Джерело сплати податку

До категорій, які доповнюють або тісно пов’язані з об’ктом оподаткування, належить і поняття джерела податку.

У деяких випадках джерело податку може збігатися з об’єк­том оподаткування (доход при розрахунку податку на прибу­ток), але в більшості випадків - це два різних поняття.
Дже­релом сплати основної маси податків є доходи платника. При­чому якщо для фізичних осіб можна дійсно говорити про доходи, куди увійдуть заробітна плата, пенсії, доходи від підприємницької діяльності тощо, то для юридичних осіб в ос­новному йдеться про чистий доход - прибуток. Адже із загаль­ної суми виторгу необхідно відновити засоби виробництва (ма­теріальні витрати) і витрати робочої сили (фонд заробітної пла­ти), і тільки після цього залишається прибуток.

Іноді як джерело податку розглядають капітал платника податків, що вимагає додаткової аргументації. По-перше, до­ходи вже є елементом капіталу платника. По-друге, якщо мати на увазі майно платника, а точніше - кошти, отримані за його рахунок (суми від реалізації нерухомості, накопичені кошти), то в цьому разі - ситуація екстраординарна, оскільки часто для сплати податку реалізують об’єкт оподаткування (прода­ють земельну ділянку для перерахування плати за землю) або здійснюють процеси, які в результаті все одно призводять до втрати права власності на об’єкт (податкові платежі за раху­нок коштів, призначених для розширення, реконструкції; по­зикових коштів).

Наприклад, об'єктом земельного податку є земельна ділян­ка, а предметом - конкретна ділянка землі. Джерелом цього податку може бути або доход, отриманий від використання цієї ділянки (чи інший доход платника податків), або кошти, ви­ручені від продажу цієї земельної ділянки (його частини) чи іншого майна. Податок може бути сплачений і з позикових коштів, однак позика погашається також за рахунок або дохо­ду, або виторгу від реалізації цього майна.

Джерело податку - кошти платника (переважно - доход), що він використовує для сплати податку. Виключни­ми джерелами сплати податку є:

1) будь-які грошові суми, що надійшли платнику податку;

2) доходи й інші кошти, отримані платно чи безоплатно плат­ником податку, в тому числі придбані за рахунок доходу;

3) позикові кошти і кошти цільового фінансування.

Форми сплати податків і зборів

Сплата податку являє собою сукупність дій платника по­датків щодо фактичного внесення сум податку, які підляга­ють сплаті, до відповідного бюджету або цільового фонду. Існує три форми сплати податків.

1. Грошова форма - у безготівковій формі і готівкою.

2. Натуральна форма. Раніше був прикладом фіксований сільськогосподарський податок, який сплачували сільськогос­подарські товаровиробники у грошовій формі або у вигляді по­стачань сільськогосподарської продукції.

3. Комплексна форма сплати податків зумовлює взаємо­дію двох попередніх і використовується, наприклад, при звер­ненні стягнення на майно боржника за рахунок погашення недоїмки щодо податків і зборів.

Способи сплати податків і зборів

Існує три основних способи сплати податку:

1. Кадастровий - спосіб сплати податків, в основу якого покладено перерахування суми відповідно до визначеної шка­ли, яка основана на певному виді майна, тобто податок справ­ляється на основі зовнішніх ознак передбачуваної середньої прибутковості майна. Він застосовується при обчисленні і справлянні прямих реальних податків. При цьому способі ка­дастр використовується як перелік найбільш типових об'єктів оподаткування, що класифікуються за певними ознаками та визначають середню прибутковість об'єкта оподаткування. Розрізняють два види кадастрів залежно від об'єктів оподат­кування — промислові та поземельні.

2. Деклараційний - спосіб реалізації платником податків обов'язку щодо сплати податку на підставі надання до подат­кових органів офіційної заяви (декларації) про отримані дохо­ди за певний період і про свої податкові зобов'язання. На підставі цієї заяви податковий орган нараховує податок і зобо­в'язує платника податків перерахувати його після повідомлен­ня. Застосування деклараційного способу не виключає й по­етапного внесення сум податку в формі авансових платежів. У цьому разі підсумкове надання декларації є певною заключною, контрольною дією платника. Авансовий податковий платіж являє собою спосіб сплати податку, за якого суми, що направ­ляються до бюджету, сплачуються у встановленому порядку до настання терміну платежу за податком.

3. Попередній (авансовий) - застосовується в основному при безготівковому утриманні і полягає в тому, що податки стягуються з джерела доходу. Розрізняють джерело пасивних доходів і джерело активних доходів. Під джерелом пасивних доходів розуміють ті активи, що приносять доход особі. У цьо­му разі джерело має бути виражене у певній формі - у формі майна, цінних паперів тощо. Під джерелом активних доходів розуміють безпосереднє виконання робіт, надання послуг тощо.

Податкові пільги

Податковою пільгою визнається звільнення платни­ка податків від нарахування і сплати податку чи сплата ним податку в меншому розмірі за наявності підстав, визначених Податковим кодексом України (ст. 30 п. 30.2).

Звільнення від сплати податку можливо в повному чи част­ковому обсязі.

При звільненні в повному обсязі платник по­датків цілком звільняється від нарахування і сплати податку.

При звільненні в частковому обсязі платник податків звіль­няється від сплати податку тільки у певній частині його подат­кового обов'язку. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників по­датків, вид їхньої діяльності й об'єкт оподаткування.

Факультативні елементи податку

Дата добавления: 2015-10-13