Практичні завдання. Відредагувати запропоновані тексти:

Відредагувати запропоновані тексти:

1. Тривалий час МЗС не займався морськими проблемами, що існували між Російською Федерацією та Україною. Тільки згодом була досягнута домовленість про початок роботи робочої комісії. І все ж вона не набрала реальних рис. Така страусина позиція не забезпечувала стабільного розвитку регіону, а навпаки – створювала багатоповерхову споруду по створенню напруги. Тому новопризначений міністр доручив значну увагу приділити саме цьому питанню. Треба було розгрібати авдієві конюшні і заставити апарат працювати на конкретне діло. По переду було багато справ і їх треба було комусь робити.

2. Зібралося вісім членів правління, із запізненням надійшов ще один. Всім було відомо, що на повістці денній поставлене одне питання: що робити надалі з зруйнованим приміщенням. Першим висказався голова. Він хоч і обходив питання грошей, але багато розводився про причини недбальства. Не згадав і любимого свого заступника, що сидів, похнюпився, добре усвідомлюючи про свою вину. Ніхто його не збивав, давав змогу говорити скільки хоче і як хоче. Тактично помовкували ті, хто знав чому так поводиться голова. А він розумів це як підтримка у їх незавидних ділах.

3. Він написав на обривку бумажки свій адрес і вложив до карману, що пах керосином. Довгий час нікого близько не з’явилося, тому Андрій ще пождав, а потім пішов мимо прохідної до вузького переулку. Його душу терзала обида, наче якийсь насос кидав грязюкою, наче хтось велетенський хватав його за барки і плював в лице. Вже й не знав чим зарадити собі, як дожити до слідуючого дня. А звідкись згори, з потойбіччя, далекий голос гиготів, насміхався: «Так тобі і треба – не щодня котові радощі».

4. Вже не одноразово на симпозіумах інтенсивно обговорювалося питання про екзистенціональний підхід до показу глобалізаційних процесів і персоніфікованих їх суб’єктів. Тому представники засобів масових інформаційних комунікацій зобов’язані надавати більше місця у своїх публіцистичних апробаціях. Важливо також показувати нові аспекти, поєднані з ретроспекцією глобалізації. Читачам і слухачам треба доступно подавати аналізи дійсності, ідентифікувати добре і зле, що стоїть за глобалізацією. Не можна тільки безапеляційно мовчати, вважаючи, що кожна людина самостійно зможе реалізувати своє право на повний обсяг інформації.

5. Давно пора було б припинити друкування текстів на машинах «Ятрань», бо в загальний відділ ще наприкінці минулого року було подано заявку про придбання комп’ютерів. І ніхто з керівництва не бере на себе відповідальності за те, що вже давно стало аксіомою і схоже на анахронізм. Якби хоча б один із заступників генерального директора взявся за цю справу, вже давно пощастило зекономити чималі кошти, а також скарги припинилися. Ці скарги не дають спокою нікому, а тому хочеться, щоб люди приходили на підприємство, як на свято. Хіба можна далі говорити одне, а потім дивитися в інший бік?

6. Декларативні, сповнені пустих слів заяви представників Комуністичної партії нічого доброго і головне – реального у собі не несли. Люди добре пам’ятали запрограмований безликими ідеями «комуністичний рай», обіцяний ще не так давно, «залізну завісу», що, як за гратами, тримала в покорі мільйони мас, витискування поту з людей на підприємствах, багаторічні черги за товарами, за першою необхідністю, безправ’я людських ресурсів в сільській місцевості. Вимирання радянського села на Україні веде свій відлік від епопеї сталінських розправ, абсурдного винищення сільських господарів, ретроспективної поголівної колгоспізації селянських господарств, що розпочалася ще в 1939 році.

