Інформаційно-аналітична діяльність провідних інформцентрів України

Національна система НТІ(НСНТІ)- організаційно-правова структура зо допомогою якої здійснюється координація робіт по створенню, користуванню, зберіганню, та поширенню національних ресурсів НТІ. У склад НСНТІ входять спеціалізовані, державні підприємства, установи, організації, державні органи НТІ, наукові та науково-технічні бібліотеки, об’єднані загальносистемними знаннями та обов’язками

Завдання НСНТІ:

1.Формування інформаційного забезпечення юридичних та фізичних осіб.

2.Одержання, обробка, зберігання, поширення і використання інформації одержаної в процесі науково-дослідної, виробничої, та громадської діяльності.

3.Підготовка аналітичних матеріалів необхідних для прийняття державними органами влади рішень з питань науково-техніч., економічного та соціального розвитку країни.

4.Аналітико-синтетична робота першоджерел, реферування джерел науково-технічної, економічної інформ.

НСНТІ будується за 2 ознаками:

1.Територіальна: передбачає створення 3 рівнів інформаційних установ 1-національні(УкрІНТІ, книжкова палата України, Нац..бібл-ка); 2-регіональні (обласні ЦНТІ,обласні,міські,р-нібібл.-ки); 3- локальні інформаційні установи(інформаційна служба в структурі установ, фірм,організацій).

2.За змістом інформації: універсальні,багатогалузеві,проблемно-тематичні.

Український інститут НТ та економічної інформації(УкрІНТЕІ). В його склад входить держ НТ бібл.-ка України та 25 центрів НТІ.Інформаційно-аналітичні напрями і установи зосереджені в таких відділах:прогнозно-аналітичне інформаційне відділення; відділення створення та аналізу електронно-інформаційних ресурсів; відділення інформаційних технологій; відділення наукової інформації та наукової діяльності; відділення досліджень аналізу організації виставкової діяльності.

УкрІНТЕІ здійснює патентний пошук за замовленою тематикою; програмне забезпечення для оформлення реєстраційно-облікових документів науково-дослідної роботи; інформаційний пошук в різноманітних БД на замовлення; новини законодавства з питань науки, техніки, економіки, надання довідок. Також відносяться наукові дослідження у сфері наукової інформації та інформ-аналітд-сті, результати яких опубліковуються в науково-теоретичному журналі «НТІ».

Національна бібліотека ім.В.Вернадського(НБВУ). В її структурі є служби інф-аналзабез (СІАЗ) органів держ. влади. В цій службі здійснюються різноманітні процеси пов’язані з опрацюванням інформації з суспільних питань, підготовки інформаційних документів за запитами користувачів. Основними її замовниками є урядові структури, керівники різних рівнів, бізнес структури,громадські та політичні структури, науковці та користувачі. Основні інформаційні послуги СІАЗ: щоденний інформаційний бюлетень «регіони сьогодні»; двічі на місяць видається ІА журнал «Україна.Подія.Факти.Коментарі» три на тиждень бюлетень матеріалів підготовлених на базі аналізу оперативної інформації електронних видань «Резонанс»; щомісячний реферативний збірник «Школа реформування української науки»» випуск разом з інститутом оперативної діяльності державної безпеки України інформаційного видання «національна безпеки, геополітичні, соціально-економ та ін.фактори». Названі інформаційні послуги виконуються на основі електронних БД, що містять інформ реферати з періодичних видань за різними напрямами та сферами життя країни.

Книжкова палата України – донедавна готувала реферативні журнали для галузей знань («Політика», «Політичні науки»). Готує аналітичні огляди щодо потоку друкованої продукції України за кожен рік. Видає науково- теоретичний журнал «Вісник книжкової палати» друкуються наукові та методичні статті з питань ІАД.

42.Основні підходи до сутності п-тя «Інформаційний менеджмент»

Метою функціонування ІМ є забезпечення розвитку підприємства, визначити як незворотні закон орні зміни станом підприємства на ринку закономірності:незворотності, спрямованості, закономірність.

Термін ІМ зародився у 80-х роках 20 ст.

Амер дослідник Корбіштлі на початку 80рр одним із перших дав визначення ІМ. За його словами ІМ – ефективна координація інформації із внутрішніх та зовнішніх джерел для забезпечення підприємства.

