україна на має територіальних претензій до жодної держави і не визнає жодних територіальних претензій до себе. Використання Збройних сил України можливе тільки в разі збройної агресії, посягань на її територіальну цілісність, а також при виконанні Україною своїх міжнародних забов`язань.

Разом з тим Україна вважатиме потенційним супротивником будь-яку державу, послідовно недружелюбна політика якої буде загрожувати військовій безпеці нашої країни.

Сучасна воєнно-політична обстановка характеризується нестабільністю подій зовнішнього і внутрішнього характеру, що може загрожувати воєнній безпеці України.

Воєнна безпека України – це стан захищеності національних інтересів, її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості від посягань із застосуванням воєнної сили. Вона є складовою національної безпеки України.

Основні зовнішні загрози національній безпеці України у воєнній сфері є:

1. розповсюдження зброї масового ураження і засобів її доставки;

2. можливість втягування України у протистояння іншим державам чи в регіональні війни;

3. воєнно-політична нестабільність та конфлікти в сусідніх державах, міжнародний тероризм, поширення незаконного обігу зброї, боєприпасів і вибухових речовин;

4. нарощування іншими державами поблизу кордонів України угруповань військ та озброєнь, що призводить до порушення співвідношення сил, яке склалося;

5. незавершеність договірно-правового оформлення державного кордону України

Основні внутрішні загрози національній безпеці України у воєнній сфері є:

1. протиправна діяльність екстремістських та сепаратистських, радикальних релігійних організацій і спроби створення терористичних організацій та не передбачених законом воєнізованих формувань;

2. небезпечне зниження рівня забезпечення військовою і спеціальною технікою та озброєнням нового покоління Збройних Сил України, інших військових формувань, що загрожує послабленням їх боєздатності

3. повільне здійснення реформування Воєнної організації держави та оборонно-промислового комплексу, недостатнє фінансове забезпечення виконання відповідних програм;

4. накопичення у Збройних Силах України надлишкової кількості застарілої військової техніки та озброєння, вибухових речовин;

5. незадовільний рівень соціального захисту військовослужбовців, громадян, звільнених з військової служби, та членів їх сімей

Інтереси національної безпеки України потребують в умовах сучасної військово-політичної обстановки істотного поглиблення відносин з НАТО і Європейським Союзом. Виходячи з того, що НАТО і ЄС є гарантом безпеки та стабільності в Європі і Євроатлантичному регіоні в цілому, Україна готується до повноправного членства в цих організаціях.

Тому Збройні Сили України повинні наближатись до стандартів збройних сил держав – членів НАТО (за складом і системою управління) і мати такі функціональні структури:

1. Об’єднанні сили швидкого реагування – призначені для запобігання, воєнно-силового стримування можливої агресії проти України, негайного реагування на загрози і збройні конфлікти з метою їх нейтралізації та недопущення переростання у локальну чи регіональну війну.

2. Основні сили оборони— призначені для відсічі агресії, розгрому противника та створення умов для припинення воєнних дій, укладення миру, а також для підсилення Об’єднаних сил швидкого реагування під час ліквідації ними збройного конфлікту на загрозливому напрямі та застосування у локальній (регіональній) війні.

3. Стратегічні резерви—забезпечують стійкість оборони України, підсилення (заміну) військ зі складу основних сил оборони та можуть розгортатися напередодні або в ході збройного конфлікту (війни).

Основні завдання Збройних Сил України:

1. В мирний час:

а) розвідувальна діяльність в інтересах оборони держави;

б) підтримання у постійної бойової і мобілізаційної готовності військ;

в) несення бойового чергування;

г) проведення оперативної, бойової та мобілізаційної підготовки;

д) підготовка до територіальної оборони;

е) накопичення мобілізаційних ресурсів та непорушного запасу;

є) надання допомоги органам влади в проведенні пошукових та аварійно-рятувальних робіт під час ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;

ж) участь у міжнародних миротворчих операціях.

2. В особливий період до початку збройної агресії:

а) активізація розвідки та приведення військ у вищі ступені бойової готовності;

б) посилення охорони і захист державного кордону та повітряного простору;

в) створення та нарощення угруповань військ на загрозливих напрямах.

