Аналіз ефективності капітальних інвестиційних проектів

Фінансова діяльність будь-якого підприємства потребує періодично­го прийняття рішень стосовно інве­стування фінансових ресурсів на оновлення наявної матеріально-технічної бази, на розширення обсягу виробництва (послуг, робіт), а також на освоєння нових видів діяльності, включаючи інвестування коштів на ринку капіталів, у цінні папери тощо. За законодавством України, всі інвестиції поділяються на капіталь­ні та фінансові. Під капітальними інвестиціями розуміється вкладен­ня грошей в основні засоби (будин­ки, споруди, інші об'єкти нерухомої власності) та нематеріальні активи, а під фінансовими інвестиціями - вкладення грошей у придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів, інших фінансових інструментів.

Головний критерій оцінки інвестицій — їх окупність, тобто швидкість повернення інвестору вкладених коштів через певні грошові потоки, які генеруються втіленням у життя профінансованих проектів. Це можуть бути при­бутки від реалізації (продажу) продукції, якщо інвестова­ний проект пов'язаний з виробництвом товарів (робіт, по­слуг), дивіденди і проценти на вкладений капітал в акції інших компаній, прибуток від вкладення коштів у торгів­лю, інші посередницькі операції, проценти на вкладені на депозити кошти у комерційні банки тощо.

Для вирішення цієї проблеми у фінансово-економічно­му аналізі прийнято оперувати такими поняттями.

Сума інвестиції — це вартість початкових грошових вкладень у проект, без яких він не може здійснюватися, тобто так званих капітальних вкладень. Ці витрати ма­ють довготерміновий характер, причому, якщо за їх раху­нок створені основні засоби і нематеріальні активи (які у господарській практиці одержали не зовсім адекватну назву «необоротні активи»), вартість цих активів протягом тривалого часу (як правило, це кілька років) поступово зменшується, переноситься на продукцію, що виробляєть­ся.

За період функціонування проекту («життєвий цикл» проекту) капітал, вкладений у такі активи, повертається інвесторові у вигляді амортизаційних відрахувань як час­тина грошового потоку, а капітал, вкладений в оборотні активи (в тому числі в грошові активи), по закінченні «жит­тєвого циклу» проекту має залишатися у інвестора у не­змінному вигляді і розмірі. Сума інвестицій у фінансові активи (купівля акцій, облігацій, інших цінних паперів, вкладення грошей у депозити) являє собою номінальну суму витрат на створення цих активів.

Стуктура інвестиційних витрат на проекти,пов'язані з виробництвом товарів і послуг, посередництвом, торгівлею, включає витрати на будівництво будівель і споруд, у тому числі і на їх проектування, на придбання устаткування, його монтаж, і налагодження, на реконструкцію виробниц-, тва, на удосконалення технологічних процесів. Для визна­чення суми інвестицій у такі проекти обов'язково треба врахувати також, суму авансування капіталу в оборотні активи для створення мінімальних запасів сировини, мате­ріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, грошо­вих коштів для здійснення розрахунків та інших оборот­них активів, без яких здійснення проекту неможливе.

При визначенні суми початкових витрат на інвестиції треба враховувати (у бік зменшення) так звану ліквіда­ційну вартість основних засобів, якщо капітальний проект пов'язаний з впровадженням нових об'єктів (наприклад, устаткування, машин) замість застарілих. У разі реалізації об'єктів основних засобів, які підлягають заміні, сума початкових витрат на проект зменшується на продажну вартість об'єкта (остання ж приймається за мінусом по­датку на прибуток, сплаченого від операції з продажу).

Правильне визначення обсягу початкових витрат на проект, тобто суми інвестиції, — запорука якості розра­хунків окупності інвестиції, бо саме вони і є об'єктом оцінки акупності.

Грошовий потік — дисконтований або недисконтований доход від здійснення проекту, який включає чистий прибуток (тобто прибуток за виключенням платежів до державного бюджету з нього) і амортизаційні відрахуван­ня, які надходять у складі виручки від реалізації товарів і послуг; крім того, якщо у завершальний період «життєво­го циклу» проекту підприємство-інвестор одержує кошти у вигляді недоамортизованої вартості основних засобів і нематеріальних активів та має вкладення капіталу в обо­ротні активи, вони враховуються як грошовий потік за останній період.

Чиста теперішня вартість проекту — це різниця між величиною грошового потоку, дисконтованого за прий­нятної для інвестора ставки доходності, і сумою інвестиції. Вона визначається за формулою:

NPV = PV- СІ, (5)

де NPV (Netto present value) — чиста теперішня вартість проекту;

PV — дисконтований грошовий потік від функціонуван­ня проекту;

СІ — початкова сума інвестиції.

