Розкрийте своєрідність вияву дисциплінованості і культури поведінки в дітей дошкільного віку

У дитячому садку дошкільнята перебувають в оточенні однолітків. Перед вихователем постає завдання формувати норми поведінки, що відображають ставлення до однолітків: повагу до товаришів, поступливість, доброзичливість, взаємодопомогу. В ранньому віці - це вміння не заважати грі іншої дитини, не відбирати іграшку тощо. Виникають початкові форми позитивних взаємин: уміння виявити чуйність (пригорнути товариша, що плаче), Доброзичливість, бажання гратися разом. Вихователь має всіляко заохочувати спільну діяльність малят.

У дітей середнього віку виховують привітність, уміння співчувати товаришеві, бажання поділитися, поступитися, порадувати. Ускладнюються норми поведінки в спільній діяльності: малюки домовляються про спільне користування іграшкою, без тривалих суперечок розподіляють ролі у грі, допомагають одне одному в спільній праці тощо.

У дітей старшого дошкільного віку норми поведінки щодо ровесників ґрунтуються на більш високій свідомості дітей, здатності довільно поводитися. Формується турботливе ставлення до ровесників, позитивні стосунки у спільній діяльності, основи колективізму, вміння піклуватися про хворого товариша, справедливо розв’язати суперечку, переконати товариша в тому, що він неправий, чи погодившись із його думкою, визнати свою помилку, виявляти послужливість: відсторонитися, посунути тарілку з хлібом сусідові, віддати свій стільчик товаришеві, делікатно попередити про можливу необачність.

Життя в дитячому садку створює багато ситуацій, в яких можна виховувати дружні стосунки між дошкільниками. Завдання педагога полягає в тому, щоб використовувати ці ситуації, спонукати вихованців до вчинків, які відтворювали б норми поведінки в колективі. Помітне місце у виховній роботі посідає формування у малюків норм поведінки в громадських місцях, передусім у дитячому садку - повагу людей, які оточують дитину: вміння зважати на стан інших у своїй діяльності, не заважати навколишнім. Уже в молодших групах вихователь навчає дітей проходити коридором, не перешкоджаючи роботі дорослих, одягатися спокійно, без галасу, щоб не відвертати уваги тих, хто вчиться, тощо.

Слід навчати дітей правильно поводитись у транспорті, на вулицях, у парку, наприклад, ознайомити їх з такими правилами: граючись у сквері, не заважати тим, хто там відпочиває; у трамваї дотримуватися тиші, поступатися місцем літнім людям.

У дитячому садку в дітей виховують бережливе ставлення до речей, що передбачає формування уявлень про кожну річ як результат чиєїсь праці, а недбайливе ставлення до неї може свідчити про неповагу до людей праці. Норми ставлення до речей охоплюють уміння користуватися ними за призначенням, класти на місце, не бути байдужим, якщо виявили залишену не на місці іграшку, книжку. Дитина має усвідомити, що помітивши зламану річ, вона повинна звернутися за допомогою до дорослого, спробувати полагодити її. Старших дошкільників часто залучають до прибирання групової кімнати чи ділянки, в результаті чого у них формується вміння підтримувати лад, нетерпиме ставлення до будь-яких порушень. Виховуючи бережливість, педагог водночас запобігає виявам пожадливості, прагнення берегти тільки своє, зневажливого ставлення до чужого.

У дошкільному віці діти засвоюють норми поведінки, ІДО відображають позитивне ставлення до праці. У молодших дошкільнят це виявляється в бажанні виконувати елементарні трудові доручення, в інтересі до праці людей, що оточують їх. Малюки поступово починають наслідувати вмілі дії дорослих, беруть активну участь у спільній праці, хоч їхні можливості дуже обмежені. Так, вони залюбки допомагають старшим у сервіруванні столу, раді виконати прохання принести чи подати якусь річ, потримати інструмент тощо.

Дошкільників середнього віку вихователь учить самостійно й охоче виконувати доступні їм трудові дії відповідно до правила «Все, що можу, зроблю сам». У них виховується бажання допомогти ровесникам, помічати їхні труднощі, виконувати окремі доручення, дбаючи про колектив.

Працюючи з дітьми старшого дошкільного віку, педагог сприяє усвідомленню ними необхідності праці, виховує почуття відповідальності, що виявляється у свідомому виконанні доручень і обов’язків чергових, самостійності та цілеспрямованості в роботі, бажанні мобілізувати свої зусилля на досягнення результату, прагненні до якнайточнішого виконання вказівок. У дошкільників виховується працьовитість, уміння братися за роботу з власної ініціативи, працювати у невеликому колективі, виконуючи спільне завдання, домовлятися про спільну діяльність, розподіляти роботу, допомагати одне одному. Вони починають розуміти, що загальний результат залежить від активного і сумлінного виконання кожним дорученого завдання.

Починаючи з середнього віку малят привчають мати певні обов’язки. Вихователь пояснює їх зміст, необхідність вчасного виконання, нагадує про відповідальність перед ним і колективом групи. Він допомагає дітям виконувати їхні обов’язки: призначає чергових у тих видах праці, в яких у малюків уже сформувалися потрібні навички, надає їм допомогу при утрудненнях, пробуджує інтерес до виконання завдань-обов’язків.

Старші дошкільники повинні з більшою відповідальністю ставитися до своїх обов’язків, свідомо виконувати роботу чергового, розуміти її значення, турбуватися про доручені їм об’єкти, самостійно ставати до праці, доводити справу до завершення.

Педагог має виховати в дітей дбайливе ставлення до природи. Він привчає малюків ходити тільки доріжками, не затоптувати газони і не рвати квіти, збирати опале листя, вчить їх помічати зміни в природі, усвідомлювати її красу тощо.

У дітей середньої групи слід не лише виховувати дбайливе ставлення до природи, а й навчати їх доглядати за рослинами і тваринами. Старші дошкільнята виявляють свідоме зацікавлення природою: спостерігають, порівнюють, помічають нове, збирають насіння, вирощують рослини тощо.

Дата добавления: 2015-08-21