Сутність та засоби легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом та відмивання грошей.

На сьогоднішній день уся світова спільнота акцентує особливу увагу на необхідності подолання тіньового сектора економіки, як складової походження '’брудних" коштів та посилення заходів з протидії легалізації доходів злочинного походження та фінансування тероризму.

Україна дотепер майже не стикалася з масштабним “відмиванням'’ грошей у його класичному варіанті. Характерною для нашої країни проблемою є ухилення від оподаткування та супутнє йому явище - неминучий відплив капіталу. Проте рано чи пізно майже перед усіма країнами постає проблема запобігання “відмиванню” “брудних” грошей. У цьому відношенні наше суспільство переживає етап становлення. “Відмивання” грошей - це операція, в процесі якої приховуються походження, призначення грошового платежу.Процес відмивання “брудних” грошей несе загрозу для загальноекономічного розвитку територій та країн, які відмовляються від жорсткого контролю за цим видом міжнародної злочинної діяльності.

Безпосереднім джерелом одержання “брудних” коштів є тіньова економіка як сукупність неврахованих і протиправних видів економічної діяльності. Вона включає три сегменти:

=“неофіційну” (“неформальну”, “сіру”). “Неофіційна” економіка - це не заборонені законом легальні види економічної діяльності, в рамках яких мають місце нефіксоване офіційною статистикою виробництво товарів і послуг, приховування цієї діяльності від податків.

=“підпільну” (“кримінальну”, “чорну”). Підпільна економіка - це, як правило, заборонені законом види економічної діяльності, наприклад: незаконне виробництво та збут зброї, наркотиків, контрабанда, рекет, злодійство, бандитизм, а також незаконна практика, наприклад практика лікарів без ліцензії, нелегальний гральний бізнес, проституція тощо.

=фіктивну економіку.До “фіктивної” економ.відносять хабарництво та всякого роду шахрайство.

До основних способів відмивання брудних грошей, відносять наступні:

=Вивіз готівк. коштів з країни за допом. кур’єрів чи приховування їх в багажі, для їхньої наступної репатріації через іноземні банки.

=Багатократне зарахув готівкових коштів на розрахунковий рахунок різними фізичними особами.

=Укладання договорів з іноземними компаніями на виконання послуг інформаційного характеру.

=Укладання договорів з приводу купівлі-продажу товарів, яких фактично не існує.

Для оцінювання масштабів відмивання “брудних” грошей розроблено декілька підходів.

Підхід “Палермо” (італійський метод), заснований на порівнянні величини заявленого доходу з реальним обсягом купівлі товарів і одержання платних послуг. Монетаристський підхід виходить з припущення, що в тіньовій економіці оплата і розрахунки здійснюються переважно в готівковій формі.Метод, який безпосередньо ґрунтується на аналіз банківської статистики, зокрема на вивчення даних, які стосуються переливу капіталу, а також платіжних балансів окремих країн.

НБУ затвердив методичні рекомендації для банків України з розробки програм протидії легалізації грошей, отриманих злочинним шляхом. Рекомендації включають у себе 15 загальних ознак, що можуть свідчити про “відмивання” грошей. Згідно з рекомендаціями, видами діяльності, за яких вірогідність відмивання грошей найбільш висока, є переказ та індексація грошових коштів, а також валютообм. операції; діяльність офшорних компаній; гральний бізнес; реаліз. предметів мистецтва та антикваріату; торгівля дорогоц. металами, автомоб. чи нерух.

Законом, який спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави шляхом визначення правового механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансув.тероризму та забезпеч. формування загальнодерж. багато джерельної аналітичної інформації, що дає змогу правоохоронним органам України та іноземних держав виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, пов'язані з відмив. коштів та іншими незаконними фінансовими операціями є ЗУ “Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму”

Попередження та боротьба з відмиванням грошей має відбуватися економічними, адміністративними методами та заходами репресивного характеру.

До економічних методів боротьби з відмиванням грошей належать запровадження раціональної системи оподаткування юридичних і фізичних осіб, створення сприятливого інвестиційного клімату, стимулювання розвитку підприємництва.

Серед адміністративних методів боротьби з відмиванням грошей можна виділити створення спеціальних органів і підрозділів, покликаних виявляти факти легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та запобігати цьому.

Репресивні = боротьби з відмив.грошей вжив. державою з метою вилучення коштів з чужого незаконн. володіння для повернен власникам.Це, зокрема, конфіск, арешт, ув'язнення, штрафи.

87. Система моніторингу фінансового стану банків у світовій практиці

Ефективність фінансового моніторингу в країні зумовлюється, в першу чергу, здатністю відповідних органів протидіяти легалізації грошових коштів, отриманих злочинним шляхом. Вивчення досвіду інших країн дозволяє побачити вузькі місця в організації фінансового моніторингу в Україні.