7. Сталінські постаки знищили цвіт української нації, в його катівнях були залучені, відправлені в Сибір, де й загинули кращі сили української інтелігенції і серед них – письменники Микола Хвильовий, Ярослав Галан, Лесь Курбас. Це було в тридцятих роках, коли Комуністична партія СРСР і її генералісимус Сталін на словах безапеляційно говорили одне, а на ділі – розстрілювали найкращих представників української нації, науки, культури, мистецтва. Комуністи і при Брежнєві нещадно слова правди, свободи. Політичними в’язнями були переповнені мордовські, сибірські табори, далекосхідні Соловки, якутські та казахські закриті поселення. Це там загинули великі українські Василь Стус, Олена Теліга, Валерій Марченко.

8. Починаючи від дня проголошення державної незалежності України в 1992 році, колишній керівник комуністів, а згодом Президент Кравчук Л.М., виступав за суверенітет, але для реального його затвердження робив усе обережно, не поспішаючи, з оглядкою на Росію. Подальша трансформація, його переродження і поява в таборі олігархів і їхньої партії, підтвердила побоювання багатьох чесних людей щодо нещирості, половинчастості, кон’юнктурності цієї постаті. В історії він залишиться хитруном, пристосуванцем, людиною, яка у відповідальні моменти в житті молодої незалежної держави не зуміла піднятися вище своєї меркантильності, боягузтва і розуміння ролі особи в історії.

9. Шляхом нагнітання нездорової ейфорії та розмахування жупелом дискримінації у державі сталіністи намагаються створити революційну ситуацію. Їхні молоді активісти роблять збройні напади в Одесі під виглядом боротьби із визискувачами, експлуататорами, нападають на беззахисних, організовують передвиборні провокації. Якщо порівнювати їх методи з діями гітлерівських молодчиків, то тут не до порівняння. Хто за ними стоїть, - всім відомо, але мало хто впевнений, що за цим небезпека, яку можна називати фашистською. Себе вони називають комсомольцями, бригадами помсти, а насправді постійно захищаються Комуністичною партією.

10. Небо на очах то голубіло, то встелялося сизуватими хмарами, на яких здавалося сидів сам Саваоф. Було приємно дивитися, як від тих біганин по небу бігають тіні по землі, наче їх притягнуто магнітом. Ніхто з нас не сидів, склавши ноги, а кожен метушився, неспішно збирав докупи висушений клевер, щоб, не дай Бог, не замочило. Хотілося, щоб дощ ударив, бо все навколо дуже задихалося, а води близько не було. Копати криницю ми не стали і тепер відчуття підказувало, що видно помилялися. Вода – це життя і навіть більше. Тільки не всі до нього відносяться по-людськи. Не кожен здоров’ям своїм турбується, не кожен знає, що його треба зберегти з дитинства.

11. Покращення стосунків з оточуючими давало підстави на нові дивіденди. Треба було ще й на етапі вивищення і розкручування альбому врахувати поведінку дівчат, яка мала відповідати цьому лаконічному, але ємкому девізу. Хоча при всьому цьому була помічена навіть непосвяченому прискіпливість і упередженість. Але подібне траплялося вже не раз, можна сказати, привикли, призвичаїлися. От тільки не давав спокою завтрашній день, у якому все може статися з голови на ноги. Але для того, щоб не згубити своїх законних дивідендів, треба йти вперед з високо піднятою головою і широко розпростертими грудями. Щоб прийняти участь, необхідно брати сміливість за роги.

12. На Оксану как будто столбняк напал. Она стояла истуканом, смотрела на Григория странным взглядом. Вот зачем он привез ее сюда? Сам себя завел в тупик. Только теперь она ему все выскажет: пусть расхлебывает – сам кашу заварил. Торчат перед глазами его уши, голова нагнулась низко-низко, точь-в-точь, как в каком-то телевизионном сериале. И все-таки Григорий прав: худой мир лучше доброй ссоры. Поэтому стоит, наверное, ждать. Что же будет дальше. Не надо быть семи пядей во лбу, чтобы предвидеть: какая-то уловка здесь все-таки есть. Расшифровать бы ее и тогда с горем пополам можно будет восстановить то, что раньше было между ними.

Дата добавления: 2015-08-21