Анатомо-фізіологічні дані

Щитоподібна залоза (ЩЗ) розміщується на передній поверхні шиї між щитоподібним хрящем та 5-6 кільцями трахеї, складається з правої і лівої долей та перешийка. Іноді спостерігається атипове розміщення щитоподібної залози (за грудиною, біля кореня язика та ін.).

●На 3-4-му тижні ембріонального розвитку з’являється закладка щитоподібної залози, з 10-12 тижня – щитоподібна залоза починає захоплювати йод, з 14-16 тижня – синтезувати та секретувати тиреоїдні гормони. В останні тижні внутрішньоутробного розвитку у плода значно підвищується рівень тиротропіну і синтез тиреоїдних гормонів.

●Через плаценту проходить приблизно третина материнського тироксину, який впливає на розвиток плода, особливо його мозку. Цей вплив здійснюється в перші тижні вагітності до початку синтезу плодом своїх тиреоїдних гормонів.

●При наявності у вагітної гіпофункції ЩЗ плід має підвищений ризик розвитку патології ЦНС і, навпаки, при недостатній секреції гормонів у плода його організм частково забезпечується материнськими тиреоїдними гормонами під час вагітності.

●Маса залози з віком збільшується – від 1 г у новонародженого до 20-30 г у дорослої людини. Особливо бурхливий ріст щитоподібної залози спостерігається у дітей і підлітків у віці 12-15 років.

●Тканина щитоподібної залози складається з фолікулів і сполучнотканинної строми, в якій проходять кровоносні, лімфатичні судини та нерви.

Структурно-функціональною одиницею щитоподібної залози є фолікул:

■Стінки фолікулів вистелені одним шаром епітеліальних клітин (тироцити, А-клітини), які продукують колоїд. Основний компонент колоїду - тиреоглобулін (йодований глікопротеїн), який є субстратом для синтезу тиреоїдних гормонів.

■Кінцевими продуктами гормоноутворення є трийодтиронін (Т₃) та тироксин (Т₄).

■Між фолікулярними клітинами розміщуються парафолікулярні – С-клітини, які продукують

гормон кальцитонін, що регулює кальцієво-фосфорний гомеостаз.

●Через капіляри базальної мембрани тироксин і трийодтиронін надходять у кров. Крім тироксину і трийодтироніну в кров потрапляють в незначній кількості монойодтирозин, дийодтирозин,

тиреоглобулін.

●В крові 99,96% тироксину і 99,6% трийодтироніну перебувають у зв’язаному з білками крові

стані. Вільна фракція складає 0,04% для тироксину та 0,4% для трийодтироніну, і саме вона

зумовлює біологічну дію тиреоїдних гормонів.

●Найбільше біологічне значення надається трийодтироніну, який активніший за тироксин в 4-5

разів. 20% трийодтироніну утворюється в щитоподібній залозі, 80% - з тироксину внаслідок

дейодування його на периферії під впливом дейодаз. Близько 40% тироксину перетворюється на

активний трийодтиронін і стільки ж – на реверсивний (неактивна його форма).

Таким чином, біологічна дія тиреоїдних гормонів, в основному, здійснюється за рахунок

трийодтироніну.

●Для забезпечення синтезу тиреоїдних гормонів необхідна адекватна кількість йоду і

амінокислоти тирозину. Фізіологічна потреба дорослої людини в йоді складає 150-200 мкг на добу.

В організм людини йод надходить з водою, їжею в органічній та неорганічній формах. В кишечнику він усмоктується у вигляді йодидів, розноситься по організму і концентрується переважно в щитоподібній залозі.

Ефекти тиреоїдних гормонів:

-Посилюють поглинання кисню тканинами та окисні процеси в організмі, стимулюють термогенез, беруть участь у підтриманні функціонування дихального центру, впливають на скоротливу функцію міокарду, частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск, потребу міокарду в кисні; збільшують виділення еритропоетину та еритропоез.

-У фізіологічних концентраціях справляють анаболічну дію, забезпечують синтез всіх структурних білків організму, при надлишку – зростають процеси катаболізму.

-Стимулюють метаболізм жирів.

-Стимулюють метаболізм вуглеводів, глюконеогенез, синтез глікогену; потенціюють ефект інсуліну.

-Нормальний рівень тиреоїдних гормонів необхідний для формування кісткової системи.

-Забезпечують ріст і диференціювання органів і тканин; необхідні для нормального дозрівання ЦНС. Навіть короткий період тиреоїдної недостатності негативно впливає на розвиток ЦНС, тому що терміни диференціювання головного мозку чітко обмежені.

-Тиреоїдна недостатність спричинює порушення диференціювання ЦНС, скелета, затримку

фізичного, нервово-психічного розвитку дитини.

-Відіграють важливу роль у регуляції гомеостазу в період новонародженості, забезпечують

адаптацію до конкретних умов існування.

Синтез та секреція гормонів щитоподібної залози регулюється гіпоталамо-гіпофізарною системою (тироліберином і тиротропіном) за типом зворотного зв’язку.

клітин.

Дата добавления: 2015-09-03