3. В разі збройної агресії:

а) стратегічне розгортання Збройних Сил України та створення угруповань військ для відсічі збройної агресії;

б) відбиття нападу агресора та недопущення вторгнення його військ на територію держави;

в) ведення операцій і бойових дій з метою завдання поразки військам агресора, його розгрому та створення умов для укладення миру;

г) ліквідація (локалізація, нейтралізація) збройного конфлікту в разі його виникнення.

Керівництво в сфері військової безпеки і оборони здійснює Президент України як гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання Конституції України і Верховний головнокомандувач (ВГК) Збройних Сил України. В особливий період стратегічне керівництво Президент здійснює через Ставку ВГК, робочим органом якої є Генеральний штаб (ГШ).

Безпосереднє керівництво ЗСУ в мирний і воєнний час здійснює Головнокомандувач, яким можне бути:

- Міністр оборони, якщо він є військовим;

- Начальник ГШ, якщо Міністр оборони – цивільний.

Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Генеральний штаб ЗСУ є основним органом військового управління.

На основі Воєнної доктрини розроблені концепції будівництва та розвитку Збройних Сил України і їх видів, конкретні програми їх реалізації та створення нової моделі Збройних Сил на основі оборонної достатності з урахуванням сучасних економічних умов та фінансових можливостей держави.

Відповідно до завдань Збройних Сил України визначена структура та встановлено раціональне співвідношення між їх видами.

Збройні Сили України мають таку загальну структуру (мал..2)

Малюнок 2

Найбільш чисельний вид, який складає основу ЗСУ – Сухопутні війська (мал. 3). За своїм призначенням і обсягом покладених завдань їм відводиться вирішальна роль у запобіганні та відбитті можливої агресії проти України.

Сухопутні війська призначені для відбиття ударів сухопутних угрупувань агресора і його розгрому.

На командування СВ покладаються завдання щодо формування, підготовки та відправки резервів, а також безпосереднього керівництва територіальною обороною.

Для більш ефективного виконання завдань, які стоять перед Збройними Силами, з 1998 року запроваджена нова система воєнно-адміністративного розподілу території держави. Замість військових округів було утворено оперативні командування (Західне та Південне) і Територіальне управління „Північ”.

Малюнок 3

До частин безпосереднього підпорядкування входять частини та підрозділи бойового, технічного та тилового забезпечення (розвідувальні, інженерні, зв’язку, РХБ захисту, РЕБ, топографічні, гідрометеорологічні, медичні тощо).

Львівській Інститут Сухопутних Військ Національного Університету „Львівська Політехніка”, перейменований у Академію Сухопутних Військ.

Організаційно Сухопутні Війська в мирний час складаються з армійських корпусів, до складу яких входять окремі бригади та полки які містять батальйони (дивізіони), роти (батареї), взводи та відділення (або їм рівні підрозділи).

У воєнний час армійські корпуси розгортаються в армії, а деякі бригади — в дивізії, решта підрозділів, частин та з’єднань залишаються незмінними, лише розгортаються до штату воєнного часу.

Повітряні Сили (мал. 4) – новий вид ЗСУ, який був створений у 2005 році шляхом об’єднання Військово-Повітряних Сил і Військ ППО. До складу ПС увійшли зенітні ракетні та радіотехнічні з’єднання і частини, а також авіація: бомбардування, винищувальна, штурмова, розвідувальна та транспортна. Крім того в складі ПС є частини та підрозділи бойового, тилового та технічного забезпечення, які є частинами безпосереднього підпорядкування Повітряних командувань та Командування Повітряних Сил.

Повітряні Сили призначенні для: своєчасного попередження керівництва держави та ЗСУ про повітряний напад; охорони повітряного простору держави; захисту адміністративно-політичних, промислово-економічних центрів та регіонів держави, угрупувань військ та важливих об’єктів від ударів з повітря; ураження с повітря об’єктів противника та авіаційної підтримки своїх військ та висадки повітряних десантів; ведення повітряної розвідки та розвідки повітряного простору; повітряного перевезення військ та матеріальних засобів.

