Дидактичні особливості викладання «історії України» у 10-11 класах

За «Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Історія України. Всесвітня історія (2010 р.)» хронологічні межі курсу: 1900 – 1921 роки – 10 клас, 1939 – кінець 90-х років – 11 клас.

Плануючи роботу з учнями 10-11 класів, учитель орієнтується на розвиток логічного мислення старшокласників, їхнє вміння і навички щодо самостійної роботи. Уроки – шкільні лекції, семінари, конференції, диспути, практикуми, міжпредметні уроки – мають посісти у навчальному процесі пріоритетне місце. Бажаним є підготовка учнями усних та письмових доповідей, повідомлень, рефератів, їх взаєморецензування та взаємоперевірка.

Досягнення учнями навчальних результатів можливе тільки за умов застосування вчителем особистісно-орієнтованого підходу до навчально-виховного процесу, поєднання активних та інтерактивних форм,методів і технологій організації пізнавальної діяльності старшокласників на уроках як вітчизняної, так і всесвітньої історії.

Під час вивчення курсу «Історія України» важливо сформувати у старшокласників поняття про національні, міжнаціональні та загальнолюдські цінності. У зв’язку з цим потрібно з᾿ясувати такі історичні поняття: крах тоталітаризму і перемога демократії, тенденція посилення європейської інтеграції, еволюційне просування демократичних країн до соціально-орієнтованого громадянського суспільства.

У поєднанні з історичним поняттям «державність України» все це дає можливість сформувати у старшокласників цивілізаційний погляд на історію і суспільство.

7. ОХАРАКТЕРИЗУВАТИ ЗМІСТ «ПРОГРАМИ ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ. 10-11 КЛАСИ. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ»

В основу програми покладено вимоги Закону України «Про освіту» та Державного стандарту базової і повної середньої освіти. Програму побудовано у відповідності до лінійної системи шкільної історичної освіти, яка передбачає логічне та хронологічно послідовне вивчення історії України від початку ХХ до початку ХХІ ст.

Програма має вигляд таблиці. В першій колонці вміщено орієнтований розподіл годин за темами, в другій – зміст історичного матеріалу, який включає в себе основні теми курсів. До кожної теми подано орієнтований перелік інформаційних питань. Це мінімум, з якого учень повинен мати певні знання та уявлення про вітчизняну історію. У третій колонці зазначені вміння та навички, яких учень має набути в процесі навчання. Вони характеризують рівень опанування та розуміння учнем програмованого матеріалу з історії України. Навчальний матеріал поділено не на конкретні уроки, а на теми. Спираючись на власний досвід та особливості сприйняття учнями матеріалу, вчитель самостійно здійснює поурочне планування, визначає логічну послідовність вивчення інформаційних питань теми, матеріалу регіональної історії.

Наприкінці курсу передбачені години для краєзнавства. Проведення повторювально-узагальнювальних і тематичних уроків становить підсумок теми. Резервний час пропонується використовувати за доцільністю.

Програма – документ, який завжди повинен бути під рукою. Незнання програми вчителем та її компонентів досить часто призводить до ситуацій, коли він не може визначити навчальну та розвивальну мету уроку, об’єктивно оцінити відповідь учня, сформулювати вимоги до рівня підготовки школярів тощо.

Дата добавления: 2015-08-21