Характеристика поняття теоретична система

Один із відомих західних соціологів- теоретиків Талкотт Парсонс підкреслює, що знання є науковими лише тоді, коли їх розрізнені фрагменти інтегруються в чітко окреслені теоретичні системи з довершеною логічною структурою, змістово-емпіричним наповненням та ситуативно-експеримен- тальною орієнтацією А. В.Фурман пропонує три рівні розгляду засад достовірності науки:

а) теоретичний, коли має місце формулювання і логічне зв'язування положень, що утримують факти;

б) методологічний, за якого миследіяльиість просувається далі, тому що дає змогу з'ясувати закономірність процедур, з допомогою яких проводилися необхідні спостереження і перевірки,

в) філософський й, передусім, світоглядний, котрий відображає ідеали, мотиви і цінності наукового співтовариства.

Єдиний відомий спосіб підтвердити достовірність (наукову істинність) вищезгаданих теорій - це організувати практику виняткового типу- експериментальну, яка характери­зується штучністю умов та унікальністю модельованих ситуацій. Отже, об'єктивно, за логікою розвитку національної сфери освіти, виникла нагальна потреба в розробці метатеорії, котра б знаменувала новий етап розвитку як наукової думки, так і навчально-виховної практики. Причому, крім окреслених методологічних вимог, укажемо ще на три засадничі умови плідного обгрунтування новітніх теоретичних систем, висвітлених Полом)Саме теорія освітньої діяльності, орієнтуючись на купьтуротворення як найуніверсальніший атрибут професійного освітянства, досягає пізнавальних вершин метатеорії на всіх трьох рівнях досто­вірності наукового обгрунтування піднятої низки суспільних проблем а)теоретичному, освітній зміст як ідеальний предмет пізнання не тільки передбачає проведення теоретико-аналітичної роботи з навчальним матеріалом, а й виходить за усталені горизонти теоретизування, оскільки висвітлює різноаспектність і багатопараметричність оптимально заданого соціокультурного досвіду;б) методологічному: пропонована соціально-культурна парадигма гуманітарного розвитку суспільства, орієнтуючись на зростання конструктивно- розвиткового потенціалу духовного життя нації, не просто вивчає історичні здобутки інших наукових парадигм, вона окреслює найактуальніші світоглядні питання достойного існування людини і суспільства в новому тисячолітті, в) філософському: модель Школи культури і духовності, з одного боку, інтегрує здобутки інших, історично змінних і соцістально залежних, систем національної освіти, з іншого - зорієнтована на кращі взірці організації освітньої справи розвинених країн сучасного світу; відтак ґрунтується на найзагальніших вселюдських універсаліях, надбіологічних програмах поведінки, діяльності, спілкування і вчиняння.

Дата добавления: 2015-09-02