У Франції робота з моніторингу є складовою частиною моніторингу реалізації грошово-кредитної політики, макроекономічного, структурного та мікроекономічного аналізу реального сектора і здійснюється з метою оцінки кредитоспроможності підприємств

У Німеччині моніторинг служить основою рефінансування. При цьому надійність діючої в Бундесбанку системи рефінансування полягає в чітко відпрацьованій методології перевірки платоспроможності і фінансового стану позичальників кредитної установи.

Заслуговує на увагу досвід Японії з моніторингу на предмет фактичних і передбачуваних інвестицій. Така інформація знайшла попит у комерційних банках, сприяючи зниженню ризиків за їх довгостроковими вкладеннями. Була сформована інформаційна база для залучення іноземних інвестицій.

Крім того, цікавий досвід моніторингу підприємств у США, де підприємства зобов’язані представляти свою звітність у відповідні органи

Банк Англії аналізує стан банківської системи та прогнозує фінансову стійкість фінансово-кредитної сфери загалом. Аналізуються не лише дані щодо діяльності банків і фінансових компаній, а й низка макроекономічних показників, які характеризують стан грошово-кредитного ринку, платіжного балансу, рівень заощаджень та інвестицій. Основою моніторингу фінансово-кредитної сфери Франції є дистанційний аналіз фінансової стійкості банків. У Німеччині система моніторингу стану фінансового ринку побудована на основі коефіцієнтного аналізу банківської системи, що дає змогу оцінити кредитні та ринкові ризики у банківській системі. У північноєвропейських країнах центральні банки проводять моніторинг та аналіз фінансово-кредитної сфери, аналізуючи динаміку доходів і витрат.

Державна служба фінансового моніторингу відповідно до міжнародних договорів України та за принципом взаємності здійснює обмін досвідом та інформацією з відповідними органами іноземних держав у частині, яка стосується запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму. Найвагомішу роль серед таких міжнародних організацій у сфері координування в Україні боротьби з відмиванням злочинних доходів відіграють: Група з розроблення фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей РАТГ та Егмонтська група

88.Сутність та економічний зміст поняття “реструктуризація”

Українська економіка переживає низку структурних змін, пов'язаних з перерозподілом власності, посиленням ролі держави, активною експансією іноземного капіталу, реформуванням корпоративного і податкового законодавства.

Заходи, спрямовані на поліпшення ситуації, такі як: удосконалення управління, продаж активів, зниження витрат, скорочення чисельності персоналу, призупинення виплати дивідендів і навіть додаткове влиття капіталу не завжди забезпечують очікувані результати. Тому держава вдається до реструктуризації банківської системи.

Упродовж останніх десятиліть в багатьох країнах активізувалися процеси реструктуризації банківських систем, необхідність і доцільність яких обумовлена підвищенням рівня капіталізації банків, зниженням рівня витрат і собівартості банківських послуг, виходом на нові ринки, збільшенням частки банків на ринку кредитів, депозитів та інших видів банківських послуг.

реструктуризація банківської системи передбачає формування базових принципів:

- наповненості

- диверсифікованості і структурованості

- цілісності

- взаємозв’язаності
Недоліки у функціонуванні цих принципів банківської системи можуть ініціюватися і проявлятися як на рівні системи, так і на рівні окремих її компонентів чи інститутів. Це призводить до формування і реалізації численних банківських ризиків і потреби негайного реагування як з боку Національного банку України, так і комерційних банків зокрема. При відносно невеликих ризиках застосовується стабілізація та регулювання, при значних – реструктуризація.

Практичними наслідками проведення реструктуризації банківської системи є удосконалення системи прийняття управлінських рішень, підвищення рівня самостійності й відповідальності структурних підрозділів, забезпечення стратегії розвитку та отримання максимальних результатів від діяльності.

Проведення реструктуризації банківської системи характеризується низкою особливостей. До них належать:

1) зміна динаміки бізнес-процесів;

2) посилення конкурентної боротьби за ресурси;

3) створення нових технологічних можливостей;

4) зростання залежності від потреб ринку.

Для ефективного проведення реструктуризації необхідне розроблення її комплексної програми. У концепції повинні бути позначені, розкриті і доведені до конкретної програми дій цільові установки зміни комерційних банків. Вона передбачає систематизацію орієнтирів і методів реструктуризації безпосередньо комерційних банків як первинного інституту банківської системи. Основою розробки концепції слугує стратегічний підхід до банківської реструктуризації. Стратегічні зміни повинні спонукати до еволюції комерційного банку, його руху вперед.

Таким чином, реструктуризація банківської системи – це взаємопов’язані зміни організаційної, управлінської, юридичної, технологічної сфер діяльності комерційних банків, з метою недопущення виникнення кризових ситуацій. Зміна однієї складової призводить до змін інших і, таким чином, відбувається зміна структури банківської системи.

---

Дата добавления: 2015-09-02