Б). Особливості бойових дій підрозділів в обороні

Оборона в горах будується, як правило, на широкому фронті, перехоплюючи найбільш доступні напрямки дій противника, а на плоскогір'ї та в широкій долині - як у звичайних умовах.

У горах відділення може обороняти позицію в опорному пункті взводу, або може бути призначено в засаду. Взвод може обороняти опорний пункт у відриві від інших взводів роти.

Позиції відділень взводу обираються в місцях, в яких виключені випадки обвалів, зсувів та затоплень. В скельному грунті окоп на відділення обладнується з використанням каміння, яке прикривається землею або мішками з землею. Інженерне обладнання ведеться з широким застосуванням підривних зарядів. Окоп на місцевості розташовується так, щоб в нього не потрапили запалювальні суміші, а також вода при рясному дощі або коли тане сніг. Місце для позиції відділення повинно забезпечувати ураження противника багатошаровим фланговим, перехресним та кинджальним вогнем, виключати наявність мертвих просторів. Система вогню відділення при цьому організовується таким чином, щоб вогневі засоби знаходилися у вогневому зв'язку між собою та забезпечували кругову оборону. Вогневі позиції БМП (БТР) і танків обираються в таких місцях, які забезпечують ведення вогню на певній відстані та потайне їх розташування.

Бойовий порядок рота (батальйон) будує в залежності від конкретних умов переходу до оборони, як правило, в два ешелони. При одноешелонній побудові бойового порядку в резерв може виділятися від механізованого взводу до роти.

В районі оборони батальйону як ротні, так і взводні опорні пункти розташовуються так, щоб вогнем надійно обстрілювати імовірні напрямки наступу противника.

Передній край оборони роти (батальйону) обирається звичайно старшим командиром (начальником) по схилах гірських хребтів, висот та відрогам гір, що забезпечує добрий обзір та обстріл підступів до них, а також на зворотних схилах висот.

Під час організації оборони перевалу основні зусилля зосереджуються на утриманні висот, які розташовані на підступах до перевалу. Частина сил роти (батальйону) займає оборону безпосередньо на перевалі. На дорогах, які підходять до перевалу з обох сторін, улаштовуються загородження, підходи до яких повинні прострілюватися перехресним вогнем з прилеглих висот (схема №47).

Система опорних пунктів і траншей в районі оборони (опорному пункті) може бути найрізноманітнішою.

Перевали, дороги, гірські стежки і ущелини межами ротних опорних пунктів не призначаються.

Маскування підрозділів досягається, передусім, умілим використанням маскувальних властивостей гірської місцевості.

Атака противника відбивається всіма вогневими засобами з широким застосуванням гранат. Танки противника найбільш доцільно знищувати під час подолання ними підйомів, особливо на серпантинах.

Під час вклинення противника в оборону рота (батальйон) наполегливо утримує зайняті позиції і вогнем завдає ураження противнику. При сприятливих умовах противник, який вклинився, знищується рішучою контратакою, яка проводиться, як правило, зверху вниз, уздовж хребта або по долині. Під час проведення контратак, зважаючи на складність маневру, особливо вночі, підрозділи, які контратакують, доцільно завчасно розгортати на заздалегідь підготовленому рубежі.

Противник, який обходить, знищується вогнем артилерії та інших засобів, а також рішучими діями підрозділів другого ешелону (резерву) або бронегрупи роти (батальйону).

Дата добавления: 2015-09-03