Оскільки чиста теперішня вартість є результатом по­рівняння вкладеного капіталу з доходом дисконтованим, тобто таким, який враховує сподівання інвестора щодо його прибутковості у конкретних умовах формування її норми, критерієм доцільності інвестування у той чи інший про­ект є дотримання умови NPV>0. Тобто проект треба вважати прийнятим, якщо загальна величина накопиченого грошового потоку за період його здійснення досягає (або перевершує) суму початкової інвестиції, а з двох альтерна­тивних проектів кращий той, у якого величина NPV більша.

Для розуміння загального підходу до оцінки доцільності інвестування за методом визначення чистої теперіпшьої дартості проектхд)озглянемо такі два прикладай.

Приклад 1. Підприємство розглядає можливість інвес­тування капіталу в проект, що за 4 роки генерує такі гро­шові потоки (тис.грн.):

1-й рік — 200, 2-й рік — 220, 3-й рік — 260, 4-й рік — 400.

Підприємство, орієнтуючись на середньоринкову ставку доходності, прагне мати щорічно 40% на вкладений капі­тал. Сума початкової інвестиції — 450 тис. грн. Треба вирішити питання про доцільність вкладення грошей у даний проект.

Згідно з формулою (1) розраховуємо величини PV кожного року (тис. грн.):

1-й Рік: 200/1+0,4=142,9

2-й рік:220/(l+0,4)² =112,2

3-й рік: 260/(l+0,4)³=94,8

4-й рік: 400/(l+0,4)⁴ =104,1

Всього за 4 роки функціонування проекту дисконтова­ний грошовий потік становитиме 142,9+112,2 + 94,8 + 104,1 = 454 тис. грн.

Звідси NPV= 454 - 450 = +4 тис. грн., що свідчить про прийнятність проекту.

Приклад 2, Підприємство у 2008 р. вклало у проект 800 тис. гри., в результаті якого грошові потоки станови­ли: у 2009 р. - 770 тис. гри., у 2010 р. - 1090 тис, у 2011 р. — 1650 тис. гри. Середньоринкові норми доходності у галузі за ці роки були (%): 2009 р. — 205, 2010 — 55, 2011 — 37. Треба оцінити, наскільки ефективним було рішення про здійснення цього проекту.

Розраховуємо величину PV (тис. грн.) по роках (див. формулу 3):

2009: 770/1 + 2,05 = 252,5;

2010: 1090/(1 + 2,05) (1 + 0,55), = 230,6;

2011: 1650/ (1 + 2,05)(1 + 0,55)(1 + 0,37) = 254,8.

Дисконтований грошовий потік за 3 роки становив 737,9 тис. грн., отже, проект виявився неефективним, збитко­вим для підприємства (у тому розумінні, що втрачена можливість вкладання грошей у більш прибутковий проект).

Термін окупності інвестицій — час, протягом якого грошовий потік, одержаний інвестором від втілення про­екту, досягає величини вкладених у проект фінансових ресурсів. Його у господарській практиці визначають як без урахування необхідності оцінки грошових потоків з огля­ду на зміну цінності грошей у часі, так і з урахуванням такої необхідності.

Перший з цих підходів більш-менш прийнятний для країн зі збалансованою економікою, тобто за відсутності інфляції або за її наявності у межах 1—5% на рік. Він грунтується на простому порівнянні суми інвестиції з роз­міром грошового потоку, який генерується втіленням про­екту в життя. При цьому, якщо грошовий потік прогно­зується однаковим за всі роки після впровадження проекту, термін окупності інвестиції визначається діленням суми інвестиції на річний обсяг грошового потоку.

Приклад.1 Фірма вкладає 400 тис. доларів у виробни­чий проект, який щорічно дає чистий прибуток у сумі 80,0 тис. доларів, щорічне надходження амортизаційних відрахувань на відновлення основних засобів — 50,0 тис. доларів, тобто загальна сума грошового потоку за рік — 130,0 тис. доларів.

За цих умов термін окупності інвестицій дорівнюватиме:400/120,0=3,3 року

Якщо грошовий потік від втілення проекту розподіляєть­ся по роках нерівномірно, для визначення терміну окуп­ності інвестиції треба підрахувати кількість років (місяців), упродовж яких грошовий потік досягає розміру суми інве­стиції.

Приклад 2. Фірма вкладає 400 тис. доларів у виробни­чий проект, який дає чистий прибуток за перші 5 років функціонування відповідно 70, 80, 80, 100, 120 тис. доларів, амортизаційні відрахування на відновлення основних за­собів відповідно: 45,0; 43,0; 42,0; 40,0; 40,0 тис. доларів; грошові потоки по роках: 115,0; 113,0; 112,0; 140,0; 160,0 тис. доларів. За цих умов у перші 3 роки грошо­вий потік дорівнюватиме 340,0 тис. доларів. Для повної окупності не вистачає 60,0 тис. доларів, або (60/140*100) = 42,9% від грошового потоку четвертого року функціо­нування проекту. Отже, термін окупності дорів­нює 3 +0,429= 3,429 року (3 роки 5 місяців).

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ ТА РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЗА РЕЙТИНГОВОЮ СИСТЕМОЮ

Дата добавления: 2015-09-03