Маргінальність

Маргінальність (від французького marge – край, marginal – крайній) – це граничність стану індивіда (чи групи) стосовно соціальної спільності, страти чи соціально значимим структурам. Термін “м аргінальність” вказує на можливість виникнення особливого положення індивіда чи групи в соціальному просторі, коли вони виявляються на стику субкультур, не належачи ні однієї з них, чи просто витісняються на периферію соціального життя. Індивід чи група, які опинились в такому стані, називаються м аргіналами.

Маргінальність як явище – неминучість соціальної мобільності, причому як вертикальної, пов'язаної з переходом з однієї страти в іншу, так і горизонтальної, пов'язаної з переходом на інші рівні по престижності статусні позиції. У ході такого переходу втрата об'єктивної приналежності до старої страти може значно випереджати процес входження в нову страту. Причини цього “запізнювання” – особливості індивіда, який повинен настроїтися на прийняття нової субкультури, формування нового виду ідентичності, що вимагає певного часу, у ході якого здійснюється суб'єктивна адаптація.

Еталонна модель маргінальної особистості – мігрант із села в місто. Приїхавши на постійне проживання в місто, він з труднощами звикає до нового для нього ритму життя, новим нормам, правилам. Він уже не сільський житель, тому що постійно живе в місті, але і ще не городянин, тому що ще не адаптувався цілком до міського соціокультурного середовища, у його вчинках постійно прослизають засвоєні раніше норми сільського життя.

Маргінальні групи (прошарки) виникають при масовій міграції (біженці) чи в умовах «виштовхування» певної частини населення за межі соціально значимих структур. Типовою маргінальною групою є, наприклад, люди, які позбавилися постійного житла, постійного заробітку, які знаходяться “на дні”, на периферії значимих для суспільства соціальних позицій.

86. Тривалість життя

Історично склалося так, що класова приналежність не складала істотного впливу на тривалість життя. До промислової революції смертність у різних класах була приблизно однаковою. Всемогутній владика, що жив у палаці, був не більше захищений від небезпечних хвороб, ніж селянин, що працював у полі. До нашого часу в більшості країн розрив між класами по тривалості життя зменшився, оскільки представники нижчих класів стали краще харчуватися й одержали більш широкий доступ до медичної допомоги, ніж у минулому. Однак для повного усунення цього розриву ще далеко. Неповноцінне харчування нижчих класів знижує опір хворобам.

Сімейне життя

Приналежність до певного класу, очевидно, впливаєнаподіл обов'язків між членами родини в повсякденному житті. Чоловіки із середнього класу з більшою готовністю виконують домашню роботу (займаються прибиранням, готуванням їжі і т.п.), ніж із середовища робітничого клас. Інше класове розходження в сімейному житті проявляється на рівнях комунікації. Досліджуючи проблеми, що хвилюють жінок з робітничого клас, Ліліан Рубін встановила, що подружні пари з робітничого класу у меншій мері прагнуть до взаєморозуміння, ніж представники середнього класу. Саме недостатнє розуміння один одного викликає конфлікти між чоловіками; число розлучень серед представників нижчого класу вище. Більшість дослідників вважають, що представники робітничого класу у більшій мірі поглинені сімейними турботами, ніж люди із середніх прошарків.

Дозвілля

Класові розходження особливо чітко виявляються в сфері дозвілля. Представники вищого класу охочіше відвідують концерти і вистави, ніж приналежні до нижчого класу, і вони більше читають. Ці розходження пояснюються багатьма причинами. Люди з більш високими доходами мають більше можливостей займатися спортом (особливо такими дорогими його видами, як лижний) і дозволяти собі дорогі розваги – наприклад, відвідування театру. Крім того, ті, які закінчили коледж, звичайно виявляють більшу цікавість до культурних подій. Нарешті, на класові розходження в проведенні дозвілля впливають дружні зв'язки. На роботі люди звичайно дружать із представниками свого класу; керівники схильні зближатися з іншими керівниками, у той час як робітники спілкуються з іншими робітниками. Ці групи залишаються відособленими і під час дозвілля – начальники захоплюються грою в гольф, а робітники віддають перевагу кеглям.

87. Поняття «соціальні зміни»

Таким чином, соціальну динаміку можна визначити як соціальний рух, як зміну станів суспільних явищ і утворень, суспільства в цілому. Близьке до нього за змістом поняття "соціальні зміни". Соціальні зміни – це порушення тотожності соціального явища, процесу з самим собою або з подібним йому соціальним явищем, процесом. Будь-яке явище, процес в якийсь момент тотожне самому собі або подібного йому явища, процесу, але по закінченні певного часу ця тотожність порушується, що говорить про те, що в даному явищі відбулися зміни.С оціальний розвиток характеризує лише визначений тип соціальних змін, які мають спрямованість в сторону поліпшення, ускладнення, вдосконалення тощо. Таким чином, поняттям «соціальні зміни» позначаються різні зміни, що відбуваються протягом деякого часу усередині соціальних систем і у взаєминах між ними (соціальних груп, інститутів, інших співтовариств, у тому числі і світової спільноти)У широкому сенсі слова під соціальними змінами розуміють перехід соціального об'єкту з одного стану в інший, будь-яку модифікацію в соціальній структурі суспільства, в його інститутах, в уявленнях людей про суспільство. У вужчому і точнішому сенсі термін «соціальні зміни» означає численні зміни, які відбуваються протягом певного часу в суспільстві як цілісній системі, в його соціальній структурі, в соціальних спільнотах, групах, інститутах, організаціях, в соціальних статусах і ролях окремих осіб, в їх взаємодіях між собою і з будь-якими структурними компонентами суспільства.

Дата добавления: 2015-09-03