Амер вчений Ахлейтер дав таке визначення ІМ- сис-ма, що складається із підсис-ми розповсюдження інформації інформаційних та комунікаційних систем, провайдерів інформаційних послуг та інформаційного управління, які формують інформаційну інфраструктуру підприємства і забезпечують управління циклом перетворення інформації у знання. Цикл складається з створення інформації, виготовлення (матеріалізованої інформації) розповсюдження, організацію, проникнення, використання, зберігання та руйнування її.

Російська вчена Мінкіна ІМ - розглядає або розуміє як напрямок соціального управління, який спрямований на формування ефективної внутрішньої та зовнішньої комунікативної політики підприємства з метою забезпечення його конкурента на ринку.

А.В.Костров зазначає, що сутність ІМ визначається у 2 вимірах:

У вузькому вимірі ІМ - це коло завдань управління виробничого і технологічного х-ру в сфері основної діяльності підприємства, які використовують інформаційну систему та реалізованій в ній інформаційні технології

У широкому вимірі ІМ – це сукупність завдань управління на всіх етапах життєвого циклу підприємства, що включає всі дії та операції пов’язані, як з інформацією підприємством в цілому на основі даної інформації.

За ГОСТ ІМ – організаційно управлінська діяльність підприємства, що здійснюється на основі комплексного використання всіх видів інформації наявної як на самому підприємстві так і за його межами.

А.С.Гринберг:ІМ - сукупність методів і засобів управління інформацією, управління за допомогою інформації діяльністю підприємства.

А.М.Яновський (вітчизняний вчений) ІМ – система обслуговування управлінсько-виробничо-збутовою діяльністю з метою підвищення ефективності підприємства і збільшення прибутку

Давидова Ільганаєва: ІМ- тип управління підприємством на основі комплексного використання всіх видів інформації, яка функціонує в підприємстві та ззовні.

Матвієнко О.:ІМ -інноваційна діяльність орієнтована на постійний пошук нових більш ефективних способів організації інформаційної діяльності, на створення матеріальних і соціальних передумов для ефективного доступу до інформації і забезпечення інформаційно-комунікаційних процесів, на активізацію і розвиток наявних інформаційних ресурсів і форм їх раціонального використання.

43.Основні етапи інформаційного забезпечення (ІЗ) процесу прийняття управлінського рішення.
Управління завжди здійсн з метою досягнення певних цілей, а реалізація цілей будь-якого організаційного формування забезпечується шляхом прийняття та виконання численних рішень.
Вироблення управлінського рішення – творча, вольова дія суб’єкта управління на основі знання об’єктивних законів функціонування керованої системи й аналізу інформації про це, яка полягає у виборі цілі, програми й способів діяльності з її досягнення або у зміні цілі. Спеціалісти, які готують інформацію для прийняття управлінських рішень, повинні надати її у вигляді цілісної картини, яка відображає об’єкт управління у зручному для прийняття ракурсі, містить пропозиції варіантів альтернативної поведінки і можливих наслідків, дає можливість сприймати об’єкту у його динаміці.
Основними етапами цього процесу є:
1.Ідентифікація завдання – на цьому етапі необхідна інформація про ситуацію, що склалась і тенденції її зміни, інформація про д-сть суміжних підприємств, прямих та непрямих конкурентів, також досягнення НТП в даній галузі, стадія розвитку даної галузі, соціальна потребу суспільства у даній галузі..
2.Постановка цілі рішення - керівництво повинно мати інформацію про формування підсистеми, яка б надавала інформацію про результати спостережень за певними процесами, оперативно надавала б відомості про зміни ситуації та рекомендації і реакції на ці зміни.
3.Збір обробка, аналіз інформації – визначення інформаційними засобами шляхів подальшого розвитку; для їх конкретизації необхідна зібрана та оброблена різна релевантна інформація про галузь: це інформація про матеріально-технічні, кадрові, фінансові, інформаційні ресурси, які необхідні для реалізації поставленої мети.
4.Виробленя критеріїв оцінки альтернатив - за допомогою інформаційних технологій необхідно постійно слідкувати за тим, наскільки вибрані цілі та завдання відповідають потребам суспільства.
5.Підготовка варіантів рішення - це професійні дії керівника, які базуються на інформації, що дозволяє отримати відповідь на питання – чому поряд з даними варіантом рішень знаходяться інші варіанти.
6.Вибір остаточного варіанту – саме інформація при наявності двох варіантів дозволяє визначити додаткові критеріальні фактори, які дають можливість зробити правильний вибір.

Дата добавления: 2015-08-21