Структурно Повітряні Сили складаються з трьох Повітряних командувань („Захід”, „Південь” і „Центр”), Харківського університету Повітряних Сил, бригад транспортної авіації, окремого полку дистанційно-керованих літальних апаратів, державного науково-випробувального центру, об’єднаного навчального центру та частин безпосереднього підпорядкування. До складу повітряних командувань входять: бригади тактичної авіації, зенітні ракетні бригади та полки, радіотехнічні бригади та частини безпосереднього підпорядкування.

Малюнок 4

Малюнок 5

Військово-Морські Сили (мал. 5) призначенні для нанесення ураження об’єктам морського базування противника та сприяння Сухопутним військом у веденні бойових дій на приморських напрямках.

Територіально Військово-Морські Сили поділені на дві військово-морські зони – Чорноморську і Азовську.

Структурно Військово-Морські Сили складаються з Центрів морських операцій та військ берегової оборони, військово-морських баз, морської авіаційної бригади, Академії ВМС (колишній Севастопольський Інститут ВМС) та частин безпосереднього підпорядкування.

Навчальне питання №2.Проходження Військової служби громадянами України.

Військовослужбовцями Збройних Сил України можуть бути лише громадяни України.

Проходження військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу», який встановлює види військової служби та військові звання, підготовку громадян до військової служби, припис їх до призовних дільниць та військовий облік, призов і прийняття на військову службу, її строки, граничний вік перебування на військовій службі і в запасі, виконання військового обов’язку в запасі та під час мобілізації тощо.

В Україні встановлені такі види військової служби:

1.строкова служба;

2.служба за контрактом:

а) солдатів і матросів, сержантів і старшин;

б) прапорщиків і мічманів;

в) курсантів вищих військових навчальних закладів;

г) осіб офіцерського складу;

3. служба за призовом осіб офіцерського складу.

Громадяни, які, за віком та станом здоров’я придатні до проходження військової служби зобов’язані:

· за викликом військового комісару прибути для припису до призовного пункту, для проходження медичного огляду, для направлення на підготовку з метою отримання військової спеціальності, а також для призову на військову службу або на навчальні збори;

· проходити підготовку до військової служби та саму військову службу, а також виконувати військовий обов’язок в запасі;

· виконувати правила військового обліку.

До призовних дільниць щороку протягом січня-березня приписуються громадяни, яким у рік припису виповнюється 17 років.

Громадяни, приписані до призових дільниць, вважаються призовниками, їм видаються посвідчення про припис, роз’яснюються права і обов’язки, правила військового обліку, порядок проходження підготовки з військово-технічних спеціальностей та інші, пов’язані з ним питання.

В мирний час на військову службу призиваються громадяни України, які придатні до неї за станом здоров’я:

- на строкову службу – яким до дня відправки у військові частини сповнилось від 18 до 25 років;

- офіцери запасу віком до 30 років, які не пройшли строкової військової служби.

Особи які належать до діючих, відповідно законодавства України, релігійних організацій, віра яких не дозволяє їм користуватись зброєю або служити в Збройних Силах України чи інших військових формуваннях, мають право на альтернативну службу, як вид виконання загального військового обов’язку.

Звільняються від призову на строкову військову службу громадяни (ст. 18):

- визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби в мирний час;

- які до дня відправки на службу досягли 25- річного віку;

- які пройшли військову службу в інших державах;

- близькі родичі яких, загинули, померли або стали інвалідами під час проходження ними військової служби. Крім того, призову не підлягають громадяни, які знаходяться під слідством або були засуджені до позбавлення волі.

Ухилення від призову на строкову військову службу –карається обмеженням волі на строк до 3 років, а ухилення від військового обліку після попередження, зробленого відповідним військовим комісаріатом,- карається штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років,або арештом на строк до 6 місяців(статті 335,337 Кримінального кодексу України).

Поважними причинами неприбуття громадян на призовні пункти в термін встановлений військовим комісаром визначаються хвороба громадянина та неможливість особисто прибути у визначений пункт, смерть або тяжка хвороба близького родича, стихійні лиха або інші обставини, які не дозволили громадянинові особисто прибути у визначений пункт і термін.

