Препарати.

- При ТТГ 20-50 мО/л і вільному Т₄>10 пмоль/л – лікування не призначається, повторне

дослідження ТТГ і вільного Т_{4 –} через 7 і 30 днів. У разі наростання рівня ТТГ – призначається

замісна терапія.

- При ТТГ 50-100 мО/л – висока вірогідність наявності вродженого гіпотиреозу. Проводять

повторне дослідження рівня ТТГ і вТ₄ із того ж зразка крові та у сироватці крові, взятої у

дитини амбулаторно. Не очікуючи результатів, призначають лікування тиреоїдними

препаратами L-тироксином). Якщо рівні ТТГ і вТ₄ виявились нормальними, лікування

припиняють. Якщо рівень ТТГ перевищує норму, лікування проводять під наглядом педіатра-

ендокринолога.

- При ТТГ > 100 мО/л – терміново повідомляють поліклініку за місцем проживання дитини.

Повторно беруть кров для дослідження ТТГ і вТ₄ у сироватці крові. Не очікуючи результатів,

призначають лікування тироїдними препаратами.

Якщо рівні ТТГ і вТ₄ виявились нормальними, лікування припиняють.

Якщо ТТГ перевищує норму, лікування продовжують під регулярним спостереженням

педіатра-ендокринолога.

■ІІ етап (проводиться в дитячій поліклініці).

- Контрольне визначення рівнів ТТГ, Т₄, Т₃ через 2 тиж і 1,5 міс від початку замісної терапії.

У дітей до 1 року орієнтуються на рівень ТТГ і Т₄.

- Нормальний рівень ТТГ і Т₄, або нормальний рівень вільного Т₄ при відносно підвищених

показниках ТТГ свідчать про адекватну дозу L-тироксину.

- Подальші контрольні визначення концентрації ТТГ, Т₃, Т₄ слід проводити на першому році

життя кожні 2-3 міс., після року – кожні 3-4 міс.

- При підтвердженні діагнозу «Вроджений гіпотиреоз» лікування L-тироксином продовжують з

постійним контролем адекватності дози препарату, що отримує дитина.

- При субклінічному гіпотиреозі – підвищення ТТГ (вище за 2,5 мО/л, але не вище за 10 мО/л)

при нормальному рівні вільного Т₄ і відсутності клінічної симптоматики.

- При маніфестному первинному гіпотиреозі – підвищення рівня ТТГ (вище за 10 мО/л) і

зниження рівнів загального та вільного Т₄ та Т₃

- При вторинному гіпотиреозі – рівень ТТГ у межах норми або знижений і знижений вільний

Т₄. Після стимуляції тиротропіном рівень тиреоїдних гормонів в крові підвищується.

- При третинному гіпотиреозі концентрація ТТГ в сироватці крові знижена і підвищується у

відповідь на введення тироліберину.

- У недоношених дітей, новонароджених з низькою масою тіла, у випадках транзиторної або

ідіопатичної гіпотироксинемії визначення рівнів ТТГ і вТ₄ у крові здійснюють кожні 2 тиж для

виявлення запізнілих випадків вродженого гіпотиреозу.

● Допоміжне значення для діагностики гіпотиреозу мають результати додаткових

обстежень:

- Гіперхолестеринемія (більше 6,8 ммоль/л)

- Зниження рівня лужної фосфатази в крові

- Затримка темпів скостеніння, епіфізарний дисгенез за даними рентгенографії кистей та

променезап’ясткового суглоба

- Зменшення швидкості ахілового рефлексу

- Характерні зміни на ЕКГ: знижений вольтаж зубців, синусова брадикардія, уповільнення

провідності, подовження систоли, метаболічні порушення

- На електроенцефалограмі визначаються патологічні уповільнені хвилі, недостатнє вираження

альфа-ритму

- У периферичній крові виявляють анемію, еозинофілію, підвищення ШОЕ

- Візуалізація щитоподібної залози за допомогою УЗД з характерними для гіпотиреозу змінами;

При УЗД розміри ЩЗ можуть бути нормальними, зменшеними (аплазія чи гіпоплазія) або

збільшеними

- Рентгенологічні зміни черепа: нерідко брахіцефалія, гіпоплазія придаткових порожнин носа,

пальцеві вдавлення, гіперкальцифікація основи черепа. При вродженому гіпотиреозі череп

збільшений, кістки його стовщені

- Для виключення ураження ЦНС інфекційними чинниками – ан. крові на токсоплазмоз

- Для діагностики аутоімунного тиреоїдиту, визначення причини гіпотиреозу або етіологічного

чинника вродженого гіпотиреозу – визначення титру антитіл до тиропероксидази тироцитів,

мікросомальної фракції, тироглобуліну.

Дата добавления: 2015-09-03