У загальному аспекті можна сказати, що в Україні діє трирівнева система органів доходів і зборів: центрального, обласного та районного рівнів.

До відома:

Великий платник податків - юридична особа, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує п'ятсот мільйонів гривень або загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує дванадцять мільйонів гривень (пп. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Основні завдання, функції, права вказаного центрального органу, повноваження його керівника визначені у Положенні про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою КМ України від 21.05.2014 р. № 236.

Щодо територіальних органів ДФС, то їх діяльність регламентовано відповідними їхніми положеннями, що розробляються та затверджуються з урахуванням вимог Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 25.05.2011 р. № 563.

Система підрозділів податкової міліції складається: на рівні ДФС з Головного оперативного управління (виявлення кримінальних та інших правопорушень у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, а також встановлення місцезнаходження платників податків, опитування їх засновників, посадових осіб) та Головного слідчого управління (безпосереднє розслідування найбільш важливих і складних кримінальних правопорушень у сфері оподаткування), на обласному та районному рівнях з відповідних управлінь та відділів.

Щодо органів стягнення то згідно із п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України ними є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

На рівні ДФС створено Департамент погашення заборгованостей до складу якого входять: відділ нормативного забезпечення та організації міжнародного стягнення, відділ моніторингу погашення заборгованостей та інформаційно-аналітичного забезпечення; відділ організації стягнення заборгованостей та застосування процедур банкрутства; відділ врегулювання заборгованостей та перенесення термінів сплати платежів; відділ розгляду скарг і звернень платників податків та надання консультацій, сектор організації роботи з безхазяйним майном. На обласному рівні функціонують відділи погашення заборгованостей. Однією з основних функцій відповідних органів стягнення є організація контролю за погашенням податкового боргу з податків і зборів платників податків, заборгованості з інших платежів, а також стягненням своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску платників єдиного внеску.

Порядок погашення податкового боргу регламентується главою 9 Податкового кодексу України «Погашення податкового боргу платників податків». Де визначаються джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків, зміст податкової застави, виникнення права податкової застави, податковий пріоритет, податковий керуючий, узгодження операцій із заставленим майном, припинення податкової застави, розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків тощо.

Дата добавления: 2015-10-13