Причини неприбуття повинні бути підтверджені відповідними документами.

Відстрочка від призову на строкову військову службу в мирний час надається (ст. 17): 1. За сімейними обставинами- призовникам, які мають:

а) непрацездатних батька і матір чи непрацездатного батька або непрацездатну матір, якщо вони не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до законодавства їх утримувати, незалежно від того, проживають вони разом з непрацездатними батьками чи ні. Непрацездатність батьків визначається у порядку, передбаченому законодавством;

б) рідних братів і сестер віком до 18 років, якщо вони не працюють, або старших, якщо вони незалежно від віку є інвалідами I чи II групи, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані їх утримувати;

в) одного з батьків, у яких на утриманні перебувають двоє і більше неповнолітніх дітей, до виповнення старшому з неповнолітніх 18 років.

г) дитину віком до трьох років або старше трьох років, яка виховується без матері у зв’язку з її смертю або за рішенням суду;

д) двох і більше дітей;

е) дитину-інваліда віком до 16 років;

є) дружину-інваліда;

ж) непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням або на утриманні яких перебував призовник, якщо немає інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до законодавства їх утримувати.

Відстрочка від призову надається на час здійснення опіки чи піклування, якщо у осіб, над якими встановлено опіку чи піклування, немає інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до законодавства доглядати та утримувати їх.

У разі наявності в сім’ї тільки двох синів відстрочка від призову за сімейними обставинами може надаватися призовникові, якщо його брат проходить строкову військову службу.

У разі коли призову підлягають декілька синів одночасно, відстрочка може надаватися одному з них за бажанням і пропозицією батьків.

2. За станом здоров’я на строк до одного року- призовникам, які визнані під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби.

3. Для продовження навчання: а) призовникам, які навчаються у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах усіх типів і форм власності та вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, до закінчення повного курсу навчання. У разі досягнення такими призовниками під час навчання 21-річного віку відстрочка втрачає силу;

б)призовникам, які навчаються в аспірантурі з відривом або без відриву від виробництва, — на весь період навчання;

в)випускникам вищих навчальних закладів, аспірантури, які направлені на роботу до установ Національної академії наук України, — на весь період роботи;

г)студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах III і IV рівнів акредитації з денною формою навчання, в тому числі під час здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти “магістр”, — до їх закінчення;

д)студентам, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах;

е)випускникам професійно-технічних навчальних закладів — на один рік за умови їх працевлаштування і роботи за отриманою професією.

є)студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах всіх рівнів акредитації з денною формою навчання, що здійснюють підготовку фахівців для Збройних Сил України та інших військових формувань і уклали контракт про направлення їх після закінчення навчання для подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу. Перелік таких навчальних закладів та обсяги підготовки фахівців визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

Студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах, незалежно від форм власності, а також у вищих і середніх духовних навчальних закладах, відстрочка від призову на строкову військову службу надається один раз на період навчання. Особи, відраховані за неуспішність і недисциплінованість, втрачають зазначене право на відстрочку від призову.

4. Призовникам з вищою освітою — педагогічним працівникам, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, на весь період їх роботи за спеціальністю, а також медичним працівникам на період їх роботи в сільській місцевості за фахом за умови повного завантаження на займаній посаді. 5. У зв’язку з депутатською діяльністю та діяльністю як сільських, селищних і міських голів надається призовникам з числа депутатів і голів на строк виконання ними цих повноважень.

Відстрочка від призову також надається:

а) призовникам, які в установленому порядку переселилися з районів стихійного лиха, — на строк не більше двох років з моменту переселення;

б) у разі ведення призовниками самостійно або спільно з батьками фермерського господарства — на строк не більше трьох років з моменту отримання для цієї діяльності земельної ділянки;

в) призовникам, які є священнослужителями і займають посаду в одній із зареєстрованих у встановленому порядку релігійних конфесій, — на час роботи священнослужителями;

г) призовникам, які є кандидатами в народні депутати України, за їхньою заявою на період виборчого процесу;

Призовники, яким надано відстрочку, зобов’язані щорічно до 1 жовтня подавати у військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

