Б). Особливості бойових дій підрозділів в обороні

У місті (населеному пункті) підрозділи обороняють: відділення -будинок або поверх будинку, взвод - опорний пункт, який може включати один-два будинки, рота - опорний пункт, який може включати квартал або декілька будинків, батальйон - батальйонний район (вузол) оборони, який включає один або декілька кварталів.

Будинок, що обороняє відділення або взвод, обладнується для кругової оборони. Вікна та двері закладаються цеглою або мішками з піском (землею), влаштовуються бійниці та амбразури, проробляються проходи в горищному та міжповерхових перекриттях, підвали обладнуються під сховища. Підступи до будинку прикриваються інженерними загородженнями (схема №44).

Схема №44

1 - мінометна позиція; 2 - протигранатна сітка;

З - позиція зенітного засобу; 4 - сходинкова клітина; 5 - бійниці, 6 - позиція для кулемету; 7 - сховище; 8 - хід сполучення в тил,

9 - позиція вогнеметника; 10 - позиція стрільця. Будинок, який идготовлений до оборони (варіант).

Ротний опорний пункт та батальйонний район (вузол) оборони будується так, щоб він перекривав магістральні вулиці, бульвари, майдани, мости. Опорні пункти підготовляються до кругової оборони і повинні мати вогневий зв'язок між собою. У проміжках між опорними пунктами і на вулицях будуються барикади. Для маневру підрозділами в середині кварталів обладнуються проходи, а також використовуються підземні спорудження і колектори (схема №45).

Система вогню підрозділів будується на поєднанні флангового і перехресного вогню стрілецької зброї, гармат, які виділені для стрільби прямою наводкою, танків, БМП, а також вогню ПТКР, гранатометів, вогнеметів і артилерії, розташованій на закритих вогневих позиціях.

Підрозділи, що займають оборону в багатоповерхових будинках, вогонь організовують в декілька ярусів для того, щоб всі підступи до опорних пунктів (будинків) прострілювалися. При цьому більша частина вогневих засобів, у тому числі окремі гармати, розміщується на нижніх поверхах будівель і напівпідвалах.

Танки, придані механізованому батальйону, використовуються для дій з вогневих засад або в опорних пунктах механізованих взводів. Вогневі позиції танків, БМП (БТР) і гармат, які виділені для стрільби прямою наводкою, підготовляються, як правило, за цегляними парканами і стінами, в яких пророблюються і ретельно маскуються амбразури.

Вогневі позиції ПТКР і гранатометів вибираються в таких місцях, звідки забезпечується можливість ведення вогню уздовж вулиць та майданів.

Вогнемети попарно або групами придаються механізованим підрозділам. Позиції для них улаштовуються в будинках, за загородженнями і парканами, передусім, на перехрестях вулиць.

Більша частина артилерії придається батальйонам і ротам та застосовується переважно для стрільби прямою наводкою. Решта артилерійських підрозділів займають закриті вогневі позиції в парках, на майданах, стадіонах та в інших місцях, звідки забезпечується можливість ведення вогню.

Зенітні засоби розміщуються на дахах будівель, де для них обладнуються площадки. Спостережні пости (спостерігачі) розташовуються на дахах будівель, з яких забезпечується круговий огляд.

Бій у місті (населеному пункті), як правило, носить осередковий характер і ведеться за утримання кожного опорного пункту і будинку. Підрозділи, які обороняють їх, повинні бути здатними вести бій самостійно, навіть в умовах оточення. Тому вони посилюються танками, артилерією, інженерними підрозділами та підрозділами радіаційного, хімічного, біологічного захисту.

Якщо противнику вдалося увірватися в будинок, який обороняють, він повинен бути знищений вогнем впритул, гранатами і в рукопашній сутичці. При цьому танки, БМП, гармати, вогнемети та інші вогневі засоби, які знаходяться поза будинком, перешкоджають підхід до нього резервів противника.

Контратаки проводяться невеликими силами з метою повернення захоплених противником окремих будинків і опорних пунктів.

Дата добавления: 2015-09-03