Обгрунтуйте основні завдання трудового виховання дітей дошкільного віку

Трудове виховання дітей дошкільників містить три групи завдань. Перша спрямована на формування у дітей інтересу й позитивного ставлення до праці дорослих, шанобливого ставлення до її результатів на основі знання й розуміння їх суспільного значення; виховання поваги до людини-трудівника, прагнення наслідувати її у власній трудовій діяльності.

Друга група пов’язана з формуванням навичок трудової діяльності, вміння послідовно виконувати трудові процеси (з’ясовувати і ставити перед собою мету праці, уявляти хід процесу і результат, добирати відповідні засоби і предмети праці (матеріали, інструменти), а також намічати трудові дії та здійснювати їх; керуватися у праці суспільно значущими мотивами; брати участь у колективній роботі.

Третя група завдань спрямована на виховання особистості дитини в процесі її трудової діяльності (виховання відповідальності, самостійності, цілеспрямованості, ініціативності, витримки); формування основ працелюбності (звички до трудового зусилля, готовності брати участь у трудовій діяльності, вміння доводити розпочату справу до кінця); виховання поведінки і приязних стосунків між дітьми (вміння працювати дружно та узгоджено, спільними зусиллями у колективній роботі досягати потрібного результату, доброзичливо оцінювати працю товаришів, надавати їм допомогу тощо).

З-поміж усіх явищ суспільного життя праця вирізняється як особливий вид діяльності, спрямований на створення суспільно значущих результатів. Ознайомлюючи дітей із працею дорослих, педагог демонструє весь трудовий процес і конкретні результати, розкриває їх значення для задоволення потреб людей. У цей час важливо наголошувати на спрямованості трудового процесу на результат, чітко визначити його структуру: постановку мети, вибір матеріалу, необхідного обладнання, виконання послідовних трудових дій і отримання запланованого результату. Знання, здобуті в такій послідовності, з одного боку, забезпечують виникнення у дитини стійкого інтересу, позитивних емоцій, прагнення самій навчитися таке робити, тобто формують позитивне ставлення до праці дорослих та усвідомлення суспільно значущих мотивів, з другого - сприяють глибшому усвідомленню процесу опанування трудовою діяльністю.

Формування вмінь і навичок передбачає спочатку установлення закінчених трудових дій - простих трудових умінь (розстібати і застібати ґудзики, розставляти хлібниці на столах, поливати рослини), а згодом - засвоєння трудових процесів загалом (повністю накрити стіл до сніданку чи обіду, випрасувати білизну для ляльки, прибрати у куточку природи тощо). У старшому дошкільному віці діти повністю опановують уміннями й навичками виконання простих видів праці: самообслуговування (самостійно вдягатися, зачісуватися), господарсько-побутових процесів (вчасно і самостійно підтримувати порядок), праці в природі (вирощувати рослини).

Дитяча праця сприяє засвоєнню спочатку трудових дій, а згодом і опануванню трудовими процесами. Під контролем дорослого вдосконалюються організаційні й трудові вміння та навички. Постійна участь у різних видах праці формує вміння і звичку працювати систематично, долати труднощі, виховує організованість, самостійність, звичку до трудового зусилля, вольові якості особистості.

Праця дітей дошкільного віку порівняно з трудовою діяльністю дорослого має певні особливості. Найістотнішою є умовність, відсутність суспільно значущого результату. Водночас така праця є результативною, причому результатом тут виступає не тільки матеріальне втілення (вирощена рослина, виготовлені іграшки, накритий стіл), а й моральний чинник: дитина усвідомлює значення докладених зусиль.

С.Русова, розглядаючи питання значення праці в розвитку дитини дошкільного віку, зауважила, що «праця мусить збудити в дитячій душі найбільше самостійної, природної творчості, дати вільно розвинутися цільній гармонійній індивідуальності». Педагог виокремлювала такі характерні особливості дитячої праці:

1) праця є активність;

2) працю викликає безпосереднє свідоме бажання дитини (інтерес, зацікавлення чимось);

3) праця має завжди конкретне завдання і реальні наслідки (цим вона відрізняється від гри);

4) праця приємна як самостійний розвиток м’язів, як вигаданий самою дитиною засіб досягти бажаної мети.

Головною цінністю дитячої праці є її виховна значущість. У дитини формується звичка до трудового зусилля, самостійність, відповідальність, прагнення допомогти, ініціативність та інші особистісні якості. Проте слід пам’ятати, що участь дитини в трудовому процесі без створення педагогом відповідних умов не тільки не забезпечує виховного впливу, а й може мати протилежний ефект. У практиці відомі факти негативного ставлення дітей до праці внаслідок неправильно організованого залучення до неї (праця як покарання, трудові доручення за відсутності відповідних навичок, недостатня увага вихователя до результату, неправильна оцінка зусиль).

Особливістю праці малюка є тісний зв’язок із грою, що виявляється на всіх етапах дошкільного дитинства. П.Блонський, досліджуючи цей процес, дійшов висновку, що між грою і працею немає великої різниці, оскільки найвища форма праці - творча праця - подібно до гри містить елемент насолоди від процесу діяльності: тут праця і гра стикаються і творча праця нерідко виникає саме з гри. Однак є і повсякденна праця, до якої у дитини немає природного нахилу. Усвідомлення її необхідності відбувається лише в результаті певної підготовки, що має здійснюватися поступово в такій послідовності: спочатку - природна гра, потім - творчість, що розвивається у грі і спонукає дитину до творчої праці. На основі природних ігор та захоплюючої творчої праці формується і звичка До буденної праці, обтяжливість і монотонність якої нівелюються інтересом і захопленням дитини своєю діяльністю.

Першу підготовку до праці дитина проходить у грі. Майже в кожному з її різновидів наявний певний трудовий елемент. Гра надає можливість виробити трудові навички, оскільки головною темою дитячих ігор є праця. Потреба щось зробити, створити вперше самій виникає в грі і зумовлена саме її вимогами (наприклад, виготовити необхідний ігровий атрибут, якого бракує). Водночас у дитини формуються цілеспрямованість, вольові якості, гра потребує елементів творчості, самостійності, ініціативності.

Дата добавления: 2015-08-21