На військову службу за контрактом приймаються (ст. 20):

1. Військовослужбовці, які прослужили на строковій військовій службі не менше шести місяців, громадяни призовного віку, які мають вищу або професійно-технічну освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов'язані, а також жінки, які немають військових звань офіцерського складу, з відповідною освітою та спеціальною підготовкою віком від 18 до 40 років - на військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу; 2. Особи з повною загальною середньою освітою віком від 17 років до 21 року, в тому числі ті, яким 17 років виповнюється в рік початку військової служби, військовослужбовці строкової військової служби, військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, та військовозобов'язані віком до 23 років, які мають повну загальну середню освіту та не мають військових звань офіцерського складу, у разі зарахування їх на перший та наступні курси навчання, а також особи віком до 25 років, які мають базову вищу освіту, в разі зарахування їх на випускний курс навчання – на військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальнихзакладів;

3. Офіцери запасу, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі – на посади офіцерського складу.

Граничний вік перебування на військовій службі встановлюється

К а т е г о р і ї	Граничний вік (років)
Солдати, матроси, сержанти, старшини.	Строкової служби
Служби за контрактом
П р а п о р щ и к и, м і ч м а н и
Офіцери	М о л о д ш і
Старші	Майор, підполковник, капітани 3-го і 2- го рангу.
Полковник, капітан 1-го рангу.

Початком проходження військової служби вважається (ст.24):

1. Для призовників на строкову службу та офіцерів, призваних із запасу – день прибуття до військового комісаріату для відправлення у військову частину.

2. Для військовозобов’язаних і жінок, які вступають на службу за контрактом – день зарахування до списків особового складу військової частини.

Строки військової служби встановлюються (стю23):

К а т е г о р і ї	Строки служби
Солдати, матроси, сержанти, старшини.	Строкова служба	Сухопутні Війська та Повітряні сили.	до 12 місяців
Військово-морські сили.	до 18 місяців
Особи з вищою освітою і рівнем підготовки спеціаліст, магістр.	до 9 місяців
Служба за контрактом	З числа військовослужбовців строкової служби, жінок і військовозобов’язаних (1-й контракт).	3 роки
П р а п о р щ и к и, м і ч м а н и (1-й контракт).	не менше 5 років
Офіцери	Призвані із запасу віком до 30 років.	не менше 18 місяців
Прийняті на службу за контрактом, в тому числі із запасу (1-й контракт).	від 5 до 10 років

Наступні контракти укладаються на строки від 3 до 5 років до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Закінченням проходження військової служби вважається день з якого військово службовець виключений наказом по військовій частині зі списків особового складу (ст. 24).

Звільнення військовослужбовців з військової служби може відбуватися:

а) в запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування військовозобов’язаних у запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби в мирний або воєнний час;

б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування військовозобов’язаних у запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку.

Звільнення із служби проводиться (ст. 26):

а) військовослужбовців строкової служби, які вислужили встановлені строки;

б) військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом:

- після закінчення строку контракту;

- за віком — у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

- за станом здоров’я — на підставі висновку (постанови)

військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;

- у зв’язку із скороченням штатів — у разі неможливості використання на службі у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

- через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

- за службовою невідповідністю;

- у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

- у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням;

- у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

в) офіцерів, які проходять кадрову військову службу:

- за віком — у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

- за станом здоров’я — на підставі висновку (постанови)

військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;

- у зв’язку із скороченням штатів — у разі неможливості використання на службі у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

- через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

- за власним бажанням — офіцери у разі наявності в них вислуги не менш як 5 років у календарному обчисленні;

- за службовою невідповідністю;

- у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

г) офіцерів, призваних на військову службу із запасу, — після закінчення строку служби. Достроково ці офіцери можуть бути звільнені з військової служби за станом здоров’я, через сімейні обставини або з інших поважних причин, а також у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

3. Військовослужбовці строкової служби звільняються із служби достроково:

а) за станом здоров’я — на підставі висновку (постанови)

військово-лікарської комісії;

б) за сімейними обставинами — у разі виникнення у них права на відстрочку внаслідок зміни сімейних обставин, а також у разі виникнення обставин, передбачених абзацом четвертим частини першої статті 18 цього Закону;

в) у зв’язку із засудженням до позбавлення волі.

4. У разі потреби, за рішенням Президента України, військовослужбовці строкової військової служби, які вислужили встановлені строки, можуть бути затримані на службі на строк до шести місяців.

Громадяни, звільнені з військової служби, а також звільнені від призову на строкову службу, зараховуються в запас I або II категорії:

До першої – належать військовозобов’язані, які проходили військову службу і одержали військово - облікову спеціальність (ВОС).

До другої категорії належать військовозобов’язані, які не одержали ВОС під час проходження служби або не призивалися.

Запас військовозобов’язаних, в залежності від їх віку, поділяється на два розряди, при цьому граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі.

Граничний вік перебування в запасі встановлюється (ст. 28):

К а т е г о р і ї	1-й розряд	2-й розряд
Солдати, сержанти матроси, старшини
Прапорщики, мічмани
Офіцери	Молодші
Старші	майор, підполковник, капітан 3-го і 2-го рангів
Полковник, капітан 1-го рангу
Вищі (генерали та адмірали)
Військовозобов’язані – жінки	офіцери, прапорщики (мічмани)	___
інші категорії	___

Під час перебування в запасі, військовозобов’язані призиваються на навчальні, перевірні та спеціальні збори (ст. 29).

Призвані на збори військовозобов’язані забезпечуються коштами і матеріальними засобами у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, за ними зберігаюттся на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місце роботи, займана посада та середній заробіток.

Якщо військовозобов’язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога відповідно до законодавства.

Військовозобов’язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів Міністерства оборони України та інших військових формувань.

На навчальні збори залучаються:

К а т е г о р і ї	Розряд запасу	Кількість зборів	Термін кожного збору
Солдати, матроси, сержанти, старшини, прапорщики, мічмани, офіцери, які не проходили військової служби як офіцери, або звільнені в запас до набуття права на пенсію за вислугу років.		до 5	до 2 місяців
	до 3	до 1 місяця

Військовозобов’язаним, які пройшли навчальні збори і склали заліки за програмою навчання або здобули відповідну освіту, можуть бути присвоєні чергові військові звання в запасі у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців- до полковника включно.

Від проходження навчальних зборів звільняються(Ст.30):

а) працівники Збройних Сил України та інших військових формувань;

б) працівники підприємств, установ і організацій цивільної авіації, які безпосередньо забезпечують перевезення і зайняті на обслуговуванні та ремонті повітряних суден і аеродромної техніки, а також працівники навчальних (авіаційних) закладів Товариства сприяння обороні України;

в) плаваючий склад суден морського і річкового транспорту та суден рибної промисловості в період навігації;

г) особи, які працюють у сільському господарстві, а також зайняті на підприємствах з ремонту сільськогосподарської техніки, — в період посівних і збиральних робіт;

д) педагогічний склад вищих, професійно-технічних і загальноосвітніх навчальних закладів, навчальних закладів Товариства сприяння обороні України, — в період, коли в цих закладах проводяться заняття;

е) студенти вищих навчальних закладів з денною і вечірньою формами навчання, які не навчаються за програмою офіцерів запасу, — на весь строк навчання, а студенти вищих навчальних закладів із заочною формою навчання та такі, які здають іспити екстерном, аспіранти і докторанти — в період екзаменаційних сесій;

є) військовозобов’язані-жінки;

ж) військовозобов’язані протягом року після звільнення в запас;

з) військовозобов’язані, які мають дітей віком до трьох років або трьох і більше дітей віком до 16 років;

и) військовозобов’язані у зв’язку з депутатською діяльністю;

і) військовозобов’язані, заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями і установами на період мобілізації та на воєнний час;

ї) студенти, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах;

й) особи, які мають духовний сан і посаду в одній із зареєстрованих у встановленому порядку релігійних конфесій;

к) військовозобов’язані, які зареєстровані кандидатами на виборах за їхньою заявою;

л) військовозобов’язані, які є кандидатами в народні депутати України, за їхньою заявою звільняються від призову на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори під час виборчого процесу.

Між навчальними зборами, за планом Міністра оборони України,

можуть проводитись перевірні збори на строк до 15 днів.

Загальний термін зборів, під час перебування військовозобов’язаного в запасі, не повинен перевищувати 10 місяців.

Загальній строк перебування резервістів на зборах не може перевищувати 3 місяців на рік.

За рішенням Президента України, схваленого Верховною Радою, військовозобов’язані можуть призиватися на спеціальні збори на строк не більше 2 місяців.

Відповідно до статті 337 частини 2 Кримінального кодексу України ухилення військовозобов’язаного від навчальних, перевірних або спеціальних зборів карається штрафом до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6 місяців.

Військовослужбовці, після звільнення в запас, а також військовозобов’язані і призовники, після прибуття на нове місце проживання, –повинні в 7 денний строк стати на військовий облік в районному (міському) військкоматі за місцем постійного або фактичного мешкання.

Взяттю на військовий облік у військових комісаріатах підлягають громадяни(Ст.37):

а) приписані до призовних дільниць як призовники;

б) звільнені з військової служби у запас;

в) призовники або військовозобов’язані, прибулі з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на на нове місце проживання;

г) звільнені зі служби інших військових формувань.

Зняттю з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни:

а) які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;

б) які після проходження строкової військової служби прийняті на службу в органи внутрішніх справ України чи податкової міліції, або взяті на військову службу;

в) які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;

г) в інших випадках, визначених Міністром оборони України.

Виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни:

а) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

б) які досягли граничного віку перебування в запасі;

в) які припинили громадянство України;

г) які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів, або направлені для відбування покарання до відповідних установ;

д) які не отримали до 40-річного віку військово-облікової спеціальності або спорідненої з нею;

е) які померли.

Навчальне питання№3.Військова підготовка студентів за програмою офіцерів запасу.

Військова підготовка студентів вищих навчальних закладів (денної форми навчання) за програмою офіцерів запасу здіснюється на підставі статті 11 Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» та відповідно Інструкції про організацію підготовки офіцерів запасу з числа студентів ВНЗ, яка введена в дію наказом Міністрів оборони та освіти і науки України.

Військову підготовку проходять громадяни, придатні до військової служби за станом здоров’я та моральними і діловими якостями, якщо їм на початок військової підготовки не виповнилось 25 років.

Військова підготовка організується і проводиться згідно з вимогами Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах і включається до варіативних частин освітньо-професійних програм ВНЗ як самостійна навчальна дисципліна. Вона складається з теоретичного і практичного курсів навчання та навчальних зборів.

Підготовка складається з теоретичного і практичного курсів та навчального збору.

На військову підготовку відводиться не менше 675 годин, з яких 2/3 – під керівництвом викладача, а решта – самостійна підготовка. Крім того на навчальний збір відводиться не менше 184 годин, з них 144 годин під керівництвом викладача, а 40 годин – самостійної підготовки. Навчальний збір проводиться за рахунок часу, відведеного на канікулярну відпустку студентів.

Для вивчення окремих розділів програми військової підготовки студентів за всіма військово-обліковими спеціальностями (ВОС) відводиться навчального часу не менш ніж:

50 годин – на розділ “Загальновійськова підготовка”;

24 години – на розділ “Методика роботи з гуманітарних питань”;

162 години – на розділ “Тактична і тактико-спеціальна підготовка”;

170 годин – на розділ “Військово-технічна і військово-спеціальна підготовка”.

За рахунок загального бюджету навчального часу не менше 18 годин відводиться на підготовку і складання випускного іспиту.

Військова підготовка проводиться один навчальний день на тиждень протягом двох років навчання і завершується за рік до закінчення вищого навчального закладу.

Студенти можуть бути відраховані з факультету підготовки офіцерів запасу за контрактом наказом начальника ХУПС за поданням начальника факультету за таких умов:

невиконання навчального плану;

відсутності на заняттях з військової підготовки (більше ніж 20 % годин навчальних занять, що заплановані у семестрі);

---

Дата добавления: 2015-10-13